справа № 208/14137/24
№ провадження 1-кс/208/2668/24
Іменем України
28 листопада 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого базову загальну середню освіту, не одруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так, як підозрюваний ОСОБА_5 , не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, не має постійного місця роботи, не має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних членів родини, тобто може в будь-який момент залишити межі міста та області, та таким чином, намагатися уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення у разі визнання його винним.
Впливати на свідків, а також на потерпілу, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , перебуває у родинних зв'язках з потерпілою ОСОБА_8 , при цьому спільно проживає з останньою, він є сусідом, а також особисто знайомий з деякими свідками: ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , та може впливати на них з метою змусити змінити показання або відмовитись під показань наданих раніше).
Вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки - ОСОБА_8 , порушуючи загальноприйняті у суспільстві норми та правила поведінки. Не зупинившись за вказаному, знову вдався до такої протиправної діяльності, внаслідок чого був повідомлений про підозру вже в кримінальному провадженні. Вказане дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , може повторно вчинити кримінальне правопорушення, в т. ч. пов'язане із домашнім насильством.
Також слід зазначити, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, застосування якого не порушить права підозрюваного ОСОБА_5 , та забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваним не будуть вживатися перешкоди у відправленні правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - не встановлено.
Слідчий в судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав викладених в клопотанні.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого, посилаючись на обставини викладені в ньому та просив суд застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, покласти на підозрюваного обов'язки.
Підозрюваний в судовому засідання проти задоволення клопотання не заперечував.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Слідчий суддя, вислухавши, слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши надані суду матеріали клопотання, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в період часу з 13.05.2024 по 11.11.2024, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживав однією сім'єю зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно та систематично вчиняв відносно неї домашнє насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік та призвело до психологічних страждань останньої.
За вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Так, 13.05.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого спільного проживання з потерпілою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , ображав її нецензурною лайкою, виказував погрози фізичним насильством, тобто вчинив дії, що містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. 13.05.2024 відносно ОСОБА_5 працівником уповноваженого підрозділу Національної поліції України складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-2 КУпАП, серії ВАД № 056982.
За результатами розгляду зазначеного протоколу постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.08.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.
Крім того, 13.08.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого спільного проживання з потерпілою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, тобто вчинив дії, що містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. 13.08.2024 відносно ОСОБА_5 , працівником уповноваженого підрозділу Національної поліції України складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, серії ВАВ № 595634.
За результатами розгляду зазначеного протоколу постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.
Крім того, 11.09.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого спільного проживання з потерпілою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, тобто вчинив дії, що містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. 11.09.2024 відносно ОСОБА_5 , працівником уповноваженого підрозділу Національної поліції України складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, серії ВАД № 179283.
За результатами розгляду вказаного протоколу постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.11.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.
Крім того, 12.09.2024 відносно ОСОБА_5 працівником уповноваженого підрозділу Національної поліції України винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника НОМЕР_1 із визначеною забороною у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ( ОСОБА_8 ) строком на 10 діб.
Проте, не зважаючи на діючий терміновий заборонний припис, нехтуючи законними вимогами уповноважених працівників Національної поліції України, ОСОБА_5 , порушив визначені приписом заборони.
Так, 12.09.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого спільного проживання з потерпілою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , порушив вимоги термінового заборонного припису, винесеного відносно нього уповноваженим працівником Національної поліції України (ТЗП серії НОМЕР_1 від 12.09.2024), що полягав у зобов'язанні залишити місце перебування постраждалої особи та забороні у будь-який спосіб контактувати з нею, відмовившись виконувати покладені на нього обов'язки, чим вчинив дії, передбачені ст. 173 КУпАП. 12.09.2024 відносно ОСОБА_5 , працівником уповноваженого підрозділу Національної поліції України складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, серії ВАД № 179250. За результатами розгляду зазначеного протоколу постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.11.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.
Однак, ОСОБА_5 , будучи особою, яка неодноразово, починаючи з 13.05.2024, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 , належних висновків для себе не зробив та, виявляючи систематичність у своїх діях, проживаючи однією сім'єю з останньою, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 є особою похилого віку, продовжив вчиняти відносно неї домашнє насильство.
Так, 11.11.2024 приблизно о 13.50 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , 11.11.2024, між ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_8 виник словесний конфлікт з приводу зловживання ОСОБА_5 алкогольними напоями, в результаті чого ОСОБА_5 почав кричати на потерпілу, висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, тобто вчинив відносно останньої домашнє насильство психологічного характеру. Протиправні дії ОСОБА_5 були припинені уповноваженими працівниками Національної поліції України, за результатами чого, оцінивши ризики вчинення домашнього насильства, відносно останнього винесено терміновий заборонний припис серії НОМЕР_2 від 11.11.2024 із покладенням обов'язку у вигляді заборони у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Таким чином, у період часу з 13.05.2024 по 11.11.2024, ОСОБА_5 , діючи систематично й наполегливо, з мотивів явної неповаги до інституту сім'ї, норм моралі та здоров'я близьких, вчиняв домашнє насильство, а саме неодноразово та безпричинно провокував вдома конфлікти, в ході яких висловлював словесні образи і погрози на адресу своєї співмешканки ОСОБА_8 , тобто вчинив щодо неї психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Внаслідок систематичного застосування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психологічного насильства відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у останньої наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які проявляються: у високій особистісній тривожності; у потребі захисту і заступництва; перебуванні у важкій ситуації, яка сприймається постійною. Актуальний стан ОСОБА_8 характеризується наявністю виражених ознак виснаженості, психічної напруги, перебуванням під впливом довготривалої психотравмуючої події, зосередженістю на емотивно значимих проблемах особистих та в цілому, зазначене викликає інтенсивні переживання тривоги.
Ситуаціє має психотравмувальний та психологічно деструктивний характер для особистості. Виявлені психологічні (моральні) страждання знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з подіями.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
26 листопада 2024 року про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення із правовою кваліфікацією ст.126-1 КК України було повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Відповідно до п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Також Європейський суд у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, наявність обґрунтованості підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: постановами Заводського районного суду м. Дніпродзержинська про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за вчинення ним домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_8 , невиконання термінового заборонного припису; протоколами про вчинення адміністративних правопорушень за невиконання термінового заборонного припису із визначеною забороною у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ( ОСОБА_8 ,) строком на 10 діб; свідченнями потерпілої ОСОБА_8 ; свідченнями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , свідченнями підозрюваного ОСОБА_5 та іншими доказами у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованого підозри відносно ОСОБА_5 , у вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або так як підозрюваний ОСОБА_5 , не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, не має постійного місця роботи, не має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних членів родини, тобто може в будь-який момент залишити межі міста та області, та таким чином, намагатися уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення у разі визнання його винним. впливати на свідків, а також на потерпілу оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , перебуває у родинних зв'язках з потерпілою ОСОБА_8 , при цьому спільно проживає з останньою, він є сусідом, а також особисто знайомий з деякими свідками: ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , та може впливати на них з метою змусити змінити показання або відмовитись під показань наданих раніше. Вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (підозрюваний ОСОБА_5 , неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки - ОСОБА_8 , порушуючи загальноприйняті у суспільстві норми та правила поведінки. Не зупинившись за вказаному, знову вдався до такої протиправної діяльності, внаслідок чого був повідомлений про підозру вже в кримінальному провадженні. Вказане дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , може повторно вчинити кримінальне правопорушення, в т. ч. пов'язане із домашнім насильством.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Кримінальний кодекс України доповнено статтею 126-1 КК України у зв'язку із ратифікацією Україною Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Ратифікувавши Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язок по захисту жінок від усіх форм насильства й недопущення, кримінальне переслідування та ліквідації насильства стосовно жінок і домашнього насильства, а також - щодо вжиття необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб відповідальні правоохоронні органи негайно та належним чином реагували на всі форми насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції, шляхом надання належного та невідкладного захисту жертвам.
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , безпосередньо стосується вчинення ним домашнього насильства. Жертвою вказаного правопорушення є співмешканка підозрюваного. З метою вжиття належного і невідкладного захисту жертви домашнього насильства до підозрюваного ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід, у вигляді особистого зобов'язання, передбачений ст. 179 КПК України, а також обмежувальний захід, передбачений п.3 ч. 6 ст. 194 КПК України, у вигляді заборони наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно проживати, а саме у кімнату потерпілої особи, яка розташована у квартирі АДРЕСА_2 .
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, є обґрунтованими та допустимими.
Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний підозрюється у вчинені нетяжкого кримінального правопорушення, тому з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання слідчого підлягає задоволенню в повному обсязі і може запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги те, що запропонований слідчим запобіжний захід є найбільш м'яким, із передбачених чинним кримінальним процесуальним законодавством, надані докази вказують на можливу причетність підозрюваного до цього нетяжкого кримінального правопорушення, в якому проводиться слідство, та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 194 КК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого базову загальну середню освіту, не одруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
Прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
Не відлучатися із м. Кам'янського, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, а саме ОСОБА_8 , постійно проживає, а саме у особистій кімнаті останньої, яка розташована у квартирі АДРЕСА_2 .
Обов'язки на підозрюваного ОСОБА_5 покласти на строк не більше двох місяців, тобто до 24 січня 2025 року, включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1