Справа №295/13619/24
Категорія 143
3/295/3473/24
04.12.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Чорній Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , особи з інвалідністю 3 групи,
за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу 13.08.2024 о 15 годині 00 хвилин за адресою: м. Житомир, вул. Крошенська, 51, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz, н.з. НОМЕР_2 , став учасником ДТП та місце події залишив.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що у вказаний у протоколі день та час керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz, н.з. НОМЕР_2 , рухався по прилеглій території будинку №51 по вул. Крошенській з метою вивантажити будівельні матеріали. В авто був не сам, разом зі свідком ОСОБА_2 . На вказаній ділянці дороги були припарковані велика кількість транспортних засобів, тому зупинився. Свідок ОСОБА_2 вийшов з авто, регулював рух, щоб міг безпечно заїхати до місця вивантаження вантажу. Авто, яким керував, завдовжки близько 9 метрів. На зустріч їхала група дітей на велосипедах по проїжджій частині дороги. Один з них зупинився на бордюрі, з протилежного боку від припаркованих автомобілів. ОСОБА_2 стояв біля припаркованих транспортних засобів та допомагав йому жестами проїхати, щоб не зачепити інші авто. Однак під час руху в бокове дзеркало заднього виду побачив, що почав притискати заднє колесо велосипеда, з протилежного від припаркованих авто боку, у зв'язку з чим включив задню передачу, здав назад, а хлопець забрав велосипед. Пошкоджень на велосипеді не бачив. В подальшому хлопчик, сказав, щоб відшкодував гроші за пошкодження велосипеду. Хотів вирішити вказане питання з батьками хлопчика, однак останні на місце пригоди не прибули. Близько години фактично був на місці пригоди, вивантажував будівельні матеріали. Через декілька днів зателефонував працівник поліції, повідомив, що надійшла заява про вчинення ДТП. Зв'язався з батьками хлопчика, хотів вирішити дане питання, зокрема, відремонтувати велосипед, однак спільної мови з потерпілими не знайшли. Місце події не залишав, оскільки чекав на приїзд батьків хлопчика, однак останні так і не прибули. А він після вивантаження товару поїхав по своїх справах.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Бивалькевич В.П. просив закрити вказану справу за відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Присутня в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 13.08.2024 була на роботі, зателефонував старший син, повідомив, що молодшому сину ( 9 років) наїхали на колесо велосипеда. Відпросившись з роботи, приїхала додому через 2 години, водія вже не застала. Наступного дня зателефонувала очевидець події на ім'я ОСОБА_4 , розповіла про обставини події, повідомила, що син не винен в ДТП. В поліцію не дзвонила 13.08.2024, оскільки думала, що в ДТП винен син, а після розповіді Інни вирішила все таки звернутися із заявою до поліції. Велосипед сину придбали в травні-червні 2024 року за 28 000,00 гривень. Велосипед відремонтували, за ремонт заплатили 2900,00 гривень.
Присутній в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що за вказаних у протоколі обставин їхав разом з ОСОБА_1 , останній перебував за кермом авто, а він сидів на пасажирському сидінні. Під час заїзду в двір ОСОБА_1 не був впевнений чи авто зможе проїхати поворот не зачепивши інші транспортні засоби, тому свідок вийшов з машини, подивитись чи проходить авто з лівого та правого боків. Стояв з боку припаркованих автомобілів, а з протилежного боку від авто на бардюрі зупинився хлопець віком приблизно 9 років з велосипедом. Момент наїзду на велосипед не бачив, хлопця бачив через лобове скло авто. ОСОБА_1 зупинився сам, здав назад. Особисто до хлопця не підходив. В подальшому вивантажили матеріали. Були на місці близько години, після чого поїхали по власних справах. Батьків хлопчика на місці події не було. Хлопчик мав можливість перейти на інший бік і дочекатись на іншому боці доки авто проїде, або забрати заднє колесо велосипеду з дороги. При цьому зауваження хлопцю, щоб він прибрав велосипед з дороги ніхто не робив.
Присутній в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що перебував на балконі квартири, чекав на хлопців, які мали привезти будівельні матеріали. Побачив як мікроавтобус заїжджає у двір, почав повертати та в цей момент на зустріч їхали хлопці на велосипедах. Частина дітей поїхали до під'їзду, а один хлопчик поїхав на зустріч мікроавтобусу. Транспортний засіб зупинився, з нього вийшов чоловік, який регулював траєкторію руху авто. Велосипед заднім колесом стояв на проїжджій частині дороги, хлопець стояв на траві. Авто розпочало рух за вказівкою «регулювальника» і заднім колесом керованого т.з. притиснув заднє колесо велосипеда. Водій одразу зупинився, здав назад, хлопець забрав велосипед, піднявши заднє колесо на бордюр. Розвантажували будівельні матеріали близько години. Хлопець звертався до водія, щоб він заплатив йому гроші за велосипед. Потім хлопець привів брата, але він виявився не набагато старший, на вигляд років 14, батьки на місце події не з'явились, тому гроші за велосипед ніхто нікому не платив. В подальшому всі роз'їхались по своїх справах.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої, свідків, захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України останні, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.п.1.4, 1.5 Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки.
Пунктом 2.10 а) ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
З пояснень ОСОБА_1 та свідків судом встановлено, що ОСОБА_1 місце пригоди не залишав та тривалий час після ДТП був на місці пригоди. Отже, під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, що робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею. Вказане підтверджується і поясненнями безпосередньо потерпілої ОСОБА_1 в тій частині, що після повідомлення молодшим сином старшому, а в подальшому, старшим сином безпосередньо їй по телефону про вказану ДТП, до поліції у вказаний день вона не зверталась у зв'язку з тим, що спочатку вважала винуватцем ДТП свого молодшого сина.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу і події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Роман ЧОРНІЙ