справа № 208/12584/24
№ провадження 1-кс/208/2730/24
Іменем України
29 листопада 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання cтаршого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Шандриголове Краматорського району Донецької області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, не одруженого, на утриманні не має неповнолітніх дітей, звання солдат, займає посаду т.в.о. заступника начальника з технічної частини 25 батальйону 54 бригади військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органа досудового розслідування та суду, оскільки не має міцних соціальних зв'язків за фактичним місцем мешкання, та усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, та у разі доведення його вини в суді, можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін - може переховуватись від органу досудового розслідування, суду.
Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Після набуття статусу підозрюваного, підозрюваний має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у тому числі до анкетних даних свідків та їх місце мешкання, у зв'язку з чим з метою уникнути покарання за скоєні злочини, підозрюваний може шляхом вмовлянь або погроз впливати на них.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зважаючи на те, що під час досудового розслідування задокументовано проведення двох оперативних закупок вогнепальної зброї та бойових припасів, що підтверджує його намір і в подальшому продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, а також те що, підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем ЗС України та при виконанні бойових завдань мав безпосередній доступ до зброї та бойових припасів, які міг у подальшому сховати, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Приймаючи до уваги, те що ОСОБА_5 скоїв умисний, корисливий злочин, нічим суспільно корисним не займається, не має міцних соціальних зв'язків за місцем фактичного мешкання, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, та за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що свідчить про те, що останній знаходячись на свободі може переховуватися від органів слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на покази вже допитаних свідків, так і на покази інших свідків даних злочинів, які на теперішній час не встановлені, та іншими способами перешкоджати проведенню досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, посилалась на обставини зазначені в клопотанні, та просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати альтернативний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12024050000000405 від 03.06.2024за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 К України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на незаконний збут бойових припасів, вибохових речовин, без передбаченого законом дозволу, ігноруючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622, ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», ст. 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», наказу Міністра оборони України №359 від 29 червня 2005 року «Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату та час але не пізніше 12.07.2024 року придбав вибухові речовини та бойові припаси.
Реалізуючи свій злочинний намір, 12.07.2024 року, у період часу з 17 години 40 хвилин по 22 годину 00 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: Донецька область, Краматорський район с. Маяки (більш точна адреса під час досудового розслідування не встановлена), заздалегідь домовившись з оперативними покупцями ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , про зустріч з метою збуту бойових припасів, вибухових речовин перебуваючи за вказаною адресою, зустрівся з оперативними покупцями ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , де ОСОБА_5 збув корпус осколкової ручної гранати типу М67 (1 од) іноземного виробництва, виготовленим промисловим (заводським) способом, спорядженим вибуховою речовиною, яка відноситься до категорії вибухових речовин, корпус ручної оборонної-наступальної протипіхотної гранати типу DM51A2 (1од) іноземного виробництва, виготовленим промисловим (заводським) способом, спорядженим вибуховою речовиною, відноситься до категорії вибухових речовин, протитанковий керований ракетний комплекс NLAW (1 од), в остаточно спорядженому виді (без елемента живлення), виготовлений промисловим (заводським) способом, який є унітарним виробом військового призначення та відноситься по категорії бойових припасів, згідно висновку експерта № СЕ-19/105- 24/4906 від 31.07.2024, за що ОСОБА_5 отримав грошові кошти у сумі 70000 (сімдесять тисяч) гривень, які були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, продовжуючи свій злочинний намір направлений на збут бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, у невстановлені досудовим розслідуванням місці, дату та час але не пізніше 28.11.2024 року придбав вибухові речовини та бойові припаси.
28.11.2024 року, у період часу з 08 години 00 хвилин по 08 годину 30 хвилин, перебуваючи за адресою: Донецька область, Краматорський район Дендропарк Маяцького Лісництва (більш точна адреса під час досудового розслідування не встановлена), де заздалегідь домовившись з оперативними покупцями ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 про зустріч з метою збуту бойових припасів, вибухових речовин. Надалі ОСОБА_5 перебуваючи за вказаною адресою, зустрівся з оперативними покупцями ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , де збув останнім згідно довідки вибухотехнічного експерта № 678 від 28.11.2024, 3 (три) постріли ОГ -7V, за що отримав грошові кошти у сумі 200000 ( двісті тисяч) гривень, які були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.
28.11.2024 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
28.11.2024 року слідчими відділу СУ ГУНП в Донецькій області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України .
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколами допитів свідків;
- протоколами допиту оперативного покупця;
- протоколами огляду грошових коштів, які виділялись на проведення першого та другого етапів оперативної закупки;
- протоколами огляду оперативного покупця після проведення оперативної закупівлі;
- висновками судових вибухово - технічних експертиз; - протоколами проведених обшукових заходів;
- іншими матеріалами у сукупності які отримані в ході проведення досудового розслідування.
Вищевказана злочинна діяльність гр. ОСОБА_5 та причетність останнього підтверджується вищезазначеними зібраними матеріалами під час досудового розслідування як у своїй сукупності так і по окремо, для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ч. 263 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні;
вчиняти інші кримінальні правопорушення, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який є тяжким злочином та відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо не можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за яке передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, суд вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Крім цього, за час проходження військової служби у Збройних Силах України підозрюваний отримував грошове забезпечення, також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для визначення застави.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання cтаршого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати у рамках кримінального провадження № 12024050000000405 від 03.06.2024 р., до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Шандриголове Краматорського району Донецької області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, не одруженого, на утриманні не має неповнолітніх дітей, звання солдат, займає посаду т.в.о. заступника начальника з технічної частини 25 батальйону 54 бригади військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 січня 2025 року, з утриманням його на ІНФОРМАЦІЯ_5 , з місцем дислокації м. Павлоград.
Відповідно до норм ст. 182, ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі 242 240 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 25 січня 2025 року:
У разі внесения застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1