11.11.2024 Справа №607/13355/24 Провадження №2-а/607/296/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача - адвоката Заплітної І.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заплітна Ірина Анатоліївна до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
18.06.2024 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заплітна Ірина Анатоліївна до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якій позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2339759 від 07.06.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, та закрити провадження у справі.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує на те, що 07 червня 2024 року поліцейським відділення поліції №1 (міста Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області сержантом поліції Гнатівим І.В. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2339759, у якій встановлено, що 07 червня 2024 року о 22:26 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 здійснював рух автомобілем в темну пору, у якого не горіли задні габаритні вогні, чим порушив п.31.4.7. ПДР.
Спірною постановою позивача було визнано винним за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі у розмірі 340 гривень.
Проте, позивач жодних порушень, які передбачені п.31.4.7 ПДР України не порушував, що не спростовується матеріалами справи, а тому вказане свідчить про відсутність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, тому оскаржувану постанову позивач просить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
08.07.2024 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача, із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та заперечує проти нього, оскільки візуальна інформація відеофіксації відображає факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а також місце вчинення такого правопорушення. З приводу твердження представника позивача, вказаного в позовній заяві, що постанова про адміністративне правопорушення винесена безпідставно, оскільки позивачем не здійснено жодного порушення ПДР та КУпАП, зазначає, що у фабулі електронної постанови чітко зазначено, що «водій здійснював рух автомобілем в темну пору доби у якого не горіли задні габаритні вогні». Стосовно зазначення в тексті постанови п.31.4.7 ПДР, то з даного приводу зазначає, що електронна постанова винесена не в письмовій, а в електронній формі та у зв'язку із цим можлива технічна неточність. Разом з тим, правопорушення кваліфіковано за належною статтею КУпАП та підтверджено матеріалами відеофіксації.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задоволити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, у поданому суду відзиві, просив суд справу слухати у відсутності представника ГУНП в Тернопільській області.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Судом встановлено, що 07.06.2024 поліцейським відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного Управління поліції ГУНП Тернопільської області Гнатів І.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2339759, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 07.06.2024 о 22 год. 26 хв. в м.Тернополі по вул.Максима Кривоноса, 26, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки засобом Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби у якого не горіли задні габаритні вогні, чим порушив вимоги пункту 31.4.7 (ї) ПДР.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.3 ч.1ст.23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 121 КУпАП.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 2.3 рішення Конституційного суду України N 5-рп/2015 від 26,05.2015 "у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення", законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, відповідачем до відзиву долучено диск із відеозаписом із нагрудної камери інспектора поліції та відеореєстратора патрульного автомобіля.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( із змінами і доповненнями).
Згідно з вимогами п. 1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частино першою статті 121 КУпАП, передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу та інші вимоги.
Підставою для прийняття постанови серії ЕНА № 2339759, як зазначено у мотивувальній частині такої, стало те, що ОСОБА_1 07.06.2024 о 22:26 год. в м.Тернополі по вул.М.Кривоноса, 26, здійснював рух автомобілем в темну пору у якого не горіли задні габаритні вогні, чим порушив вимоги пункту 31.4.7 (ї) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП.
Зі змісту п.31.4.7 (ї) ПДР України вбачається, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.
Позивачем у позовній заяві заперечується факт інкримінованого йому вказаним пунктом Правил дорожнього руху (п.31.4.7 ПДР) правопорушення.
Водночас, Суд зауважує, що у відзиві на позов представник відповідача зазначає, що в тексті постанови у зв'язку із технічною несправністю помилково було зазначено, що позивач порушив п.31.4.7 ПДР України, так як постанови була винесена не в письмовій, а в електронній формі.
Відповідно до вимог п.31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п.31.6 (б) ПДР України, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, доказів порушень, які передбачені пунктом 31.4.7 (ї) ПДР України матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Частиною першою ст. 274 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 5 статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2339759 від 07.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління національної поліції в Тернопільській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 143, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.7, 9, 125, 247, 251, 252 КУпАП, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заплітна Ірина Анатоліївна до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2339759 від 07.06.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса місця знаходження: вул.Валова, 11, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108720.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич