ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6907/23
провадження № 1-кп/753/782/24
"27" листопада 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
у судовому засіданні в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020000608 від 11.02.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси
Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою,
одруженого, військовослужбовця військової служби за
призовом під час мобілізації, який проходить військову
службу на посаді головного спеціаліста НОМЕР_1 відділу
Департаменту внутрішнього аудиту та контролю за
службовою діяльністю Адміністрації Держспецзв'язку, у
військовому званні «майор», який зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , та який проживає за
адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
Дарницьким районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 .
Наразі за клопотанням сторони захисту у цьому кримінальному провадженні здійснюється повторне дослідження доказів сторони обвинувачення.
Під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_5 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання.
У клопотанні обвинувачений зазначає, що ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 268 400 грн. Зазначена сума грошових коштів 03 травня 2023 року була внесена на відповідний рахунок і його звільнено з-під варти та покладено ряд процесуальних обов'язків. Всі грошові кошти в якості застави внесені заставодавцем, тобто його дружиною ОСОБА_6 .
Обвинувачений зазначає, що після звільнення зі служби стан його здоров'я значно погіршився, внаслідок чого був визнаний непридатним до служби з присвоєнням другої групи інвалідності, що позбавляє можливості для працевлаштування. Окрім цього, особою з інвалідністю є також його дружина. Водночас лікування потребує значних матеріальних витрат, яких у нього та родини наразі немає.
ОСОБА_5 вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування/суду та впливу свідків припинили існувати, оскільки протягом всього часу застосування застави не чинив спроб переховування від суду, завжди вчасно прибував на усі судові засідання, що вказує на бездоганну процесуальну поведінку. У свою чергу всі свідки сторони обвинувачення вже безспосередньо допитані судом, що також виключає вірогідність заявленого ризику.
На переконання обвинуваченого, наведені факти свідчать про те, що подальше застосування застави як запобіжного заходу, буде необґрунтованим, оскільки належна процесуальна поведінка та виконання процесуальних обов'язків в майбутньому можуть бути забезпечені шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте забов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 підтримали заявлені вимоги та просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання. Наголосив на тому, що ризики у кримінальному провадженні наявні та продовжують існувати, і саме запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, визначений обвинуваченому забезпечує його належну процесуальну поведінку. Прокурор звернув увагу на факт внесення застави у повному обсязі у день її визначення судом, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати її розмір непомірним для обвинуваченого та його родини.
Суд, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, прокурора, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1 ст. 331 КПК України).
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (стаття 201 КПК України).
Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Судом встановлено, що 03 травня 2023 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 100 прожиткових мінімумів у сумі 268 400 грн. Зазначена сума грошових коштів 03 травня 2023 року внесена на відповідний рахунок заставодавцем (дружиною), і ОСОБА_5 було звільнено з-під варти із покладенням обов'язків з'являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із міста Києва без дозволу суду.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання, на переконання суду продовжує існувати ризик переховування від суду.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого. ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином. Враховуючи, що існує ймовірність притягнення його до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого він обвинувачується з урахуванням ст. 68 КК України).
Порівнюючи обставини станом на зараз та ті, що були станом на момент обрання запобіжного заходу очевидно, що залишається фактор тяжкості кримінального правопорушення і суворості покарання за нього.
Суд також враховує те, що на час вирішення цього питання, за клопотанням захисника ОСОБА_4 триває повторне дослідження доказів сторони обвинувачення, тому очевидно продовжує існувати ризик незаконого впливу на свідків, про допит яких наполягала сторона захисту.
Стосовно скрутного матеріального становища родини ОСОБА_5 у зв'язку із внесенням застави його дружиною, то суд зазначає, що внесення застави за судовим рішенням було правом заставодавця, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов'язком держави повернути їх на першу вимогу. Їх внесення не було б можливим без взаємної згоди обвинуваченого та заставодавця, яка висловила своє добровільне волевиявлення на їх внесення, надала свої власні кошти та зобов'язалась нести матеріальну відповідальність за дії осіб, за яких така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику неповернення цих коштів (у випадку можливого звернення в дохід держави).
Суд також відхиляє твердження сторони захисту про наявність підстав для повернення застави у зв'язку із існуванням в обвинуваченого, його рідних проблем зі здоров'ям та необхідністю нести витрати, пов'язані із лікуванням.
Адже КПК України не визначає, що існування таких обставин є підставою для зміни застосованого до особи запобіжного заходу. Водночас досліджені матеріалі долучені захисником не дають суду підстав говорити, що соціальне забезпечення ОСОБА_5 може свідчити про скрутне матеріальне становище останнього і його родини.
Крім того, кошти, внесені в якості застави, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, про які обвинуваченим у клопотанні зазначено не було.
Щодо посилання на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд зазначає таке.
Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, його міцні соціальні зв'язки, враховувалися при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативно застави, а тому не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам. Застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченим покладеного на нього процесуального обов'язку та є засобом запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відсутність з боку обвинуваченого ОСОБА_5 будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, сумлінне виконання ним покладених на нього обов'язків, не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику.
Втім, суд погоджується із прокурором, що зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує його належну процесуальну поведінку, тому зазначені доводи, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які свідчать про необхідність зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м'який, судом не встановлено.
Таким чином, з огляду на додані до клопотання матеріали, суд вважає, що застосований ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є достатньою та необхідною мірою, яка гарантує виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 131, 177-178, 372, КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1