Справа № 127/33761/24
Провадження № 2/127/4967/24
05 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядкуспрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи позовну заяву тим, що 01.06.2014 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, про що складено актовий запис №958.
В період шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем.
Крім того, їх старша дочка ОСОБА_1 має ураження нервової системи за медичною кваліфікацією G98, тому потребує відповідного лікування та корекційної роботи із нейропсихологом та логопедом-дефектологом, на які потрібні витрати в сумі 7500,00 грн. Також їх спільна дочка відвідує гурток із гімнастики, щомісячна оплата якого становить 1100,00 грн.
Разом з тим, відповідач є молодою, здоровою людиною працездатного віку, інших дітей та утриманців не має, має у власності житловий будинок в с. Пултівці та земельну ділянку, автомобіль. Враховуючи викладене ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такі відзиви.
Відповідачем, у визначені судом строк, було подано суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що порушують права та інтереси відповідача. 01.06.2014 року сторони зареєстрували шлюб, а згодом у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Наразі шлюб не розірвано, однак в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває справа про розірвання їх шлюбу. Вимога позивача про стягнення аліментів у розмірі 1/2 частки його доходів є завищеною та такою, що порушує права відповідача. Також одночасно з цією справою розглядається у Вінницькому міському суді Вінницької області справа №127/33758/24 про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частки від заробітку на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Тобто враховуючи вимоги позовної заяви по цій справі та по справі №127/33758/24 позивач просить суд стягнути з відповідача в загальному 75% від усіх видів його заробітку (доходів). Таким чином, у разі задоволення обох позовів розмір стягнень з відповідача аліментів сягне 75%, що суперечить ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» (не більше 70%) та призведе до погіршення становища відповідача порівняно зі становищем позивача, оскільки законом передбачений рівний обов'язок батьків щодо забезпечення дітей до повноліття. Представник відповідача зазначає, що позивачем не надано жодного доказу щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу у запропонованому нею розмірі.
При цьому відповідач перебуває на військовій службі з 04.03.2022 року по петерішній час, постійно виконує певні бойові завдання та має відповідну заробітну платню. Відповідач постійно, щомісяця здійснює виплату позивачу аліментів в добровільному порядку, орієнтовно в розмірі 30000,00 грн. - 40000,00 грн. на місяць. Тобто ОСОБА_2 належно виконує свої обов'язки щодо утримання дружини та дітей, а також витрачає власні кошти на необхідне спорядження та інше. Щодо володіння на праві власності будинком, то він 1929 року побудови та є непридатним для використання і проживання. Разом з тим, позивач є власником квартири площею 61,5 кв.м. в м. Вінниці, а розподіл цього майна передбачений шлюбним договором між ними від 31.08.2024 року. Крім того, батьки відповідача є пенсіонерами та його мати є опікуном недієздатного ОСОБА_5 , тобто у відповідача наявний обов'язок щодо допомоги своїм батькам, оскільки розмір їх пенсії не може забезпечити належний рівень їхнього життя, враховуючи, що на їх утриманні перебуває недієздатна особа. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 не відмовляється сплачувати аліменти, однак заявлений позивачем їх розмір не відповідає нормам діючого законодавства щодо рівної участі батьків у вихованні дітей та є таким, що може погіршити його становище. З приводу виписки з лікарні, то вона підписана лікарем ОСОБА_6 , яка є матірю позивача, що ставить під сумнів об'єктивність даного діагнозу, про який відповідач раніше не чув. Також позивачем було подано акти виконаних робіт ФОП ОСОБА_7 , проте враховуючи, що ФОП може надавати послуги виключно по безготівковому розрахунку, то позивачем не надано жодного доказу оплати даних послуг ФОП ОСОБА_7 на безготівковий номер рахунку, що зазначається в даних актах виконаних робіт. З огляду на викладене, відповідач просив у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття відмовити. Стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) його, щомісячно, до досягнення старшою дитною повноліття.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача було надано суду відповідь на відзив, відповідно до якої 15.10.2024 року Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/33758/24 було лише відкрито провадження, рішення наразі ще не ухвалено, а твердження сторони відповідача щодо можливого стягнення з нього аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку в зазначеному розмірі є передчасними. З листопада 2024 року позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, то вона не працює, інших додаткових доходів у неї немає. З приводу надання відповідачем допомоги батькам, то крім пенсій вони є працевлаштованими, а саме: батько - є вчителем у КЗ «Вінницький ліцей №34», а мати - вчителем початкових класів у КЗ « Вінницький ліцей №7 ім. Олександра Сухомовського», брат матері - ОСОБА_5 отримує пенсію по інвалідності. Слід відзначити, що позивач також має батька, який є пенсіонером та інвалідом 3 групи. Відповідно до деклатації №0001-ЗН87-6Т00 від 06.12.2019 року ОСОБА_6 є лікарем, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_3 . Діагноз дитини також підтверджується консультативними висновками невролога дитячого КНП «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини». З приводу оплати послуг ФОПу, то акт виконаних робіт набуває статусу первинного документа, що засвідчує факт здійснення господарської діяльності, після належним чином його оформлення. Таким чином, відповідачем не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку.
Представником відповідача було надіслано суду заперечення на відповідь на відзив, згідно з яким станом на дату подання заперечень позовні вимоги у справі №127/33758/24 позивачем не зменшувались та позивач наполягає на стягненні з відповідача саме 1/4 частки від всіх видів заробітку. Тобто враховуючи вимоги позовної заяви по цій справі та по справі №127/33758/24 позивач просить стягнути з відповідлача 75% від всіх видів заробітку, а тому твердження позивача про передчасність доводів відповідача доволі тяжко зрозуміти. ОСОБА_2 під час виконання бойових завдань - евакуації поранених, часто з власних коштів, здійснює оплату певних необхідних запчастин та ремонтних робіт, що підтверджується наданими квитанціями. Представник додатково зазначив, що відповідач кожного місяця здійснює виплати позивачу в якості аліментів орієнтовно в розмірі 30-40 тисяч гривень. З огляду на викладене, витрати відповідача при виконанні бойових завдань, добровільну та регулярну виплату коштів позивачу, вимоги про стягнення з нього аліментів у загальному розмірі 75% всіх доходів - є неправильним та призведе до погіршення його становища порівняно з позивачем, оскільки законом передбачений рівний обов'язок батьків щодо забезпечененя дітей до повноліття. Згідно з консультативним висновком невролога дитячого від 11.09.2024 року, в ОСОБА_1 відсутні якісь тяжкі захворювання, всі показники в нормі, а діагноз G98 не входить до переліку тяжких захворювань. Просив в задоволені позову відмовити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на уримання дітей в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи встановлено, що 01.06.2014 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, про що зроблено відповідний актовий запис №958 (а.с. 10). Після укладення шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».
В період шлюбу у сторін народилось двоє неповнолітніх дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с. 11, 12).
З матеріалів долучених до справи судом встановлено, що позивач разом з дочкою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 13, 14, 15).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 15.10.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області було відкрито провадження у справі №127/33758/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/4 частки від заробітку (а.с. 56-58, 89-91). Разом з тим, наразі рішення у справіще не ухвалено, тому суд не приймає до уваги вказану обставину.
Згідно з Випискою із медичної карти, ОСОБА_3 має ураження нервової системи за медичною кваліфікацією G98. Рекомендована робота з нейропсихологом, логопедом-дефектологом (а.с. 16). Разом з тим вказана довідка підписана лікарем, яка є матір'ю позивача (а.с. 78), проте з цим лікарем підписана декларація (а.с. 93) також вказаний діагноз підтверджується консультативними висновками невролога дитячого (а.с. 94-96).
Суд не приймає до уваги посилання та докази позивача щодо витрачання нею значних коштів на лікування доньки, оскільки згідно з ч. 1 ст. 185 СК України витрати на її лікування належать до додаткових витрат, які можуть бути предметом окремого позову.
Щодо понесення позивачем витрат на відвідування дочкою гуртків, то ці витрати входять в розмір аліментів з яких і здійснюється утримання дитини.
На підставі долучених до позову доказів, судом встановлено, що у власності відповідача ОСОБА_10 є: автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, 2010 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с. Пултівці та дві земельних ділянки (а.с. 20-21, 22-23, 24-25, 26). Щодо твердження представника відповідача, що вказаний будинок є непридатним для проживання, то технічний паспорт не є належним доказом на підтвердження вказаного факту.
Позивачу ж на праві власності належить квартира у м. Вінниці, придбана в період перебування у шлюбі з відповідачем (а.с. 69, 70), проте відповідно до шлюбного договору є особистою власністю позивача (а.с. 71-72).
Суд не приймає до уваги надані позивачем чеки про оплату за товари (одяг, канцелярське приладдя), оскільки вони не містять даних ким було сплачено вказані кошти та для кого відбувалось придбання зазначених у них товарів.
З платіжних інструкцій, наданих відповідачем, вбачається, що ним в період з липня 2024 року по листопад 2024 року сплачувалися в добровільному порядку кошти на утримання дітей в розмірі від 20000,00 грн. до 40100,00 грн. (а.с. 60-64).
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення; тощо. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, згідно з відповідю Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.11.2024 року, наданої на виконання ухвали суду від 21.10.2024 року, станом на 31.10.2024 року в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості щодо сум нарахованої заробітної плати/доходу застрахованої особи ОСОБА_2 за період з 01.08.2024 року по даний час. Термін подання звітності за ІІІ квартал 2024 року - до 09.11.2024 року, тому інформація щодо сум нарахованої заробітної плати/ доходу застрахованих осіб за ІІІ квартал 2024 року в Реєстрі застрахованих осіб відобразиться після подання звітності страхувальниками. Також станом на 30.10.2024 року ОСОБА_2 на обліку як пенсіонер в ГУ ПФУ у Вінницькій області не перебуває, пенсію не отримує (а.с. 48).
Також, згодом Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було додатково повідомлено суд про те, що станом на 01.11.2024 року ОСОБА_2 являється отримувачем пільги на оплату житлово-комунальних послуг, які становлять на: серпень 2024 року - 1936,13 грн.; вересень 2024 року - 1936,13 грн.; жовтень 2024 року - 2452,54 грн. (а.с. 107).
При цьому, згідно з довідкою №134 від 04.11.2024 року відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі з 04.03.2022 року по 16.05.2024 року та з 25.09.2024 року по теперішній час (а.с. 59). Отже, відповідач є працевлаштованим.
Щодо посилання відповідача про забезпечення ним повністю своїх батьків, слід зазначити, що допомога батькам-пенсіонерам не є підставою для несплати аліментів, оскільки батьки позивача забезпечені соціальними виплатами. З приводу утримання матір'ю відповідача недієздатної особи, то вона також забезпечена соціальними виплатами з цього приводу. Аналогічні підстави стосуються і доводів позивача, батькові якого встановлена 3 група інвалідності. В зв'язку викладеним вище, суд вважає безпідставним клопотання представника позивача про витребування доказів з ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо сум доходів батьків відповідача, оскільки такі докази не стосуються предмету доказування і не можуть бути взяті судом до уваги при вирішенні спору, що виник між сторонами.
З приводу посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 витрачає власні кошти на ремонт транспортних засобів під час виконання бойових завдань, то слід відзначити, що останній вправі розпоряджатись власними коштами на свій розсуд, проте це не є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналізуючи вказану статтю, суд дійшов висновку, що саме матір, з якою проживають діти, наділена правом вибору способу стягнення аліментів. В зв'язку з цим та враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог.
Підстави визначення розміру аліментів у частині до заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючись щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує те, що спільні діти проживають разом з позивачем, перебувають на її утриманні, що потребує значних коштів. Разом з тим, зважаючи на розмір заявлених вимог та положення п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, суд вважає можливим встановити аліменти в розмірі 1/3 частки доходу відповідача щомісячно, що буде розумним та справедливим.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач при подачі позову була звільнена від його сплати.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 180, 199-200 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_11 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 11.10.2024 року до досягнення старшою дитиною повноліття.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складено 05.12.2024 року.
Суддя: