справа № 208/10964/24
№ провадження 1-кс/208/2713/24
Іменем України
28 листопада 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 прокурора Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянки України, не працевлаштованої, незаміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 . раніше не судимої,
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотання, погодженим із прокурором пославшись на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, немає місця навчання та роботи, постійного джерела доходу, тобто достатньо міцних та сталих соціальних зв'язків, які могли б утримувати її в межах міста, також ОСОБА_5 має сина батьківських прав на якого остання позбавлена, тому підозрювана має можливість у будь-який час виїхати за межі міста/області з метою ухилення від кримінальної відповідальності. З огляду на тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ці обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування.
Незаконно впливати на свідка та потерпілого, обґрунтованість даного ризику обумовлена тим, що підозрювана, розуміючи ступінь тяжкості вчинення злочину, наслідки та ризик втечі для неї, перебуваючи під дією менш суворого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, може самостійно, або заручившись підтримкою інших осіб, негативно впливати на психологічний та моральний стан потерпілого та свідків, безперешкодно спровокувати та викликати у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом з метою уникнення покарання за вчинений злочин. Вищевказане може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди тощо.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і виконання процесуальних рішень, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і тримання під вартою останнього у повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей винятковий вид запобіжного заходу. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов'язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваною. У цьому контексті домашній арешт є несуворою формою ізоляції підозрюваного. Враховуючи обставини кримінального правопорушення та дані про особу, відсутність міцних соціальних зв'язків та інше, вважаю, що вказані факти не зменшуюсь заявлені у кримінальному провадженні ризики та у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку. Домашній арешт не зможе у цьому випадку ефективно запобігти встановленим ризикам, та захистити високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
В ході досудового розслідування встановлено, що заявлені ризики не зменшились.
Обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду місця події та трупу, протоколом затримання підозрюваної особи ОСОБА_5 , показаннями свідка ОСОБА_7 зафіксованими у протоколі допиту останньої та іншими доказами у їх сукупності.
05.10.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та 07.10.2024 року останній слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Протягом двох місяців досудового розслідування у кримінальному проваджені виконані наступні слідчі дії: визнано потерпілу у кримінальному провадженні, а саме сестру ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ; допитано в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ; призначено судово-медичну експертизу по трупу ОСОБА_8 та отримано висновок експерта за результатами дослідження, призначено комплексну судово-медичну експертизу (імунологічного дослідження, цитологічного дослідження, медико-криміналістичного дослідження) стосовно дослідження вилучених речових доказів, призначено судово-трасологічну експертизу для дослідження речей трупу ОСОБА_8 та отримано висновок експерта за результатами дослідження, призначено судову дактилоскопічну експертизу та отримано висновок за результатами дослідження.
Для закінчення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення необхідно отримати висновок експерта за результатами проведення судової медико-криміналістичного дослідження.
Крім цього, враховуючи обставини кримінального правопорушення, з метою вирішення питання про те, чи могла ОСОБА_5 віддавати собі звіт під час вчинення кримінального правопорушення, чи могла керувати своїми діями, чи не потребує вона в застосуванні примусових заходів медичного характеру, по кримінальному провадженню призначено судово-психіатричну експертизу.
Після проведення зазначених експертизи, у кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, а саме: повідомити про завершення досудового розслідування підозрюваного, захисника; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити їх копії підозрюваному, та захиснику та провести інші слідчі дії, необхідність в яких виникне під час виконання зазначених слідчих дій.
В разі застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 скласти відповідне клопотання, реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити їх копії захиснику ОСОБА_5 , а строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 05.12.2024 року.
Без проведення зазначених процесуальних дій неможливо проведення повного та неупередженого досудового розслідування. Та, з метою запобігання порушення ст. 9 КПК України для всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, приймати рішення відповідно до ст.283 КПК України - передчасно.
Проведення вказаних процесуальних дій надає органу досудового розслідування об'єктивну можливість отримати інформацію, що має доказове значення у кримінальному провадженні та здійснити всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення обставин вчинених кримінальних правопорушень з метою притягнення осіб, підозрюваних у їх вчиненні, до встановленої законом відповідальності.
Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищевказаних слідчих (розшукових) дій та заходів, є складність кримінального провадження, великий обсяг проведення необхідних слідчий (розшукових) дій, судових експертиз тривалість часу їх виконання.
Для виконання зазначених слідчих та процесуальних дій керівником Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_11 прийнято рішення продовжити строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 05.01.2025.
Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що відносно підозрюваної необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Прокурором в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо продовження відносно підозрюваної, строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування.
Підозрювана в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого.
Захисник в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши сторони, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
В судовому засідання встановлено що, 05.10.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
07.10.2024 року слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
28.11.2024 року постановою керівника Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_11 для виконання зазначених слідчих та процесуальних дій прийнято рішення продовжити строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 05.01.2025.
При обранні даного запобіжного заходу, слідчим суддею враховано, що заявлені ризики є реальними, та такими що знайшли своє підтвердження, а підозра є обґрунтованою зібраними доказами в ході досудового розслідування.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 у разі застосування до неї запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, остання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження строку обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що заявлені ризики при обранні запобіжного заходу не змінилися, а підозра обґрунтовується зібраним вході досудового розслідування, а саме: протоколами огляду місця події та трупу, протоколом затримання підозрюваної особи ОСОБА_5 , показаннями свідка ОСОБА_7 зафіксованими у протоколі допиту останньої та іншими доказами у їх сукупності.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При розгляді вказаного клопотання, слідчий суддя виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, та на даній стадії слідчий суддя не надає оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчий суддя керується практикою ЄСПЛ, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).
А тому в ході розгляду клопотання, встановлено його обґрунтованість та наявність заявлених ризиків, що пов'язано з характеризуючими даними підозрюваного, складу кримінального правопорушення в межах якого йому пред'явлено підозру, тяжкість можливого покарання у разі доведення винуватості ОСОБА_5 відсутність стійких соціальних зв'язків, джерела доходу.
Ч.3 ст.197 КПК України передбачає, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого підчас досудового розслідування неповинен перевищувати: 1) шести місяців-у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Слідчим суддею враховується, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.10.2024 р. останній обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
28.11.2024 року постановою керівника Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_11 для виконання зазначених слідчих та процесуальних дій прийнято рішення продовжити строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 05.01.2025.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 необхідно продовжити обраний найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваною передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
А тому враховуючи, що в ході розгляду клопотання, підтверджено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не зменшилися, та що існують об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, такі як експертні дослідження, які тривають, а тому клопотання є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити запобіжний захід y рамках кримінального провадження № 12024041160001311 від 04.10.2024 за ч. 1 ст. 115 КК України, до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянки України, не працевлаштованої, незаміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 січня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення..
Суддя ОСОБА_1