Справа № 307/4854/24
Провадження № 2-а/307/39/24
05 грудня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
його представника - адвоката Матіка Р.І.
та представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - Фекете Й.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за правилами позовного провадження, встановленого для розгляду окремих категорії термінових адміністративних справ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 12 листопада 2024 року пред'явив до ІНФОРМАЦІЯ_2 адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 06 листопада 2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 06 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та винесено постанову № 3826 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Обґрунтовуючи підстави для винесення штрафу полковник ОСОБА_2 посилався на те, що 06 листопада 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема, не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеня придатності до військової служби, чим порушив ч.3, статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.10, статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та пункт 22 постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», з врахуванням вимог ч.1, статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення 06 листопада 2024 року.
ОСОБА_1 не погоджується з цією постановою, вважає її протиправною, винесеною з порушенням вимог законодавства та такою, що підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 свій обов'язок оновити військово-облікові дані, який визначений ч. 10, статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» виконав своєчасно, а саме 04 липня 2024 року, використовуючи застосунок «Резерв+», що підтверджується відповідними відомостями.
Згідно з абзацами 5, 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно) уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
У разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, станом на 17 липня 2024 року - названу полковником ОСОБА_2 дату вчинення порушення, відомості про позивача були наявні як в застосунку «Резерв+» так і у АІТС «Оберіг», що не перешкоджало отримати посадовим особам територіального центру комплектування та соціальної підтримки персональні оновлені та/або уточнені дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 з використанням взаємодії вказаних електронних інформаційний систем. Дана обставина в ході винесення оскаржуваної постанови не була врахована.
Крім того, полковник ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 не оновив дані про стан свого здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеня придатності до військової служби.
Частиною 10, статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Аналогічні положення стосовно здійснення проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби виключно за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно направленої особі повістки передбачено також пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року №560.
Оскільки, ОСОБА_1 до 17 липня 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 жодних повісток стосовно необхідності проходження медичного огляду не отримував, відтак підстави для проходження такого огляду з метою визначення придатності до військової служби у позивача були відсутні.
Відповідний медичний огляд був пройдений ОСОБА_1 07 листопада 2024 року, на підставі отриманої в подальшому від відповідача повістки.
Про наявність будь-яких повісток з вимогою з'явитися для проходження медичного огляду не наголошувалось в оскаржуваній постанові №3826 від 06.11.2024 року.
Отже, з огляду на вищевказане є достатні підстави вважати, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано, у зв'язку із чим наявні підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення № 3826 від 06.11.2024 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 статті 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 25 листопада 2024 року та відкладено, на 05 грудня 2024 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Матіко Р.І. під час судовго розгляду посилалися на обставини, викладені у позовній заяві.
Крім цього, адвокат Матіко Р.І. зазначив, що 03 грудн 2024 року, одразу після першого судового засідання у додаток «Резерв+» позивача надійшло повідомлення, що ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк, подав відзиву на позов, в якому зазначив, що 06 листопада 2024 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 3826 від 06.11.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Підставою таких дій, було те, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», з врахуванням вимог ч. 1. ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»
ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, зміст ст. 63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 06 листопада 2024 року о 17 год., у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у кабінеті № 20.
06 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 3826 від 06.11.2024 року за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , якою на нього накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку тяг мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210- 1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (абзац 3) - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядку № 1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденним строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх па військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (п. 17 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною третьою цієї статті КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Санкція ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачає можливість накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії та уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Більше того, вказана норма не звільняє ОСОБА_1 від виконання його обов'язку - повідомити відповідний РТЦК та СП про зміну своїх персональних даних, згідно з вищевказаних норм законодавства.
Таким чином, позивач проігнорував виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, не уточнив свої персональні дані, не пройшов військово-лікарську комісію і взагалі з 25.08.2024 року знаходиться у розшуку, тому, на думку відповідача, порушив правила військового обліку, а відтак підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Крім того, позивач у своїй позовній заяві цитує абзац 5, б пункту 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», а саме громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані; у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру падання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов 'язаного, резервіста (за наявності).
Однак, в цьому законі не зазначено вичерпний перелік персональних даних які потрібно уточнити громадянину України, який перебуває на обліку (наприклад як було вже зазначено вище, відомості про стан здоров'я та наявність групи інвалідності це також персональні дані які підлягають уточненню); також, передати відомості про стан здоров'я або повідомити про наявність інвалідності через електронний кабінет технічно неможливо. У зв'язку з цим позивач був зобов'язаний уточнити ці дані в інший спосіб, передбачений законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Без проходження військово-лікарської комісії визначити придатність або непридатність громадян України до військової служби є неможливим.
Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_1 , не виконав свій обов'язок щодо проходження військово - лікарської комісії та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну своїх персональних даних, як це передбачено в чинному законодавстві України.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві обставини та додав, що згідно інформації додатку Оберіг+ саме ОСОБА_1 проходив ВЛК, так як співпадають дата народження та РНОКПП, а отже була допущена у його прізвищі працівниками центру надання адміністративних послуг.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд дійшов наступного висновку.
06 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову № 3826 по справі про адміністративне правопорушення із якої видно, що ОСОБА_1 , 06 листопада 2024 року, будучи військовозобов?язаним, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховної Радою України, через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово - лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», з урахуванням вимог ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про Єдиний реєстр призовиків, військовозобов'язаних та резервістів», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, за що на нього накладено штраф у сумі 17 000 грн. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17.07.2024 року, дата виявлення - 06.11.2024 року. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 06 листопада 2024 року (а. с. 13, 14).
Так із Витягу із додатку «Резерв+» відомо, що військово-облікові дані ОСОБА_1 уточнено вчасно - 04 липня 2024 року та він перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
В судовому засіданні встановлено, що саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , вчасно оновив військово-облікові дані, під час оновлення яких, працівниками центру надання адміністративних послуг було допущено помилку, а саме, невірно вказано прізвище особи « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_4 » (а. с. 10, 11, 12, 13, 14).
Згідно картки обстеження та медичного огляду, яка є додатком 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (9110 від 06.11.2024 року) відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 06 листопада 2024 року пройшов військов-лікарську комісію, внаслідок якої його визнано не придатним до військової служби з виключенням із військового обліку (а. с. 15).
Також із дослідженого під час судового розгляду повідомлення в додатку «Резерв+» позивача наявне повідомлення про необхідінсть ОСОБА_1 з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних в частині зазначення прізвища.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Підпунктом 1 п.2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
З оскаржуваної постанови відомо, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби.
При цьому суд зазначає, що відповідачем у оскаржуваній постанові конкретизовано вчинене позивачем правопорушення, а саме, що останній не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП (в редакції на час вчинення адміністративного правопорушення) встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, ч.2 цієї ж статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а ч.3 цієї ж статті передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
У примітці до даної статті визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Відповідно до п. 79, п. п. 2, 4 п. 1 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям. Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Згідно п. п. 63, 69, 74, 78 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом. Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Відповідно до п. 3.1, 3.8 Розділу ІІ «Медичний огляд» Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_7 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_8 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 . Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ІНФОРМАЦІЯ_8 проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Отже, на підставі зазначених нормативно-правових актів, єдиною підставою для уточнення позивачем своїх даних про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, є повістка про прибуття за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ним документах (повістках) для проходження медичного огляду, та направлення для проходження медичного огляду.
Відповідачем на надано жодних доказів, що позивача викликали до ІНФОРМАЦІЯ_8 та він отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії для уточнення своїх даних щодо стану здоров'я, крім цього ВЛК позивач пройшов 06 листопада 2024 року.
Згідно з п. 17, п. 17-1 ч. 1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII), до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать - відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1 - відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Згідно з абзацу 9 ч. 3 ст.14 Закону №1951-VIII для встановлення відомостей, зазначених у пункті 17 частини першої статті 7 цього Закону електронна інформаційна взаємодія (обміну відомостями) здійснюється між органами ведення Реєстру та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 мав можливість отримати із системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» персональні дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 , про те, що останній перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а також дані про вчасне оновлення ОСОБА_1 своїх даних, 04.07.2024 року.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскаржувана постанова містить відомості про те, що було вчинене адміністративне правопорушення, однак не містить посилань на будь-які докази, які б підтвердили вчинення порушення позивачем. При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
В ході ж розгляду даної адміністративної справи представником відповідача належним чином не спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відзив відповідача містить лише перелік норм чинного законодавства, проте у відзиві відсутні обґрунтування заперечень проти позову, не додано належні та допустимі докази на спростовування позиції позивача.
Постанова, не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів того, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Ураховуючи наведене, а також те, що під час розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 241- 244, 246, 250 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову №3826, винесену 06 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 17 000 грн..
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня складення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Представник позивача: Матіко Роман Іванович, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 59.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повне рішення буде складено 05 грудня 2024 року
Суддя Л.Р.Сас