Провадження № 11-кп/803/2543/24 Справа № 210/3058/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 грудня 2024 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора з доповненням на вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024046710000224 від 21.05.2024 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розалівка Котовського району Одеської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не працевлаштованого, не одруженого, неповнолітніх/малолітніх дітей або інших осіб на утриманні не має, з середньою освітою, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:
- 10.05.2023 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільненого з іспитовим строком на 2 роки;
- 23.04.2024 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309, ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
- 29.04.2024 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції:
Вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, і призначено йому покарання у виді 96 (дев'яноста шести) годин громадських робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_8 призначено покарання за сукупністю вироків, приєднавши частково до покарання, призначеного цим вироком, невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.04.2024 року, застосувавши правила п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, у вигляді 12 (дванадцяти) днів позбавлення волі та призначивши остаточно ОСОБА_8 покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця 12 (дванадцять) днів.
Строк покарання ухвалено обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 в порядку виконання вироку суду.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирався.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що 19.05.2024 року приблизно о 20:00 год. ОСОБА_8 перебував біля магазину «Україна», котрий розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав алкогольні напої зі своєю знайомою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт в ході якого у ОСОБА_8 виник умисел на завдання побоїв, з метою завдання фізичного болю ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_8 , підійшовши до ОСОБА_9 , стоячи обличчям до неї, долонею правої руки наніс останній два удари по щоці, тим самим умисно завдав побої потерпілій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_8 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України за ознаками: умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі з доповненням прокурор просить скасувати вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2024 року в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалити свій вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити покарання у виді 96 (дев?яноста шести) годин громадських робіт. Відповідно до ч. 1 ст. 71, п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.04.2024 року та призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 5 (п?яти) років 1 (одного) місяця 12 (дванадцять) днів позбавлення волі. В решті вирок суду залишити без змін.
Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.
Позиції сторін в суді :
Прокурор під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в ній.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 під час судового розгляду не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Висновки суду:
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за який його засуджено, в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються.
Кримінальне провадження судом першої інстанції розглянуто в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, відповідно до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України, оскільки обставини вчинення ОСОБА_8 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить додана до обвинувального акту письмова заява обвинуваченого.
Водночас, в частині призначення остаточного покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема щодо міри покарання, яка має бути призначена обвинуваченому.
Згідно зі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, в резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема покарання, призначене до кожного з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.
В абз. 1, 2, 3 п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернуто увагу судів на необхідність додержання вимог КПК про мотивування у вироку висновків щодо виду і розміру призначеного засудженому покарання. Покарання має бути визначене у вироку таким чином, щоб під час його виконання не виникло жодних сумнівів стосовно його виду і розміру. У резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені вид і розмір не тільки основного, а й додаткового покарання, призначеного засудженому за кожний злочин, а також за сукупністю злочинів або вироків.
Проте, судом 1-ї інстанції вказані вище вимоги закону не виконано, та в оскарженому вироку судом не зазначено вид обраного ОСОБА_8 , а також безпідставно зазначено про часткове приєднання покарання за попереднім вироком, чим припустився неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, що відповідно до ст.ст. 409, 413 КПК України є підставою до скасування оскарженого вироку в частині призначення обвинуваченному покарання.
Обговорюючи покарання, його вид та міру, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції при обранні покарання за окремою нормою КК - ч. 1 ст. 126 КК України, належно виконав зазначені вимоги закону.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком. Особу винного ОСОБА_8 , який раніше неодноразово судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував і не перебуває, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має.
Згідно зі ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно зі ст.67 КК України, - рецидив злочинів.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд вірно визнав необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у виді 96 годин громадських робіт, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 засуджений ще 29.04.2024 року вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Покарання за цим вироком він не відбув.
Відповідно до ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, то суд на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
При цьому суд враховує вимоги ч. 4 ст. 71 КК України, відповідно до якої остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, визначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю вироків, менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий.
Так, одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт. Таким чином за правилами ст. 72 КК України строк покарання у виді 96 годин громадських робіт, призначений за ч. 1 ст. 126 КК України, у перерахунку на покарання у виді позбавлення волі становить 12 днів.
Судом враховано, що ОСОБА_8 було затримано 05.06.2024 року на виконання вироку Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.04.2024 року, яким на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, поглинуто менш суворе покарання, визначене Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року.
На день апеляційного розгляду обвинувачений з дня затримання, тобто 05.06.2024 року, відбув 6 місяців позбавлення волі, тож невідбута частина покрання за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року становить 4 роки 7 місяців.
Колегія суддів важає за необхідне при обранні на підставі ст.71 КК України покарання за сукупністю вироків застосувати принцип повного складання покарання, обранного за ч. 1 ст. 126 КК України, та невідбутого покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців 12 (дванадцять) днів.
Керуючись ст.ст. 404-409, 418-420 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора з доповненням задовольнити частково.
Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року відносно ОСОБА_8 скасувати в частині призначення покарання та ухвалити в цій частині новий вирок.
Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді 96 (дев?яноста шести) годин громадських робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.04.2024 року та призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців 12 (дванадцять) днів позбавлення волі.
Строк покарання обчислювати з дати винесення цього вироку, тобто з 05 грудня 2024 року.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копій вироку.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4