23.10.2024 Справа № 756/9636/24
Унікальний № 756/9636/24
Провадження № 2/756/4387/24
(Заочне)
23 жовтня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Яценко Н.О.,
за участю секретаря Євтушик В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг № 2110813771945 за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві та складає 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору, його додатків та правил. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на банківський рахунок позичальника у розмірі 3000,00 грн.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконувала своїх зобов'язань. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором на час звернення до суду складає 54703,80 грн та складається з 3000,00 грн - заборгованість за кредитом, 51703,80 грн - заборгованість за процентами.
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передало (відступає) ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги до позичальників в тому числі за договором про надання фінансових послуг №2110813771945 від 18.04.2021, за яким боржником є відповідач.
10.03.2023 ТОВ «Вердикт капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект центр» до позичальників в тому числі за договором про надання фінансових послуг №2110813771945 від 18.04.2021, за яким боржником є відповідач.
З врахуванням наведеного, ТОВ «Коллект центр» просить суд стягнути з відповідача на користь товариства суму заборгованості у розмірі 54703,80 грн, з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 51703,80 грн. - заборгованість за відсотками, а також сплачений при поданні позову судовий збір та понесені витрати на правову допомогу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Яценко Н.О. для розгляду даної справи.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 05 вересня 2024 року відкрито спрощене провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надіслала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що, що 18.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг № 2110813771945.
Згідно з п. 1.1. договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до пп. 1.2., 1.3. договору кредит надається на строк, зазначений у заяві - анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною (копії додаються), орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Згідно із п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4 а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною в п. 1.4.в).
д) тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до пп. 1.4.1, 1.4.2. договору нараховані проценти підлягають, обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
У разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства (пункт 1.5договору).
Згідно з пунктом 1.6 договору датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Закону України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Згідно з п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.
Відповідно до пункту 4.15 договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Аналогічна інформація зазначена в додатку № 1 до кредитного договору, заяві-анкеті, яку підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У заяві-анкеті на отримання кредиту, що є додатком № 1 до кредитного договору та невід'ємною його частиною, відповідач підтвердила, що вона ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та погодившись з ними, просив надати йому кредит на особисті потреби у розмірі 3000 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язався повернути кредит у розмірі 3000,00 грн та сплатити проценти у розмірі 960 грн. Розмір процентів: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в).
Встановлено, що датою початку нарахування процентів за користування кредитом є 18.04.2021 року. При виникненні заборгованості відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі 1% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, з урахуванням умов пункту 3.3 кредитного договору.
Відповідач просив надавати йому кредит у подальшому на вказаний картковий рахунок на підставі Заяв-Анкет, наданих ним особисто на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа або у відділенні Товариства та на підставі замовлення кредитних коштів з його особистого номеру телефону. Також надав згоду на списання суми заборгованості за кредитом з вказаного карткового рахунку.
За повідомленням директора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Вей Фор Пей» від 18.04.2024, ТОВ«Вей Фор Пей» повідомило ТОВ «Службу миттєвого кредитування», що на підставі укладеного договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ «Вей Фор Пей» здійснено наступний переказ грошових коштів: Деталі транзакції: номер карти НОМЕР_1 ; власник карти (емітент) банк COMMERCIAL BANK PRIVATBANK; категорія карти:Visa; час запиту: 18.04.2021; сума - 3000 грн; валюта: UAH. Інформацію про держателя вищевказаної банківської картки та про рух коштів по ній в повній мірі володіє банк-емітент цієї карти.
Відповідач зобов'язання за договором про надання фінансових послуг не виконав, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасив, проценти за користування кредитними коштами не сплатив.
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами; ТОВ «Вердикт Капітал» одержало право вимагати від боржників виконання всіх грошових зобов'язань за договорами, право вимоги за якими передано.
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3.
З копії Реєстру боржників, який є додатком № 3 до договору про відступлення прав вимоги від 10.03.2023, вбачається, що до ТОВ «ФК «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансових послуг № 2110813771945 від 18.04.2021 на суму 54703,80 грн, з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 51703,80 грн. - заборгованість за відсотками, а також сплачений при поданні позову судовий збір та понесені витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.
Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Пунктом 1.4 вищезазначеного договору встановлено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до підпунктів 1.4.1, 1.4.2 пункту 1.4 договору нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (пункт 1.3 договору).
Водночас, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 16 днів з 18.04.2021.
Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 16 днів, починаючи з дня укладення договору. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 16 днів.
Паспорт споживчого кредиту, доданий до позову, також містить інформацію про те, що строк кредитування складає 16 днів.
Крім того, відповідно до додатку № 2 до вказаного договору «Графік платежів», сума кредиту становить 3000 грн., проценти за користування кредитом 16 днів нараховані у розмірі 960 грн., загальна вартість кредиту становить 3960 грн.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».
Аналіз, наданих позивачем графіків платежів, розрахунку заборгованості за договором, свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору.
Водночас, як право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано. Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 3960,00 грн. Урешті заявлених позовних вимог, слід відмовити.
У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано: договір № 07-06/2024 про надання правової допомоги від 07.06.2024 між ТОВ «Коллект Центр» (як клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявка ТОВ «Коллект Центр» про надання юридичної допомоги № 91 від 01.07.2024; витяг з Акта № 2 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024, копію платіжної інструкції № 0446750000 від 12.07.2024.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Урешті вимог, слід відмовити.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 219 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 89, 141, 178 ч.8, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" (ЄДРПОУ - 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова,3, офіс 306) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" (ЄДРПОУ - 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова,3, офіс 306) заборгованість за Кредитним договором від 18.04.2021 № 2110813771945 у розмірі 3000 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 960 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 219 грн. 20 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Яценко Н.О.