Справа № 577/5002/24
Провадження № 2/577/1378/24
05 грудня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючого судді Галяна С.В.
за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
ТОВ «ФК Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 56508,06 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 26.06.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна" було укладено електронний Договір № 6802847 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складає 20000 грн. Строк кредиту 352 дня. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 22 дня. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (12.06.2024 року) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . 27 травня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ "Авентус Україна" відступив ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Всупереч умов договору, відповідач допустив заборгованість по кредитному договору на загальну суму 56508,06 грн., з яких 19323,40 грн. заборгованість по тілу кредиту, 31032,02 грн. - по нарахованим процентам. З урахуванням зазначеного, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Позивач ТОВ «ФК Фінтраст Україна» в судове засідання не з'явився. Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 102).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с. 101). Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав. З огляду на положення ч. 7, 8 ст.128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, вважається, що про день, час та місце розгляду справи особа повідомлена належним чином. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.
Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 30.09.2024 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання (а.с. 91).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
В судовому засіданні встановлено, що 26.06.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 був укладений договір № 6802847 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ "Авентус Україна" грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 20000 грн. терміном на 352 дні (а.с. 15-19).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6911, 26.06.2023 року 20:07:34.
У пункті 1.5.1 вказаного вище договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,99% в день, яка застосовується у межах строку кредиту.
Додатком № 1 до вказаного вище договору № 6802847 від 26.06.2023 року погоджено Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 20).
Факт перерахування кредиту на рахунок відповідача підтверджується листом ТОВ "Контактовий Дім" № 7/4941 від 29.05.2024 року, дата транзакції 26.06.2023 року на суму 20000 грн. (а.с. 73-75).
27.05.2024 року між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна", як фактором було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ "Авентус Україна" відступив ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" права грошової вимоги за кредитним договором № 6802847 (а.с. 82-86).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Авентус Україна" заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 26.05.2024 року складає 50355,42 грн., а саме 19323,40 грн. - основний борг та 31032,02 грн. - сума відсотків за користування кредитом (а.с. 26-34).
За розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві, за період з 27.05.2024 року - 11.06.2024 року заборгованість відповідача за відсотками складає 19323,40 грн. * 1,99% = 384,54 грн * 16 календарних днів = 6152,64 грн.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості не спростовано.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 56508,06 грн., з яких 19323,40 грн. - сума кредиту, 31032,02 грн. - сума процентів за користування кредитом та 6152,64 грн. - сума процентів нарахованих позивачем за 16 календарних днів.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує повне задоволення позовних вимог.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. сплаченого останнім судового збору.
У ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).
Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №17/07-2024 від 17.07.2024 року, укладеного з адвокатом Столітнім М.М., актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №17/07-2024 від 17.07.2024 року, рахунок на оплату по замовленню №4145/14/08 від 14 серпня 2024 року (а.с. 25, 35, 80, 81).
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд враховує критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При ухваленні рішення суд, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.
Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У справі, що розглядається ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.
Разом з цим, суд вважає завищеною оплату наданих послуг, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
Справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат не приймав участі в судових засіданнях. Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням співмірності виконаної адвокатом роботи, та заявленої суми до стягнення, складності справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог, та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст. 5, 12-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 11,15,16,202, 207, 509, 525, 526, 530, 610 612, 625-629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 1, 13 Закону України «Про споживчий кредит», ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" заборгованість за договором № 6802847 про надання споживчого кредиту від 26.06.2023 року у розмірі 56508,06 грн., витрати за сплату судового збору у розмірі у розмірі 2422,40 та витрати на правничу допомогу в сумі 1000 грн., а всього 59930,46 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять грн. 46 коп.).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Галян С. В.