26 листопада 2024 рокусправа № 380/12418/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Бабій І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, акту, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП, відповідач - 1), Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Львівській області, відповідач - 2) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ УПП у Львівській області від 13.03.2023 №28 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» в частині визнання поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 таким, що вчинив дисциплінарний проступок та накладення на нього дисциплінарного стягнення у формі обмеження раніше застосованим дисциплінарним стягненням;
- визнати протиправним та скасувати акт Форми Н-1 (НПВ) №170/12 від 10.04.2023 про нещасний випадок, затверджений начальником ДПП Євгенієм Жуковим 11.04.2023;
- зобов'язати ДПП та УПП у Львівській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 14.01.2023 о 22 год. 30 хв. з інспектором взводу №2 роти №1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року №705, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовано такими аргументами: комісія відповідача констатувала, що на підставі пункту 8 розділу ПІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року №705, нещасний випадок, який трапився із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки відбувся внаслідок учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком. Це рішення прийняте на підставі висновку службового розслідування комісії УПП у Львівській області від 07.03.2023 та наказу УПП у Львівській області ДПП від 13.03.2023 №28 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, відповідно до якого вирішено обмежитися раніше застосованим дисциплінарним стягненням. Позивач заперечує порушення нормативно-правових актів, які ставляться йому у вину та повідомляє про такі обставини: перебуваючи на виклику в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , позивач з напарницею ОСОБА_2 поспілкувалися із заявницею ОСОБА_3 , яка в ході розмови повідомила ті ж факти, що й раніше, та вказала, що бажає написати заяву по цьому факту. Поки поліцейські очікували, що ОСОБА_3 збереться, щоб супроводити її до відділення поліції для написання заяви про вчинене правопорушення, вона вступила у словесний конфлікт з мешканкою квартири ОСОБА_4 , поводилася дуже агресивно, нецензурно висловлювалася до поліцейських. Після зауважень, зроблених поліцейськими та особами, які перебували у квартирі, поведінка ОСОБА_3 не змінилася. Проте основний конфлікт розгортався саме із ОСОБА_4 , який переріс у бійку, яку ОСОБА_1 та іншому мешканцю квартири доводилось припиняти. Підстав для застосування будь-яких заходів примусу не було, оскільки вказаний конфлікт не виходив за межі побутового. Більше того, позивач не міг передбачити і не передбачав, що ОСОБА_3 зможе застосувати фізичну силу проти нього, адже саме вона була заявницею виклику та ініціатором візиту екіпажу поліції. Щодо вживання ненормативної лексики, то позивач визнає вживання декількох нецензурних слів унаслідок непристойної поведінки заявниці ОСОБА_3 та стверджує, що такі висловлювання не були спрямовані на образу гідності та честі ОСОБА_3 , а лише виявом емоцій від картини, яка спостерігалася.
Відповідачі проти позову заперечують з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов (том 1 а.с.142-154) та наводить такі аргументи:
з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх причин та обставин травмування позивача 14.01.2023, на підставі наказу Управління від 14.02.2023 № 40 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», призначено службове розслідування. В рамках службового розслідування відносно травмування позивача 14.01.2023, останній надав письмові пояснення. Обставини, які мали місце 14.01.2023 дослідженні дисциплінарною комісією в рамках дисциплінарного провадження та викладені у висновку службового розслідування який затверджений 07.03.2023 року. В ході службового розслідування на підставі зібраних матеріалів дисциплінарною комісією установлено, що 14.01.2023 що під час спілкування із ОСОБА_3 позивач поводився нестримано, не контролював свою поведінку, почуття і емоції, не дотримався норм ділового мовлення та допустив вживання ненормативної лексики. Окрім того, позивач вибрав неналежний вид та інтенсивність застосованого заходу примусу до ОСОБА_3 , коли остання перебувала на підлозі, у той момент, коли він мав тактично вигідну позицію, для контролю ситуації та вжиття необхідних заходів. За результатами службового розслідування видано наказ Управління №28 від 13.03.2023 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення». Станом на 14.01.2023 року у позивача були діюче дисциплінарне стягнення - сувора догана. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 2 частини першої статті 18, частини третьої статті 43 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1,2, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу восьмого, дев'ятого, одинадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 1, 7 пункту розділу III Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 № 1705, на підставі частини тринадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» інспектору взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (0153721), обмежитися раніше застосованим дисциплінарним стягненням. Обставини, що мають ознаки дисциплінарних проступків викладені і досліджені у висновку службового розслідування та відображені у мотиваційній частині наказу Управління. Натомість в резолютивній частині згаданого наказу дисциплінарного стягнення до позивача не застосовано, а застосовано дисциплінарне стягнення до лейтенанта поліції ОСОБА_5 у вигляді сурової догани.
Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705, було проведене розслідування нещасного випадку з позивачем, за наслідками якого складений Акт від 16.04.2023 № 84 . На підставі пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок, з лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки відповідно до висновку службового розслідування від 07.03.2023 року дисциплінарна комісія Управління у діях позивача встановила дисциплінарний проступок.
Суд ухвалою від 24.07.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 26.04.2024 суд ухвалив перейти до розгляду цієї справи з викликом сторін та призначив судове засідання; суд за участі учасників справи дослідив відеозаписи реєстраторів позивача та його напарниці, на яких зафіксовано події, що досліджувалися відповідачем в процедурі службового розслідування.
Суд вислухав промови учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи докази та встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини:
внаслідок травмування поліцейського ОСОБА_1 14.01.2023 наказом Департаменту патрульної поліції від 16.01.2023 року № 84 було утворено комісію для проведення нещасного випадку 14.01.2023 за участю ОСОБА_1 .
З метою повного та об'єктивного з'ясування всіх причин та обставин травмування позивача 14.01.2023 на підставі наказу Управління від 14.02.2023 № 40 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (том 1 а.с.157-158) призначено службове розслідування. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено таке:
14.01.2023 о 20.00 після отримання табельної вогнепальної зброї та проведено інструктажу наряд поліції «Омега - 103», у складі якого виконували службові обов'язки ОСОБА_1 та його напарниця лейтенант поліції ОСОБА_2 , заступив на патрулювання у Галицькому районі міста Львова. Близько 14.01.2023 о 21.56 на скорочений номер екстреного виклику поліції №102, надійшло повідомлення, у якому заявниця ОСОБА_3 повідомила, що за адресою АДРЕСА_2 , знаходиться «бордель» у якому живуть і працюють дівчата, вживають і продають наркотичні речовини. Звернення зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 1451 від 14.01.2023 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області. Звернення скеровувалося для опрацювання наряду поліції «Омега - 103», який після реагування повідомив таке: «прибувши за вказаною адресою нас зустріла заявниця ОСОБА_3 , яка повідомила, що за даною адресою, на її думку, знаходиться «бордель» та всі дівчата, які там проживають, систематично вживають наркотичні засоби. Під час спілкування із заявницею, остання повідомила, що бажає писати заяву по даному факту. Під час подальшого спілкування ОСОБА_3 вступила у словесний конфлікт з громадянкою ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Громадянка ОСОБА_3 поводилася агресивно, нецензурно висловлювалася до працівників поліції та ОСОБА_7 . Після всіх зауважень зроблених нами та особами цієї квартири, вона зненацька, правою рукою, нанесла удар в область голови позивача, який одразу впав на підлогу. В цей момент в квартиру забіг на допомогу екіпаж № 101, у складі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та 152 екіпаж у складі ОСОБА_10 , який згідно статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» застосував спеціальний засіб до ОСОБА_3 . Після всіх вказаних подій позивач повідомив, що погано себе почуває, а саме: головний біль та нудота. Було викликано швидку медичну допомогу (далі - ШМД). Позивача було госпіталізовано до медичного закладу АДРЕСА_3 . На місце події викликано ЛРУП № 1. Всіх учасників події було доставлено в Львівське районне управління для з'ясування всіх детальних обставин».
Обставини інциденту 14.01.2023 зафіксовані на відеореєстратори інспекторів УПП у Львівській області, в т.ч. ОСОБА_1 (а.с.179, оптичні диски із копіями відеозаписів з портативних відеореєстраторів, конверт на аркуші 156). За наслідками перегляду відеозаписів дисциплінарна комісія встановила такі обставини: 14.01.2023 о 22.09 працівники поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до місця події та згодом піднялися по сходах і зайшли до квартири. Поліцейських зустріла дівчина, яку згодом установили як ОСОБА_3 , вона повідомила, що здійснила виклик на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102». Також у приміщені була ще одна дівчина, яка повідомила, що заявниця за цією адресою більше не проживає. Згодом ОСОБА_1 запитав у осіб, чи є ще хтось у квартирі та оглянув приміщення. Після чого попросив, що йому надали документи. Далі ОСОБА_1 запитує у ОСОБА_3 , чому вона справила природні потреби на підлогу, на що дівчина відповіла, що то вино. Також інша дівчина також надала документи. Далі із відеозапису установлено, що ОСОБА_3 повідомляє працівникам поліції, що у цій квартирі бордель, також є сутенер, який дає наркотичні засоби дівчатам. Після чого ці особи розпочинають з'ясовувати між собою стосунки. ОСОБА_3 далі вказує, що розповість всю інформацію якою володіє. ОСОБА_1 знову просить у ОСОБА_3 документи та запитує, де вона проживає. У той момент до квартири зайшли троє дівчат і чоловік, на якого ОСОБА_3 вказала як на головного та сутенера. Всі присутні дівчата розпочинають між собою спілкування та насміхаються над словами ОСОБА_3 щодо того, що відбувається у квартирі. Працівники поліції запитують у ОСОБА_3 чи вона бажає написати заяву. Вона повідомляє, що бажає, після чого її просять одягнути верхній одяг. Дівчина, яка була одягнена у білий верхній одяг, повідомила, що проживає у цій квартирі, а ОСОБА_3 теж раніше там проживала, проте зараз вона проникає у житло, оскільки не повернула ключі. Далі ОСОБА_3 вже одягнулася та попросила, щоб працівники поліції, викликає відділ, який спеціалізується на наркозлочинах. Між заявницею та вищезазначеною дівчиною (одягненою у біле) виникає словесний конфлікт, який переріс у штовханину. Після цього ОСОБА_1 відводить ОСОБА_3 у бік та у наказному тоні вказує, щоб остання за дві секунди надала йому документи. На що остання запитала, чому її чіпає вказана вище дівчина. О 22.26 позивач штовхнув заявницю та наказав надати документи, після чого повідомив, що притягне її до відповідальності зі накладення штрафу у розмірі 3400 гривень. ОСОБА_3 далі просить, щоб їй повернули мобільний телефон та розпочинає висловлювати своє незадоволення роботою поліції. У свою чергу ОСОБА_1 підходить до ОСОБА_3 і попросив, щоб вона сіла на стілець. Остання запитує у працівника поліції, чому він з нею так розмовляє і просить нею не командувати. У той самий момент, о 22.27 розпочинається застосування фізичною сили до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 наказує їй завести руки назад, остання чинити активній опір. ОСОБА_1 просить, щоб його колега, лейтенант поліції ОСОБА_2 , викликала допомогу, остання у свою чергу просить, щоб чоловік, який був у квартирі допоміг поліцейському. Далі із відеозаписів установлено, що позивачеві вдалося завести руки ОСОБА_3 , у неї за спиною. Вона лежить на підлозі, над нею сидить ОСОБА_1 , який контролює її дії, утримуючи руки. ОСОБА_3 у той час висловлюється нецензурною лайкою. Згодом хтось із присутніх зазначає, що до ОСОБА_3 потрібно застосувати кайданки, на що ОСОБА_1 повідомив, що застосують, але потрібно додатковий наряд поліції. Далі ОСОБА_3 просить, що її відпустили, намагається уникнути контролю та вчиняє активні фізичні дії, а ОСОБА_1 наносить декілька ударів їй по спині, при цьому тримаючи її руку в своїй руці. О 22.31 ОСОБА_3 вдалося уникнути такого контролю. ОСОБА_1 , стоячи над ОСОБА_3 , яка лежала на підлозі, звертається до неї так: «Понаїжало «нецензурне слово» клоунів «нецензурне слово». Чого ти у своїй Херсонській області «нецензурне слово» не сидиш, галімій «нецензурне слово». Га?». О 22.31.56 ОСОБА_3 підвелася із підлоги, ОСОБА_1 повідомив їй, що вона їде з ним до відділку поліції та зупинився біля останньої, яка стояла опершись на стіл. О 22.32 працівник поліції знову звернувся: «Понаїжало, «нецензурне слово». Після почутого ОСОБА_3 запитала, чи то вона «понаїжджала», на що ОСОБА_1 повідомив, що так, і таким чином створюють всім іншим роботу. Далі ОСОБА_1 повідомляє ОСОБА_3 , що вони їдуть до відділку поліції, остання запитує, коли саме та о 22.33 остання нанесла удар долонею в область обличчя старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 . Працівник поліції впав на підлогу. Згодом на місце події прибули інші працівники поліції, швидка медична допомога, яка госпіталізувала працівника поліції до медичного закладу та слідчо-оперативна група.
У рамках службового розслідування позивач надав письмове пояснення на поставлені питання (том 1 а.с.190-193), із пояснень ОСОБА_1 та відповідей на поставлені йому питання встановлено таке:
1. Опишіть подію, яка відбулася 14.01.2023, по АДРЕСА_2 .
14.01.2023 заступив на патрулювання у складі наряду поліції «Омега - 103», спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_2 . На мобільний логістичний пристрій надійшло повідомлення «Інші накрозлочини» у АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою, працівників поліції зустріла ОСОБА_3 , яка повідомила, що за вказаною вище адресою, на її думку, знаходиться бордель та всі дівчата, які там знаходяться систематично вживають наркотичні засоби. Далі опитуваний вказує, що під час спілкування із заявницею, остання повідомила, що бажає написати заяву по даному факту. У подальшому спілкуванні ОСОБА_3 вступила у словесний конфлікт із ОСОБА_11 , яка проживає за вищезазначеною адресою.
ОСОБА_3 поводилася агресивно, висловлювалася нецензурною лайкою до працівників поліції та ОСОБА_7 . Після всіх зроблених зауважень працівниками поліції та особами, які перебували у квартирі, ОСОБА_3 продовжувала поводитися агресивно і конфліктувати з особами, які були у помешканні. Як вказує опитуваний, він неодноразово попереджав про подальші дії на, що вищезазначена не зважала, її повалено на землю та застосувати спеціальний засіб кайданки опитуваний не зміг, оскільки самостійно це не вдавалося зробити. Далі у поясненні старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_3 заспокоїлася та ним було прийнято рішення відпустити останню, така повідомила, що буде поводитися спокійно. Раптово опитуваний відчув удар в область голови, з правого боку. З цього моменту, у наслідок заподіяного болю, опитуваний впав на підлогу та не мав можливості спостерігати за діями інших осіб, проте чув, що на допомогу прибув наряд поліції «Омега - 101» у складі сержанта поліції ОСОБА_12 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 та наряд поліції «Омега - 152» - капітана поліції ОСОБА_10 , який здійснив затримання особи. Далі опитуваний вказує, що протягом усього часу з моменту удару він відчував головний біль та нудоту про, що повідомив командиру, який був присутній на місці події. Також було викликано швидку медичну допомогу, бригада якої прибула, надала опитуваному допомогу та у подальшому госпіталізувала опитуваного до медичного закладу. У медичному закладі опитуваного оглянув невропатолог, за результатом огляду видано консультаційний висновок від 14.01.2023, основний діагноз: струс головного мозку, забій м'яких тканин лівої скронево-тім'яної ділянки.
2. Поясніть, чому під час спілкування з громадянкою ОСОБА_3 14.01.2023, Ви допустили не етичне спілкування, поводилися не стримано, не контролювали свої почуття та емоції?
Опитуваний не може пояснити свої дії, зазначив, що висловлювався до ОСОБА_3 спокійно.
3. З яких причин Вами не було застосовано спеціальний засіб кайданки до вищезазначеної особи, коли Ви мали тактично вигідну позицію та могли здійснювати контроль ситуації?
Не міг застосувати спеціальний засіб кайданки, оскільки не давав ради, оскільки ОСОБА_3 чинила опір, махала руками та ногами.
4. Чи мали Ви при собі спеціальний засіб кайданки, 14.01.2023?
На поясній системі був спеціальний засіб кайданки, які знаходилися з правого боку не в підсумку, а на застібці.
5. Поясніть, чому Ви застосували фізичну силу до ОСОБА_3 , коли остання знаходилася на підлозі та її рухи були обмежені?
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що до ОСОБА_3 у повній мірі фізичну силу не застосовував, намагалася втримати руки та зафіксувати їх. Удари кулаками по спині не наносив.
Оцінивши зібрані у ході службового розслідування докази та пояснення дисциплінарна комісія встановила, що 14.01.2023 під час спілкування із ОСОБА_3 . ОСОБА_1 поводився нестримано, не контролював свою поведінку, почуття і емоції, не дотримався норм ділового мовлення та допустив вживання ненормативної лексики. Окрім того, із наявних матеріалів службового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 вибрав неналежний вид та інтенсивність застосованого заходу примусу до ОСОБА_3 , коли остання перебувала на підлозі, у той момент, коли він мав тактично вигідну позицію, для контролю ситуації та вжиття необхідних заходів.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 2 частини першої статті 18, частини третьої статті 43 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1,2, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу восьмого, дев'ятого, одинадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 1, 7 пункту розділу III Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 № 1705, на підставі частини тринадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» інспектору взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (0153721), обмежитися раніше застосованим дисциплінарним стягненням.
Розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 проведено комісією на підставі Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705, за його наслідками складений Акт від 16.04.2023 № 84 (а.с.20-26). На підставі пункту 8 розділу III Порядку №705 комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з лейтенантом поліції ОСОБА_1 14.01.2023 стався в період проходження служби і вважається таким, що не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки відповідно до висновку службового розслідування від 07.03.2023 дисциплінарна комісія УПП у Львівській області встановила у діях ОСОБА_1 14.01.2023 дисциплінарний проступок.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 та пункту 2 частини першої статті 19 КАС України спори з приводу проходження публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень і є одним із різновидів публічної служби. Отже, цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Стаття 18 Закону №580-VIII визначає основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (пункти 1, 2 частини першої).
Статтею 19 Закону № 580-VIII визначає види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут). Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень. Так до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За визначенням, наведеним в частині першій статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджені Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень. Згідно з частинами другою та третьою цієї статті з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту визначає, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Стаття 15 Дисциплінарного статуту регламентує діяльність дисциплінарних комісій. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша). Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування (частина друга). Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування (частина четверта). За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина п'ятнадцята).
Частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина четверта статті 16).
Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно зі статтею сьомою цієї статті у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений наказом МВС від 05.10.2020 № 705 (далі - Порядок №705).
Так, керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. Розділом 3 Порядку №705 визначено, що розслідування нещасного випадку проводиться протягом п'яти робочих днів з дня утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом одного місяця з дня утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.
Розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку може бути продовжено керівником органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, за мотивованим рапортом (доповідною запискою) голови комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку до отримання необхідних матеріалів (експертиз, висновків, постанов, рішень, пояснень тощо) для встановлення обставин і причин нещасного випадку. За результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1).
Пунктом 8 Розділу 3 Порядку №705 визначений вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, а саме:
1) діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;
2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);
3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;
4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
При прийнятті рішення у цьому спорі суд керується такими мотивами щодо оцінки зібраних у справі доказів та аргументів сторін щодо застосування релевантних норм права:
1. Щодо оцінки відповідачем дій ОСОБА_1 14.01.2023 в межах процедури службового розслідування та застосування заходу дисциплінарного впливу.
За наслідками дослідження записів з відеореєстраторів позивача та його напарниці, а також їх пояснень в контексті оцінки висновків дисциплінарної комісії суд встановив такі обставини:
ОСОБА_1 разом із напарницею прибули на виклик за зверненням ОСОБА_3 , котра стверджувала, що в квартирі за адресою АДРЕСА_1 знаходиться бордель, у якому живуть і працюють дівчата, які також вживають і продають наркотичні речовини. Особи, що перебували у згаданій квартирі (кілька жінок та один мужчина) стверджували, що ОСОБА_3 раніше також проживала у цій квартирі, проте після виселення не віддала ключі, тому має можливість проникати в приміщення та створює конфліктні ситуації, як-от 14.01.2023. Стиль зафіксованого спілкування між згаданими особами можна охарактеризувати як конфлікт, що зводився до словесних перепалок та взаємних образ. ОСОБА_1 , провівши огляд приміщення квартири, повернувся в коридор, де відбувалися основні події, вчиняв дії для встановлення осіб учасників конфлікту та вимагав в заявниці ОСОБА_3 надати документи для підтвердження особи. ОСОБА_3 неодноразово наполягала на тому, що мешканці квартири вживають наркотичні засоби та очікувала на реакцію патрульних поліцейських на такі заяви. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 поїхати у відділок поліції та написати заяву щодо повідомлених нею обставин, жінка погодилася. Після цього одна із присутніх в квартирі жінок ініціює питання про відібрання в ОСОБА_3 ключів від квартири, після чого конфлікт знову загострюється, а заявниця відмовляється їхати з поліцейськими у відділок поліції, сідає на стіл, щось набирає в мобільному телефоні та повідомляє, що вона буде «викликати нарковідділ», «зараз приїде серйозна охорона, а не …» тощо.
Подальші події, на думку суду, свідчать про те, що поліцейський ОСОБА_1 втратив самовладання та замість контролю конфліктної ситуації став її безпосереднім учасником.
Так, ОСОБА_1 голосно наказує ОСОБА_3 іти шукати документи та їхати з ним у відділок, забирає в заявниці її мобільний телефон, віддає комусь із присутніх осіб (про вчинення злочинів якими стверджувала жінка) і відмовляється повернути телефон на прохання заявниці. ОСОБА_3 кілька разів вимагає повернути їй телефон, проте поліцейський повторно наказує їй йти шукати документи, а присутній мужчина відповідає, що телефон тим часом буде заряджатися. ОСОБА_1 на чергову вимогу ОСОБА_3 повернути їй телефон погрожує оштрафувати заявницю у випадку, якщо вона буде продовжувати. Через декілька секунд, поки ОСОБА_1 працює на службовому планшеті, а присутній в квартирі мужчина відходить вбік, ОСОБА_3 встає зі столу та починає рух в напрямку місця, куди поклали її мобільний телефон. В цей момент ОСОБА_1 зі словами «Сиди, сіла на стіл» штовхає ОСОБА_3 в район грудної клітки, та заточується в напрямку столу, на якому попередньо сиділа. В свою чергу ОСОБА_3 зі словами «А чого ти мені командуєш?» штовхає ОСОБА_1 в груди в напрямку від себе.
Після цього ОСОБА_1 кидає службовий планшет і завалює жінку на підлогу, з криком «Руки назад!» намагається її зафіксувати на підлозі обличчям вниз. ОСОБА_1 це вдається зробити лише з допомогою іншого мужчини (на якого жінка попередньо вказувала як на сутенера). Після цього поліцейський якийсь час просто сидить зверху на ОСОБА_3 , яка лежить лицем до підлоги, тримає її руки, зведені за спиною навхрест руки і нічого не робить. ОСОБА_3 в цей час з нецензурною лайкою висловлює своє бачення щодо подальшого майбутнього поліцейського після його вчинку та вимагає, що він «вгомонився». Потім ОСОБА_1 однією рукою витягує з кишені телефон і починає щось набирати однією рукою (якість відеозапису не дозволяє роздивитися екран), продовжуючи другою рукою утримувати жінку в описаній позі. Коли ОСОБА_3 під ним починає смикатися, ОСОБА_1 завдає їй кілька ударів в спину кулаком, яким тримає її руки, впирається коліном в спину жінки, а другою рукою продовжує щось набирати в телефоні. Його напарниця в цей час стоїть поруч і не вживає будь-яких заходів, просто спостерігає за описаними подіями. Через якийсь час ОСОБА_3 з криками «Угомонись!» вдається перевернутися на спину, а ОСОБА_1 встає і продовжуючи щось набирати в телефоні звертається до неї «Понаїжджало «нецензурне слово» клоунів «нецензурне слово» чого ти у своїй Херсонській області не сидиш «нецензурне слово» галімій «нецензурне слово», га?» Потім ОСОБА_1 відходить і не перешкоджає жінці встати, а також повідомляє, що вона зараз поїде у відділок поліції. ОСОБА_14 встає та знову вимагає віддати їй телефон, проте ОСОБА_1 стає між нею і телефоном та не дозволяє його взяти. ОСОБА_1 стоїть в безпосередній близькості з ОСОБА_14 (орієнтовно метр) та продовжує спілкування в манері «Понаїхали різні, нічого, зараз поїдемо у відділок», на що жінка відповідає «Поїхали, поїхали вже». ОСОБА_1 зі словами «Ти чого мене б'єш, я не розумію!?» наближається до жінки, котра у відповідь кричить «Поїхали!», ОСОБА_1 повторює «Чого ти мене б'єш?» і у відповідь жінка дає поліцейському ляпас долоню по обличчю, після чого він падає на підлогу, стогне і не встає до кінця відео. Водночас ОСОБА_14 одразу забирає свій телефон, починає щось набирати і займається цим кілька хвилин, більше не проявляючи агресії до оточуючих, лише кілька разів запитала в ОСОБА_1 «чого ти притворяєшся? вставай». Після прибуття інших поліцейських один із них надіває на жінку кайданки зі словами «Будеш поліцейських бити і ще й без наручників стояти?», вона не чинить спротиву.
Суд при оцінці описаних дій ОСОБА_1 керується нормами Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580) такого змісту:
відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 10 частини 1 статті 23 Закону №580 поліцейський здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальну та адміністративні правопорушення, здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, прощах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
В статті 29 Закону №580 зазначено, що поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.
Відповідно до вимог статті 43 Закону №580 поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов'язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу. Заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров'ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.
Відповідно пункту 3 частини чотири статті 42 Закону №580 для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв'язування тощо).
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №580 поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Керуючись пункту 1 частини третьої статті 45 Закону №580 встановлені загальні правила застосування спеціальних засобів, а саме кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.
Пунктами 3.1., 3.2., розділу 3 Інструкції з охорони праці при виконанні службових обов'язків, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 №1396, зазначено, що професійна безпека працівника поліції в значній мірі визначається правильністю вибору тактики реагування на конкретну ситуацію; при виникненні сумніву в оцінці ситуації слід віддати перевагу розрахунку на гірше і відповідно продумати свої дії наперед.
Оцінюючи встановлені судом обставини через призму наведених норм Закону №580 суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 перевищив повноваження та своїми діями спровокував конфлікт з ОСОБА_3 , оскільки без будь-якої законної причини вилучив у цієї жінки її мобільний телефон та не повертав його на неодноразові вимоги власниці. Ймовірною причиною вилучення телефону поліцейським могли бути заяви ОСОБА_3 про те, що вона викликає на місце події інших поліцейських («нарковідділ», охорону тощо). Коли ОСОБА_3 сиділа на столі та не складала ані для поліцейського, ані для оточуючих будь-якої загрози, і спробувала встати і піти в напрямку місця, де лежав її телефон, поліцейський вдарив її в район грудної клітки з метою примусити сидіти. Ці поліцейські заходи (вилучення телефону, фізичний вплив) в контексті Закону №580 не були ані законними, ані необхідними. Суд враховує при оцінці цих обставин, що ОСОБА_1 не пояснив дисциплінарній комісії та/або суду, на якій підставі вилучив в жінки телефон, чому відмовлявся його повернути та для досягнення якої мети першим вдарив в район грудної клітки ОСОБА_3 в ситуації, коли та ні для кого не складала загрози.
Суд розуміє, що ситуація, яку довелося оцінювати поліцейському та його напарниці після прибуття на виклик 14.01.2023, була малоприємною, а позивачу могло видатися, що його робочий час витрачають неефективно особи, що є учасниками побутового конфлікту. Разом з тим, незважаючи на форму, у якій ОСОБА_3 висувала звинувачення щодо діяльності мешканців квартири, її твердження могли свідчити про вчинення ними щонайменше кількох злочинів, пов'язаних з обігом наркотичних речовин, створенням або утриманням місць розпусти, сутенерством тощо, що підлягали перевірці поліцейськими. Відповідно до статті 18 Закону №580 ОСОБА_1 був зобов'язаний неухильно дотримуватися положень законодавства України, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини. Суд переконаний, що робота патрульного поліцейського за замовчуванням передбачає високу ймовірність контакту з правопорушниками, конфліктними чи неприємними в спілкуванні особами. Водночас необхідність спілкування в процесі виконання професійних обов'язків зі роздратованими чи конфліктними людьми не звільняє поліцейського від обов'язків та не є підставою для застосування до таких осіб незаконних чи непропорційних поліцейських заходів. Більше того, в описаній ситуації поліцейський своїми діями (очевидне перевищення повноважень щодо застосування поліцейських заходів щодо жінки) спричинив конфлікт, в процесі якого отримав травму.
Так, у відповідь на удар поліцейського ОСОБА_3 також штовхнула його в груди. Після цього ОСОБА_1 миттєво прийняв рішення про застосування до жінки більш інтенсивних заходів фізичного впливу, повалив її на землю та певний час намагався знерухомити, проте йому не вдавалося здолати опір жінки. Зрештою ОСОБА_1 вдалося досягти бажаного результату лише за допомогою іншого чоловіка (зі слів ОСОБА_3 - сутенера), при цьому напарниця поліцейського стояла осторонь та не втручалася в ситуацію. ОСОБА_3 , лежачи на спині, відчайдушно чинила опір руками та ногами, а також нецензурно висловлювала свої міркування щодо дій поліцейського та його майбутньої відповідальності за такі дії. Врешті решт ОСОБА_1 вдалося знерухомити жінку, та лежала обличчям до підлоги зі зведеними за спиною руками, проте надалі намагалася чинила опір та з часом таки вирвалася. Коли жінці вдалося звільнитися, ОСОБА_1 просто відійшов в бік та знову перешкоджав їй взяти мобільний телефон, який ОСОБА_3 вимагала їй повернути.
Суд визнає описане застосування ОСОБА_1 сили до ОСОБА_3 надмірним (непропорційним) та таким, що не було ані необхідним, ані ефективним. Разом з тим, суд погоджується з висновком дисциплінарної комісії та керівника УПП у Львівській області про те, що за описаних обставин поліцейський, який прийняв рішення та почав застосовувати силу до особи та зіткнувся з активним та результативним фізичним опором, який заледве здолав за допомогою іншого чоловіка, міг та повинен був застосувати кайданки для обмеження рухомості особи, що чинить йому опір. Проте ОСОБА_1 , врешті решт зайнявши вигідне для застосування спецзасобу становище, тримаючи однією рукою руки жінки, що лежала, позаду її спини, не застосував кайданки, які мав на поясній системі, а дістав з кишені форми телефон і певний час набирав щось на екрані однією рукою, при цьому приглушуючи опір жінки, що лежала, штурханами в спину другою рукою.
Суд визнає надуманими та такими, що спростовуються відеозаписом подій пояснення ОСОБА_1 про те, що:
1) «поліцейський не застосовував до ОСОБА_3 фізичну силу у повній мірі та не завдавав ударів».
Суд констатує, що ОСОБА_1 зміг реалізувати поліцейський захід щодо фіксації особи обличчям від себе з одночасним зведенням рук разом за спиною (стандартної позиції, безпечної для поліцейського та зручної для вдягання кайданків на особу для обмеження її рухомості та унеможливлення опору) лише із допомогою іншого чоловіка особи, попередньо поваливши жінку на підлогу. Поліцейський також завдавав ударів у спину жінки для придушення її опору, хоча за умови вчасного застосування кайданків для цього не було б причин;
2) поліцейський не зміг застосувати кайданки до ОСОБА_3 , бо «не давав ради, оскільки ОСОБА_3 чинила опір, махала руками та ногами».
Суд констатує, що ОСОБА_1 у слушний для реалізації власного наміру обмеження рухомості жінки час, коли поліцейський утримував її зі зведеними ззаду руками та придушував опір, він зміг вийняти з кишені форми телефон та достатньо тривалий час використовувати його, а отже - цілком міг вчинити, як того вимагала ситуація - вийняти і застосувати кайданки. З огляду на продовження жінкою опору поліцейському саме так і слід було вчинити, щоб вона своїми діями не завдала шкоди собі і оточуючим, в т.ч. поліцейському.
3) поліцейський зазначив, що висловлювався до ОСОБА_3 спокійно.
Суд констатує, що поліцейський поводився негідно та непрофесійно, оскільки при виконанні службових обов'язків звертався до жінки, вживаючи нецензурні слова, а також неодноразово ідентифікуючи її як належну до «понаїхавших» з іншої, «галімої» області, якій не сидиться «вдома». Слід врахувати, що поліцейський так висловлюється про мешканку регіону, що частково окупований військами Російської Федерації, частина населення якого евакуювалася на підконтрольні уряду України території, втікаючи з окупації. Слово «понаїхали» означає «приїхати в яке-небудь місце», «прибути куди-небудь для постійного проживання» та є калькою зі звичного для російської розмовно-побутової мови слова «понаехали», що закріпилося в суспільній напівофіційній мовній практиці та за останні два десятки років здобуло додаткові конотації - негативну емоційну і соціально-психологічну - як оцінку «чужих» людей у звичному для «своїх» середовищі життя. Отже, неодноразово вжиті поліцейським до мешканки Херсонської області ОСОБА_3 звернення як до «понаїхавших» свідчать про те, що ОСОБА_1 відмінно (по різному) ставиться до громадян України залежно від їх місця проживання і зневажає «немісцевих», фактично є ксенофобом, що свідчить про службову невідповідність. Більше того, позивач, бачачи гостру емоційну реакцію жінки на такі звернення, продовжував їх застосовувати після того, як відпустив ОСОБА_3 без застосування кайданків, а отже - свідомо провокував її на загострення конфлікту.
Підсумовуючи наведені вище мотиви суд пересвідчився, що дисциплінарна комісія відповідача дійшла обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив дисциплінарний проступок, оскільки вибрав неналежний вид та інтенсивність застосованого заходу примусу до ОСОБА_3 , поводився нестримано, не контролював свою поведінку, почуття і емоції, допустив вживання ненормативної лексики. Щодо обраного відповідачем засобу дисциплінарного впливу на поліцейського (обмежитися раніше накладеним стягненням, сувора догана), то суд за описаних обставин вважає такий надто мяким та недостатнім для досягнення мети виховання поліцейського, який вчинив дисциплінарний проступок, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Оцінюючи аргументи позивача щодо недоліків оформлення оскарженого наказу суд керується такими мотивами: частина наказу, що стосується притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (починається зі слів «за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився…») дійсно знаходиться наприкінці мотивувальної частини наказу, а не в його резолютивній частині (а.с.32-33), тоді як щодо лейтенанта поліції ОСОБА_2 (напарниці позивача) наказ оформлено правильно. Суд розцінює таку ситуацію як технічну помилку відповідача, що не впливає на зміст та обґрунтованість оскарженого наказу, та не є підставою для скасування правильного по суті рішення відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Отже, підстав для скасування оскарженого наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності немає, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними.
2. Щодо оцінки відповідачем нещасного випадку, наведеної в акті №170/12.
Відповідач провів розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 14.01.2023 та дійшов висновку, що такий стався в період проходження поліцейським служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (акт №170/12 від 11.04.2023).
Відповідно до пункту 8 Розділу 3 Порядку №705 нещасний випадок, що стався з поліцейським в період проходження служби, вважається не пов'язаним з виконанням службових обов'язків у випадку учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком.
З огляду на наведену вище оцінку обставин події 14.01.2023 суд погоджується з відповідачем, що травмування ОСОБА_1 відбулося за обставин вчинення ним діянь, що є дисциплінарними проступками, а тому вважається не пов'язаним з виконанням службових обов'язків. Отже, підстав для скасування оскарженого акту розслідування нещасного випадку немає, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними.
З огляду на висновки суду про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо оскаржених рішень, суд також відмовляє в задоволенні похідних позовних вимог про зобов'язання відповідачів провести повторні розслідування тощо.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат суд покладає понесені позивачем витрати на нього; відповідач не надав суду доказів понесення витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,139,241-246, 250-255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 грудня 2024 року.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович