16.10.2024 Справа № 756/4209/24
Унікальний № 756/4209/24
Провадження № 2/756/2716/24
(заочне)
16 жовтня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого -судді- Яценко Н.О.,
за участі секретаря Євтушик В.І,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач у квітні 2024 року через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути заборгованість за Кредитним договором №22031000074637 від 29.08.2018 року у розмірі 36 869,88 грн., та судові витрати - судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 29.08.2018 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22031000074637, за умовами якого банком надано позичальнику кредит у розмірі 49600 грн строком на 12 місяців з оплатою процентів в розмірі - 0,001 % річних за строкову заборгованість та в розмірі 56% річних - за прострочену заборгованість. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних антенних платежів - обов'язкових платежів в сумі не менше 3053,73 грн.
У зв?язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов?язань, у останнього утворилась заборгованість, яка станом на 12.07.2023 виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 36869,88 грн, та складається з: 25147,11 грн. - залишок простроченого кредиту; - 1812,32 грн. - залишок прострочених відсотків; - 9910,45 грн. - залишок прострочених комісій.
У подальшому, через укладання договорів факторингу, до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 36869,88 грн. Оскільки відповідач відмовляється у добровільному порядку здійснювати погашення заборгованості як на користь попередніх кредиторів, так і на користь нового кредитора, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим у справі визначено суддю Яценко Н.О.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 03 травня 2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові зазначено про розгляд справи за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримує та проти постановлення заочного рішення не заперечує. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі позивача.
Відповідач судові засідання 06.08.2024 на 10 год. та 16.10.2024 на 14 год. не з'явився , про дату, місце та час був повідомлений належим чином, направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи через перебування відповідача за межами міста Києва, проте враховуючи повторну неявку в судові засідання на які відповідач був повідомленим належним чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі відповідача.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.08.2018 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22031000074637, за умовами якого банком надано позичальнику кредит у розмірі 49600 грн строком на 12 місяців з оплатою процентів в розмірі - 0,001 % річних за строкову заборгованість та в розмірі 56% річних - за прострочену заборгованість. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних антенних платежів - обов'язкових платежів в сумі не менше 3053,73 грн.
У зв?язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов?язань, у останнього утворилась заборгованість, яка станом на 12.07.2023 виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 36869,88 грн, та складається з: 25147,11 грн. - залишок простроченого кредиту; - 1812,32 грн. - залишок прострочених відсотків; - 9910,45 грн. - залишок прострочених комісій.
Наведена обставина стверджується випискою по особовому рахунку за період з 29.08.2018 по 11.07.2023 рр., а також розрахунком заборгованості, складеним позивачем.
12.07.2023 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 12/07/23, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на суму 36869,88грн.
В подальшому, на підставі договору факторингу № 06/03/24, укладеного 06.03.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт капітал», до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до відповідача на суму 36869,88грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку.
Суд зазначає, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами ані підстави виникнення заборгованості, ані її розмір; не надано контррозрахунку та докази в обґрунтування обставин належного виконання зобов?язань за кредитним договором.
Відтак, позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правничої допомоги № 06032024 від 06.03.2024, укладений між «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 06032024 від 06.03.2024, додаткова угода №1 до договору про надання правничої допомоги № 06032024 від 06.03.2024.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її , а також враховуючи диспозитивність при розгляді справи, суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 4500 грн. є доведеним та підлягає стягненню. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 178 ч.8, 209, 212-215, 218, 223-226, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) заборгованість за Кредитним договором № №22031000074637 від 29.08.2018 року у розмірі: 25147,11 грн. - залишок простроченого кредиту; - 1812,32 грн. - залишок прострочених відсотків; - 9910,45 грн. - залишок прострочених комісій, судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яценко Н.О.