Справа № 296/9616/24
2/296/3508/24
06 грудня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої, просить розірвати шлюб зареєстрований 20 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №20, складений виконавчим комітетом Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що подружнє життя із відповідачкою не склалося. Посилається на фактичне припинення шлюбних відносин та формальність шлюбу.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, двічі направлялися на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, востаннє з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 20 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис №20.
Від шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 бажає розірвати шлюб, укладений з відповідачкою ОСОБА_2 .
Враховуючи, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача ОСОБА_1 , який бажає його припинити, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд бере до уваги, що позивач просив не стягувати судовий збір з відповідачки.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суддя, -
вирішив:
Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 20 жовтня 2016 року виконавчим комітетом Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 20.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено: 06.12.2024.
Суддя М. В. Петровська