Справа № 761/5240/24
Провадження № 1-кп/761/2792/2024
08 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105100002324 від 19 листопада 2023 року, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ворожба Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 04.09.2015 року Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 09.12.2016 року по відбуттю строку покарання;
- 05.04.2017 року Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років обмеження волі. Звільнений 02.05.2022 року по відбуттю строку покарання;
- 05.05.2023 року Кіровським районний суд м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років обмеження волі;
- 27.07.2023 року Кіровським районний суд м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання строком на три роки.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
12 лютого 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Шевченківської окружної прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт з відповідними додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105100002324 від 19 листопада 2023 року.
25 квітня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні було призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, вказуючи, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України, яким заволодіння чужим майном, у тому числі і шляхом шахрайства на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Присутній у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечувала з приводу задоволення заявленого обвинуваченим клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
З обвинувального акту вбачається, що 17.11.2023, приблизно о 14 год. 55 хв., ОСОБА_4 знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , разом із наглядно знайомим ОСОБА_5 , побачив в останнього мобільний телефон марки «Хiaomi», моделі «Redmi 7A», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , та в цей момент у ОСОБА_4 , виник умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_5 , а саме його мобільним телефоном, шляхом обману. 17.11.2023 приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 22, попросив ОСОБА_5 , дати йому мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка. Після чого останній дістав з своєї кишені мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі "Redmi 7A", чорного кольору, ЙМЕЙ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та передав його ОСОБА_4 . Реалізовуючи свій умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, ОСОБА_4 , 17.11.2023, приблизно о 15 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , тримаючи в руках мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi 7А», чорного кольору, ІМЕЙ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , непомітно для ОСОБА_5 під виглядом здійснення телефонного дзвінка почав відходити від нього. У подальшому ОСОБА_4 , з метою доведення до кінця умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, разом з мобільним телефоном марки «Хіаоmі», моделі «Redmi 7A», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 1525 (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. непомітно для ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись майном ОСОБА_5 на власний розсуд.
Так, загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК України. Так у ч. 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
В свою чергу, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886- IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
У зв'язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-1Х від 18.07.2024 року, після 09 серпня 2024 року, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 190 КК України. При цьому, датою інкримінованого обвинуваченому діяння є 17 листопада 2023 року, а вартість майна, у заволодінні яким обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до обвинувального акту, становить 1525 грн.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
У 2023 році розмір податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України становив 1 342 грн., тобто для кваліфікації викрадення майна за нормами відповідних статей КК України, його вартість, відповідно до чинних норм законодавства, для 2023 року повинна перевищувати 2 684 грн.
Таким чином, інкриміноване ОСОБА_4 діяння наразі не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, у заволодінні яким шляхом обману останній обвинувачується не перевищує граничної вартості майна, за заволодінням яким передбачено саме кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом, з підстав передбачених пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинності закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що інкриміноване обвинуваченому діяння наразі не може вважатись кримінальним правопорушенням та останній просить про закриття провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, а відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, суд приходить до висновку про те, що клопотання про закриття кримінального провадження є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Цивільний позов в рамках провадження не заявлено.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, стосовно обвинуваченого на момент закриття кримінального провадження, не застосовано.
Речовими доказами слід розпорядитись у відповідності до ст. 100 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-23/63937-ТВ від 28.11.2023 р.) у сумі 956 грн., у зв'язку з закриттям кримінального провадження, з обвинуваченого стягнути бути не можуть, у зв'язку з чим, зазначені витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись статями 194, 202,203, 284, 285, 314, 479-2 КПК України, статями 4, 5 КК України, ст. 51 КУпАП, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105100002324 від 19 листопада 2023 року - закрити на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази: мобільний телефон марки «Хіаоmі», моделі «Redmi 7A», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , після вступу ухвали в законну силу, - залишити у володінні ОСОБА_5 .
Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-23/63937-ТВ від 28.11.2023 р.) у сумі 956 грн., - віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1