Справа №705/1313/24
2/705/1331/24 РІШЕННЯ
(заочне)
25 листопада 2024 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Остропольської В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, нарахованих на суму простроченого боргу за кредитним договором,
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, нарахованих на суму простроченого боргу за кредитним договором, та просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитним договором № 18-19/08 від 08.07.2008, які станом на 23.02.2022 становлять 691,51 доларів США, та понесені судові витрати.
Позов мотивований тим, що 08.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18-19/08, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 13750,00 доларів США на строк з 08.07.2008 по 07.07.2015 на придбання автомобіля Chevrolet Aveo 2008 року випуску.
В забезпечення повернення кредиту було укладено договір застави № ДЗ-18-19/08 від 08.07.2008, згідно якого ОСОБА_1 передав в заставу банку вищезгаданий автомобіль.
Також, в забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № ДП-18-19/08 від 08.08.2008, відповідно до умов якого поручитель зобов'язувався відповідати перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору в солідарному порядку.
Умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у п. 1.5 цього договору цілі, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього договору, п. 3.3.1 кредитного договору.
В зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № 18-19/08 від 08.07.2008 з позичальника - ОСОБА_1 та поручителя - ОСОБА_2 .
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 грудня 2012 року по справі № 2318/5593/12 позовні вимоги АБ «УКРГАЗБАНК» були задоволені в повному обсязі - стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором № 18-19/08 від 08.07.2008 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед АБ «УКРГАЗБАНК» в сумі 6688,20 доларів США та 13555,65 гривень.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. від 14.11.2023 ВП № 71828826 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2318/5593/2012, виданого 19.03.2013 Уманським міськрайонним судом Черкаської області, закінчено.
Свої зобов'язання позичальником не виконуються тривалий період, тобто таке прострочення є триваючим порушенням і право на стягнення 3% річних виникає з моменту погашення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
З урахуванням часткового погашення заборгованості згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 грудня 2012 року по справі № 2318/5593/12 заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перед АБ «УКРГАЗБАНК» станом на 23.02.2022 становила 4647,55 дол. США. У зв'язку з чим Банком було нараховано, виходячи із загальної суми непогашеної заборгованості 4647,55 дол. США, 3% річних у розмірі 691,51 дол. США за період з 12.03.2017 по 23.02.2022, що підлягають сплаті відповідачем за прострочення виконання зобов'язання.
Ухвалою судді від 10.05.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, письмово подав заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повідомлені належним чином про дату час та місце розгляду справи шляхом направлення судового повідомлення за зареєстрованим місцем проживання відповідачів, у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Заяви про розгляд справи без їх участі до суду не надходили. У встановлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подали.
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подали відзив, а також те, що представник позивача надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити та в своїй заяві зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 грудня 2012 року у справі № 2318/5593/12 позовні вимоги АБ «УКРГАЗБАНК» задоволені в повному обсязі - стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 18-19/08 від 08.07.2008 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» в сумі 6688,20 доларів США та 13555,65 гривень.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. від 14.11.2023 ВП № 71828826 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2318/5593/2012, виданого 19.03.2013 Уманським міськрайонним судом Черкаської області, закінчено.
З урахуванням часткового погашення заборгованості згідно з рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 грудня 2012 року у справі № 2318/5593/12 заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перед АБ «УКРГАЗБАНК» станом на 23.02.2022 становила 4647,55 дол. США.
Станом на день звернення позивачем до суду із даним позовом боржники не виконали зобов'язання, заборгованість по процентах 3% річних у розмірі 691,51 дол. США за період з 12.03.2017 по 23.02.2022.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином - ст. 599 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 у справі № 916/190/18.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.
У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18-19/08, згідно з яким позичальник отримав кредит в сумі 13750,00 доларів США на строк з 08.07.2008 по 07.07.2015 на придбання автомобіля Chevrolet Aveo 2008 року випуску.
У забезпечення повернення кредиту було укладено договір застави № ДЗ-18-19/08 від 08.07.2008, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу банку вищезгаданий автомобіль.
Також у забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № ДП-18-19/08 від 08.08.2008, відповідно до умов якого поручитель зобов'язувався відповідати перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору в солідарному порядку.
Умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у п. 1.5 цього договору цілі, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього договору, п. 3.3.1 кредитного договору.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору АБ «УКРГАЗБАНК» звернулося з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № 18-19/08 від 08.07.2008 з позичальника - ОСОБА_1 та поручителя - ОСОБА_2 .
Таким чином, з ухваленням судом у 2012 році рішення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу за кредитним договором № 18-19/08 від 08.07.2008 зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та фактичного виконання ним грошового зобов'язання не відбулось. Відтак, кредитор має право на стягнення з відповідача сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення до 23.02.2022.
Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові - ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки - ст. 257 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц дійшла висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Статтею 257 ЦК України встановлено трирічний строк позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що був прийнятий 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 в Україні запроваджено карантин, який продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1428 від 23.12.2022 до 30.04.2023.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України).
Відповідно до чинної редакції від 19 березня 2022 року відповідний пункт 19 передбачав продовження строків позовної давності на строк дії воєнного стану в Україні.
У даній справі ПАТ АБ «Укргазбанк» пред'явило позов до суду 28.02.2024. При цьому позивач звернувся за стягненням з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 3% річних за час прострочення, який, як він вважає, тривав з 12.03.2017 по 23.02.2022, виходячи із простроченої суми заборгованості.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що розмір нарахованих банком 3% складає 691,51 дол. США.
Наданий представником позивача розрахунок у повній мірі відповідає чинному законодавству, та розмір нарахованих банком 3%, який складає 691,51 дол. США, на переконання суду є правильним і знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
З огляду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не повернуто вчасно позивачу заборгованість за кредитним договором № 18-19/08 від 08.07.2008, а також враховуючи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину, який закінчено 30.04.2023, та у зв'язку із оголошенням 24.02.2022 воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений ЦК України, було зупинено на строк дії такого стану, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 3% річних від суми заборгованості за період з 12.03.2017 по 23.02.2022 в сумі 691,51 дол. США.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитним договором № 18-19/08 від 08.07.2008, які станом на 23.02.2022 становлять 691,51 доларів США. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК»; 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 221,ЄДРПОУ 23697280.
Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя О.І.Єщенко