Єдиний унікальний номер справи 333/10492/24
Номер провадження 1-кс/333/3296/24
іменем України
07 грудня 2024 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12024082040001792, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гусятин, Чемеровецького району, Хмельницької області, українця, громадянина України, одруженого, який має середню освіту, військовослужбовця ЗСУ, який перебуває на посаді механіка-водія 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому
за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
В провадження слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12024082040001792, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відносно підозрюваного - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та призначено на посаду механіка-водія 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону.
Згідно ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) ОСОБА_7 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_5 порушив Порядок надання дозволів на носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ №622 від 21.08.1998 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 року за №637/3077 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» та Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576).
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 ,
у невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 05 грудня 2024 року, маючи прямий умисел направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи вищезгаданими нормативно правовими актами, незаконно придбав у невстановлений досудовим слідством час та місці бойовий припас, а саме бойову гранату німецького виробництва «DM 51A2», після чого незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання до 05 грудня 2024 року.
Так, в період часу з 23 год. 54 хв. 05 грудня 2024 року до 00 год. 24 хв. 06 грудня 2024 року працівниками поліції в ході проведення огляду кімнати № 9 блоку АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_5 виявлено та вилучено бойову гранату німецького виробництва «DM 51A2», яка згідно довідки № 1517 Управління вибохотехнічної служби ГУНП в Запорізькі області відноситься до категорії «небезпечно» вибухових матеріалів, згідно Наказу №691 «Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України» від 19.08.2019.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
05 грудня 2024 року о 22 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
06 грудня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до якого дії останнього кваліфіковано за ознаками незаконного придбання, зберігання, збут, боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
06 грудня 2024 року о 17 годині 59 хвилині підозрюваному ОСОБА_5 та захиснику - адвокату ОСОБА_6 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.
У судовому засіданні слідчий підтримала своє клопотання у повному обсязі та послалася на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_5 , після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_6 ..
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, в судовому засіданні при вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду. Зазначили, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, та отримав тяжке порання, потребує лікування.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, документи, надані стороною захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою, що підтверджується:
-Повідомленням на лінію «102» про те, що ОСОБА_5 знаходиться з гранатою у блоку №32 від 05.12.2024;
-Рапортом поліцейського-водія взводу №1 роти №1 батальйону особливого призначення ГУНП в Запорізькій обл. ОСОБА_8 про виявлення факту кримінального правопорушення;
-Протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 05.12.2024;
-Вилученими під час огляду речовими доказами;
- Довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №1517 від 05.12.2024;
-Протоколом затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в порядку ст.208 КПК України від 06.12.2024;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.12.2024;\
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.12.2024;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.12.2024;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06.12.2024;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 06.12.2024;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 06.12.2024;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 06.12.2024;
В матеріалах провадження є наявними ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією передбаченою ч.1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також невідворотність покарання, може безперешкодно покинути межі м. Запоріжжя, тим самим переховуючись від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім цього, 19.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України, після чого оголошено в розшук у зв'язку з тим, що його місцезнаходження невідомо, а також 20.11.2024 слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області постановлено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , що свідчить про те, що останній може переховується від органів досудового розслідування та/або суду.
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, про що свідчить те, що підозрюваному відома адреса проживання свідків у кримінальному провадженні і є вірогідність незаконного впливу на них, з метою зміни ними показань для уникнення від кримінальної відповідальності, в разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу,
Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
-вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється. З урахуванням специфіки вчинення злочину пов'язаного з незаконним поводженням з бойовими припасами, вибуховими пристоями, нестійкі соціальні зв'язки та схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, 19.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України, що свідчить про те, що останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного, підстави та ризики, які існують, оскільки інші запобіжні заходи примусово не обмежують пересування особи та не можуть у повному обсязі запобігти зазначеним ризикам, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Що ОСОБА_5 тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семі років, а також невідворотність покарання, може безперешкодно покинути межі м. Запоріжжя, є ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та до моменту подання даного клопотання до суду, слідству не були представлені.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню: переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, вчиненню ним інших кримінальних правопорушень; знищенню, приховуванню та спотворенню будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, вважаю за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме - заставу, виходячи із вимог ч.2 ст.182 КПК України.
Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст. 182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, та не підпадає під перелік злочинів, визначених ч.4 ст. 183 КПК України, з урахуванням майнового стану підозрюваного, розмір завданої матеріальної шкоди, визначається можливість застосування застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12024082040001792, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відносно підозрюваного - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , погоджене з прокурором Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування у Запорізькому СІЗО.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ ГУ НП у Запорізькій області.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_5 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 151 400 гривень 00 копійок /сто п'ятдесят одну тисячу чотириста гривень нуль-нуль копійок/ на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу - ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
1. Прибувати до слідчого, який здійснюють досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою.
2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
3. Не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Термін дії ухвали закінчується 02 лютого 2025 року (включно).
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню відраховувати з 05 грудня 2024 року 22 год 20 хв.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07 грудня 2024 року о 16 годині 30 хвилині.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя ОСОБА_1