Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 грудня 2024 р. Справа № 520/18241/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, під час звільнення із служби, у розмірі 16 207 (шістнадцять тисяч двісті сім) гривень 69 коп.;
- зобов'язати Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виплати на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, під час звільнення із служби, у розмірі 16 207 (шістнадцять тисяч двісті сім) гривень 69 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено грошову компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, під час звільнення із служби, у розмірі 16 207,69 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначено Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженим постановою КМУ № 578 від 14 серпня 2013 року, відповідно до пункту 5 якого, речове майно особистого користування є власністю осіб, яким воно видано, з моменту його отримання, крім осіб рядового і молодшого начальницького складу, що навчаються у навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби. Згідно з пунктом 22 Порядку №578, грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. Пунктом 27 Порядку № 578 установлено, що під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.
Виплата компенсацій за одяг, взуття, обмундирування тощо відповідно до законодавства передбачена кодом економічної класифікації видатків 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333. Таким чином, ця компенсація є залежною від наявності бюджетних асигнувань на відповідні цілі.
Представником позивача через систему "Електронний суд" надіслано відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію, викладену у позові.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 23 вересня 2011 року по 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 проходила службу у Державній кримінально-виконавчій службі України, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 .
01 квітня 2024 року, відповідно пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), зі служби в Державній кримінально виконавчій служби України з посади молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму та охорони державної установи «Харківський слідчий ізолятор» позивача звільнено, що підтверджується витягом з наказу Харківського СІЗО від 01 квітня 2024 року №59/ОС.
Як зазначено позивачем та підтверджено представником відповідача, під час звільнення позивачу не була виплачена грошова компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна із зазначенням загальної суми до виплати не надана, така виплат не проведена, у зв'язку з чим 21.04.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу за формою згідно з додатком 7 до Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою КМУ від 14.08.2013 №578.
Листом Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 29.04.2024 №12/3-1754/Бр надано позивачу (його представнику) копію довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу від 24.04.2024 №3 із зазначенням загальної суми до виплати в розмірі 16207,69 грн.
18.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату відповідної суми грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 16207,69 грн.
Проте, листом Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 31.05.2024 №12/9/14/24/Т-14/Бр фактично відмовлено позивачу у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно з підстав відсутності коштів, призначених для виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, під час звільнення із служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону України №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно частин 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV, держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затверджений Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - Порядок №578), який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.
Пунктом 2 Порядку №578 визначено, що речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань.
За приписами пункту 3 Порядку №578 речове майно за цільовим призначенням є речовим майном поточного забезпечення, а за використанням поділяється на майно особистого користування та інвентарне майно.
Пунктом 23 Порядку №578 встановлено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін'юстом за пропозицією Державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до їх закупівельної вартості.
За приписами пункту 27 Порядку №578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.
Відповідно до пункту 60 Порядку №578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Таким чином, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби під час звільнення на підставі їх заяви виплачується грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, у зв'язку з чим оформляється відповідна довідка.
Судом встановлено, до ДУ "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видано позивачу копію довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу від 24.04.2024 №3 із зазначенням загальної суми до виплати в розмірі 16207,69 грн.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази нарахування та виплати відповідачем позивачу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування в розмірі 16207,69 грн., вказаній в довідці про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу від 24.04.2024 №3.
В листі Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 31.05.2024 №12/9/14/24/Т-14/Бр та у відзиві на позов представником відповідача зазначено про відсутність коштів, призначених для виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача як підставу для невиплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна зважаючи на те, наявність або відсутність певних фінансових ресурсів не впливає на виконання відповідачем встановленого законодавством обов'язку.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач нараховував та виплачував грошове забезпечення позивачеві під час проходження ним служби, відповідно при його звільненні зі служби у відповідача є обов'язок видати довідку про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, що ним і було зроблено, а також нараховувати та виплатити відповідачу суму компенсації вартості речового майна, визначену в такій довідці.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 16207,69 грн. є протиправною, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Полтавський шлях, буд. 99, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 08564587) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, під час звільнення із служби, у розмірі 16207 (шістнадцять тисяч двісті сім) грн. 69 коп.
Зобов'язати Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виплати на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, під час звільнення із служби, у розмірі 16207 (шістнадцять тисяч двісті сім) грн. 69 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 08564587).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.