Провадження № 33/803/2846/24 Справа № 203/1400/24 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
03 грудня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргузахисника Щербань В.С. на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп.
Відповідно до встановлених судом обставин, 10 березня 2024 року о 22-03 годині водій ОСОБА_1 по вул. Святослава Хороброго, 37 у м. Дніпро, керував автомобілем “Nissan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова). На вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння неодноразово відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Щербань В.С. просить оскаржувану постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необгрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом передчасно зроблено висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки матеріали справи не доводять наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Одночасно вказує, що наявними матеріалами не підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Зазначає, що перебування особи в автомобілі не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, а наявні в матеріалах справи докази не підтверджують того, що саме ОСОБА_1 був водієм вказаного транспортного засобу.
Посилається на процедурні порушення, які на його думку були допущені працівниками поліції, а саме на те, що не підтверджена правомірність зупинки автомобіля.
Вказує, що направлення на огляд до медичного закладу не складалося і ОСОБА_1 не видавалося, в матеріалах справи такий документ відсутній.
ОСОБА_1 та його захисник Щербань В.С. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялися, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний розгляд здійснено за їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги; перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом ТВО командира роти 2 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області капітана поліції Кривоніс В., з якого вбачається, що під час несення служби у складі “Легіон 251» по вул. Святослава Хороброго, 37 в м. Дніпро, згідно ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" за порушення ПДР України, був зупинений автомобіль “Nissan», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. На неодноразову вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 неодноразово відмовився; відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, яким зафіксовано, що водій ОСОБА_1 на вимогу співробітників поліції, які виявили в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, пройти у встановленому законом порядку ухилявся від відповіді, перебивав, провокував поліцейських.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема відеозаписом, з якого вбачається, що на початку запису працівник поліції повідомляє про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 за порушення ПДР України, а саме: керування транспортним засобом у темний період доби без увімкнених фар ближнього світла, а також поліцейський тримає в руках документи водія ОСОБА_1 , надані йому останнім, при цьому інші особи, які могли б керувати вказаним транспортним, на місці події відсутні, що спростовує апеляційні доводи про те, що ОСОБА_1 автомобілем не керував. Крім того факт керування знаходить своє відображення під час демонстрації останньому відео з моментом порушення ПДР, а отже факт керування ним транспортним засобом суд апеляційної інстанції вважає доведеним.
Аналізуючи доводи апелянта стосовно порушення з боку працівників поліції процедури направлення водіїв для проведення огляду на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що згідно відеозапису працівник поліції неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, проте ОСОБА_1 хоч і не відмовляється прямо і безпосередньо від проходження огляду, проте свої дії спрямовує на ухилення від запропонованої процедури, ігноруючи працівника поліції, та здійснює розмову по телефону, що також супроводжувалося з його боку заговорюванням, провокуванням агресії та нецензурною лайкою у бік працівників поліції. Працівником поліції було неодноразово повідомлено ОСОБА_1 , що вказана поведінка розцінюється як його пасивна відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, та зазначено про складання протоколу, при цьому ОСОБА_1 працівники поліції намагалися роз'яснити його права, однак він всіляко перешкоджав патрульним поліцейським завершити таке роз'яснення, ухилявся від участі у процедурі роз'яснення, відвертався, перебивав, принижував поліцейських, провокував їх та лаявся.
Всі інші доводи апеляційної скарги захисника, судом оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Апеляційним судом не встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги апелянта є неприйнятними.
При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника Щербань Віктора Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця