04 грудня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/14562/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Тарана Ю.М.,
представника третьої частини Піддубка Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо:
- не направлення/надання до ІНФОРМАЦІЯ_1 нової довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 11.10.2022 із зазначенням про те, що травма не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3;
- не направлення/надання мені копії акту та нової довідки про обставини травми.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 направити/надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 нову довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 11.10.2022 із зазначенням про те, що травма не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати позивачу ОСОБА_2 нову довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), із зазначенням про те, що травма не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що не направлення/надання відповідачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 нової довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 11.10.2022 із зазначенням про те, що травма не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 та не направлення/надання мені копії акту та нової довідки про обставини травми перешкоджає йому у отриманні соціальних виплат та порушує його права.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З поданих суду доказів убачається, що ОСОБА_2 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , отримав довідку 04.03.2024 отримав довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка не містить висновку про те, що травмування позивача, що мало місце 11.10.2022, не пов'язано із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Також позивачу не був наданий акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3.
Цей акт не був направлений на відповідний запит адвоката позивача.
Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, (в редакції, чинній на момент складання наведеної довідки).
Пунктом 8 розділу ІІ цієї Інструкції визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку серед іншого зобов'язана скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІ згаданої Інструкції за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
За змістом додатку 5 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України в розділі 9-му акту за формою НВ-3 серед іншого зазначаються відомості щодо «перебування потерпілого у стані алкогольного (наркотичного, токсичного) сп'яніння».
Згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) вказуються обставини травмування, в тому числі «в стані алкогольного сп'яніння чи ні».
Отже, а ні приписами Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, ні приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України не встановлено обов'язку військової частини вказувати в акті за формою НВ-3 та довідці про обставини травми відомості про те, що травмування не пов'язано із вчиненням потерпілим кримінального чи адміністративного правопорушення або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Позивачем до позову додано копію запиту начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2023 до військової частини НОМЕР_1 , за змістом якого у відповідача запитувач вимагає надати «виправлені документи старшини ОСОБА_2 », в тому числі довідку про обставини травми із зазначенням про те, що травмування не пов'язано із вчиненням потерпілим кримінального чи адміністративного правопорушення або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Разом з цим ІНФОРМАЦІЯ_2 не є органом, уповноваженим вимагати у відповідача «виправлення» документів. Вимога про складання довідки про обставини травми із зазначенням про те, що травмування не пов'язано із вчиненням потерпілим кримінального чи адміністративного правопорушення або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження взагалі є протиправною.
Окремо суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом № 2011-ХІІ, у ст.1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Пунктом 4 ч.2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Водночас, у відповідності до ст. 164 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч.9 ст.163 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).
Пунктом 11 Порядку № 975 (в редакції, чинній на момент подання позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви про виплату одноразової грошової допомоги) визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 164 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Водночас Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов'язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.
Наведена правова позиція підтверджується сталою судовою практикою, в тому числі правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року в адміністративній справі № 822/220/18.
Отже, враховуючи, що а ні приписами Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, ні приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України не встановлено обов'язку військової частини вказувати в акті за формою НВ-3 та довідці про обставини травми відомості про те, що травмування не пов'язано із вчиненням потерпілим кримінального чи адміністративного правопорушення або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, достовірним документом, який підтверджує обставини травмування у даному випадку є витяг із наказу про результати розслідування нещасного випадку.
Разом з тим безпосередньо до військової частини НОМЕР_1 позивач із проханням щодо надання витягу із наказу за результатами розслідування обставин його травмування не звертався.
Відтак судом установлено, що Військова частина НОМЕР_1 , складаючи довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 11.10.2022 не мала обов'язку зазначати у ній про те, що травма не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відтак, у цій частині позовних вимог, слід відмовити.
Щодо вимоги не надання позивачу акта нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3, суд зазначає наступне.
Як установлено судом, цей акт відповідачем складено.
Ні позивачу, ні адвокату, на його запит, акт відповідачем не надавався.
Позивач має право отримати такий акт особисто, чи довірити право його отримання адвокату.
Відтак суд дійшов переконання про те, що не надання цього акту позивачу чи його адвокату, є протиправним.
За таких підстав слід зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_2 акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_2 акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_2 акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2024 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ