25.11.2024 Справа №607/25064/24 Провадження №3/607/10294/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце служби і посада: водій 1 відділення 1 самохідного артилерійського взводу 14 самохідної артилерійської батареї 5 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1
-за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серії А3215№95 про військове адміністративне правопорушення від 22 листопада 2024 року, ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме 21.11.2024 приблизно 15 год. 10 хв. на території військової частини НОМЕР_1 , що станом на 21.11.2024 (дату вчинення правопорушення) знаходиться в АДРЕСА_2 , головним сержантом роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , головним сержантом ОСОБА_2 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у водія 1 відділення 1 самохідного артилерійського взводу 14 самохідної артилерійської батареї 5 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_1 . В ході розмови з яким було встановлено, що вищевказаний військовослужбовець перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння що виражались у невиразному мовленні, запаху алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, шатка хода. По даному факту підполковником ОСОБА_3 , начальником логістики - заступником командира військової частини НОМЕР_1 було запропоновано старшому солдату ОСОБА_1 в присутності свідків пройти перевірку (освідчення) з метою з'ясування стану алкогольного сп'яніння, чи відсутності такого стану у військовослужбовця, на що останній категорично відмовився та пояснив, що не бажає і не буде проходити дану перевірку (освідчення). Старший солдат ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився від проходження перевірки (освідчення) у медичному пункті військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та від проходження перевірки (освідчення) у КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, про що свідчить акт. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій вказав, що свою вину у вчиненні правопорушення визнає, просить не застосовувати сувору міру адміністративного стягнення, справу розглянути у його відсутності.
У силу вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абзацу 11 ст.1 Закону України «Про оборону України», абзаців 3, 4 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнною стану в Україні або на окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Вина ОСОБА_1 повністю доведена матеріалами справи дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме відомостями, які містяться в протоколі про військове адміністративне правопорушення А3215 №95 від 22.11.2014, наказом №558 від 23.04.2023, актом відмови проходження перевірки (освідчення) з метою встановлення ступеня сп'яніння, що мало місце 21.11.2024 о 15 год. 10 хв. на території В/Ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), поясненнями помічника командира В/Ч НОМЕР_1 - начальника служби охорони державної митниці підполковника ОСОБА_4 від 22.11.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). У постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
З врахуванням вищенаведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: поява військовослужбовця на території військової частини та виконання ним обов'язків військової служби в стані наркотичного сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При обранні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, визнання ним вини, особу порушника, який є військовослужбовцем, приймаючи до уваги його майновий стан, у зв'язку з цим, вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 172-20, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (Сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (Тридцять чотири тисячі ) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (Шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Копію постанови направити ОСОБА_1 .
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. Л. Дзюбич