Справа № 127/34473/24
Провадження № 3/127/8309/24
"19" листопада 2024 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного Управління національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності притягувалася,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 24.08.2024 о 14 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме висловлювалася грубою нецензурною лайкою та пошкодила пральну машинку, чим могла спричинити шкоду психічному здоров'ю та завдати економічну шкоду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та зазначила, що відомості, викладені у протоколі, не відповідають дійсності, дій, які зазначені у протоколі, не вчиняла.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення за обставин викладених в протоколі, просить її суворо покарати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 26.09.2024 серії ВАД № 152561, копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 26.09.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, шо пом'якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Також суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 285 КУпАП,
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя