Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 грудня 2024 р. справа № 520/26844/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.07.2024 №142850007171 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1986 по 21.09.1987 року згідно диплому від 21.09.1987 №363, період роботи з 23.12.1987 по 27.06.1988 згідно довідки від 30.05.2024 №01-20/О-165 та призначити дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 25.07.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.07.2024 №142850007171 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу є протиправним, оскільки підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок. Позивач вважає, що основним документом, який підтверджує страховий стаж, є трудова книжка, відповідальність за ведення якої несе роботодавець, а тому відповідач неправомірно не зарахував спірні періоди роботи до страхового стажу позивача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.09.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, у задоволенні позову просив відмовити. При цьому, зазначив, що згідно довідки від 30.05.2024 номер 01-20/0-165 період роботи позивача з 23.12.1987 по 27.06.1988 не зараховано, оскільки дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348, також запис відсутній у трудовій книжці. Також, згідно Диплому № 363 від 21.09.1987 період навчання з 01.09.1986 по 21.09.1987 та згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, не зараховано, оскільки дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348, також запис відсутній у трудовій книжці. За таких обставин, Головне управління зазначає, що для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 23.12.1987 по 27.06.1988 і періоду навчання з 01.09.1986 по 21.09.1987 необхідна подача додаткових документів, які б підтвердили дійсне дошлюбне прізвище. У разі неможливості подання додаткових документів за зазначений період, позивач має право звернутися до органів ПФУ для підтвердження стажу, зокрема на підставі показань свідків.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, у задоволенні позову просив відмовити. При цьому, зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.07.2024 № 142850007171 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи: період навчання з 01.09.1986 по 21.09.1987 згідно диплому від 21.09.1987 номер 363, оскільки прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348; період роботи з 23.12.1987 по 27.06.1988 згідно довідки від 30.05.2024 номер 01-20/0-165, оскільки дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348, також запис відсутній у трудовій книжці. За наведених обставин, відповідач вважає, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 20 років.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - громадянка України, відповідно до копії паспорту України.
Згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348 позивач змінила прізвище з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 " у зв'язку зі вступом в шлюб з ОСОБА_4 .
Згідно атестату від 21.09.1987 номер 363 позивач - " ОСОБА_5 ", російською мовою " ОСОБА_6 ", навчалась з 01.09.1986 по 21.09.1987 у Харківському середньому професійно-технічному училищі №41.
Згідно довідки від 30.05.2024 номер 01-20/0-165 у період з 23.12.1987 по 27.06.1988 позивач - " ОСОБА_5 ", працювала у філії Вільшанської швейної фабрики "Богодухівський швейний цех", з 29.12.1981 (наказ №5 від 11.01.1982) реорганізована у "Богодухівську швейну фабрику", з 28.07.1993 реорганізована в "Богодухівське виробниче швейне торгове колективне підприємство" у Богодухівській швейній фабриці.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .
Довідкою про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 20.05.2024 №199 підтверджено участь позивача в період з 11.07.2018 по 04.02.2019, з 09.02.2019 по 09.03.2019, з 28.03.2019 по 22.05.2019, з 24.05.2019 по 15.06.2019, з 04.07.2019 по 03.12.2019, з 20.12.2019 по 14.08.2020, з 19.09.2020 по 15.06.2021, з 08.07.2021 по 01.10.2021, з 20.10.2021 по 23.02.2022 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 20.05.2024 №200 підтверджено участь позивача в період з 24.02.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 12.10.2022, з 13.10.2022 по 11.11.2022, з 16.11.2022 по 31.12.2022 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
25.07.2024 позивач (у віці 50 років) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності вказана заява надійшла на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви позивача, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.07.2024 №142850007171 позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 20 років. Визнаний пенсійним органом страховий стаж склав 15 років 07 місяців 01 день. За доданими до страхового стажу не зараховані періоди роботи:
- період навчання з 01.09.1986 по 21.09.1987 згідно диплому від 21.09.1987 номер 363, оскільки прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348;
- період роботи з 23.12.1987 по 27.06.1988 згідно довідки від 30.05.2024 номер 01-20/0-165, оскільки дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348, також запис відсутній у трудовій книжці.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях після досягнення жінками 50 років за наявності страхового стажу не менше 20 років.
За змістом частини першої ст. 1 Закону № 1058-IV термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Абзацами 1 та 3 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема у Законі України "Про пенсійне забезпечення", йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/ або Інформаційно- комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі по тексту - Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У пункті 2.6 пункту 2 Інструкції № 58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Водночас, у період часу до затвердження Інструкції №58 діяв порядок ведення трудових книжок, затверджений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 року №162 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (далі Інструкція №162), пункти 2.2 та 2.3 якої містять наступні положення (мовою оригіналу): "Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу. В трудовую книжку вносятся: сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность; сведения о работе: прием на работу, перевод на другую постоянную работу, увольнение... Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета."
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17.
Суд зауважує на тому, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Разом з цим, суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348 позивач змінила прізвище з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 " у зв'язку зі вступом в шлюб з ОСОБА_4 .
Згідно атестату від 21.09.1987 номер 363 позивач - " ОСОБА_5 ", російською мовою " ОСОБА_6 ", навчалась з 01.09.1986 по 21.09.1987 у Харківському середньому професійно-технічному училищі №41.
Згідно довідки від 30.05.2024 номер 01-20/0-165 у період з 23.12.1987 по 27.06.1988 позивач - " ОСОБА_5 ", працювала у філії Вільшанської швейної фабрики "Богодухівський швейний цех", з 29.12.1981 (наказ №5 від 11.01.1982) реорганізована у "Богодухівську швейну фабрику", з 28.07.1993 реорганізована в "Богодухівське виробниче швейне торгове колективне підприємство" у Богодухівській швейній фабриці.
Експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/1356-а від 19.07.2024 підтверджено, що українські прізвища " ОСОБА_2 " та " ОСОБА_2 ", а також записи російською мовою "Обрусник" попри розбіжності в орфографічній фіксації у документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними.
Водночас, відповідачі не висловили жодних зауважень ані щодо реальності навчання (роботи) позивача у період з 01.09.1986 по 21.09.1987 у Харківському середньому професійно-технічному училищі №41 та з 23.12.1987 по 27.06.1988 філії Вільшанської швейної фабрики "Богодухівський швейний цех", ані щодо наявності правових підстав для виключення цих періодів із загальної тривалості страхового стажу.
Таким чином, посилання відповідачів на те, що прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно витягу про зміну прізвища ДРАЦСГ від 18.06.2024 № 00045565348, як на підставу для неврахування відповідного періоду навчання (роботи) для обрахунку стажу при призначенні пенсії, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки дипломом від 21.09.1987 номер 363 підтверджено навчання позивача у Харківському середньому професійно-технічному училищі №41 та довідкою від 30.05.2024 номер 01-20/0-165 підтверджено період роботи позивача з 23.12.1987 по 27.06.1988 у філії Вільшанської швейної фабрики "Богодухівський швейний цех".
Вказані документи скріплені печатками та надавались позивачем із заявою про призначення дострокової пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, період навчання з 01.09.1986 по 21.09.1987 та період роботи з 23.12.1987 по 27.06.1988 підлягають врахуванню до страхового стажу позивача.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1), відповідно до якої звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п.1.8 розділу І Порядку № 22-1).
Відповідно до п.1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Підпунктом 6 п.2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації: документи про проходження військової служби (служби), довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації; посвідчення учасника бойових дій.
Особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов'язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов'язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).
Отже, документом, який посвідчує спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є посвідчення учасника бойових дій або довідка про період (періоди) участі особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
Виключенням з цього правила встановлено для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до п.19, п.20 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та яким також необхідно подати документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
У спірних правовідносинах, вказані документи надавались позивачем до заяви про призначення пенсії, що відповідачами не спростовано.
Спір про пільгове право на вихід на пенсію з цієї підстави відсутній.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.07.2024 №142850007171 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, призначення, нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Відтак, позов у частині зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу спірні періоди навчання (роботи) та призначити пенсію до задоволення не підлягають.
Разом з цим, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2024 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до її страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 21.09.1987 року згідно атестату від 21.09.1987 №363 та період роботи з 23.12.1987 по 27.06.1988 згідно довідки від 30.05.2024 №01-20/О-165, з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду, що в даному випадку буде достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.07.2024 №142850007171 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2024 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до її страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 21.09.1987 року згідно атестату від 21.09.1987 №363 та період роботи з 23.12.1987 по 27.06.1988 згідно довідки від 30.05.2024 №01-20/О-165, з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 05.12.2024, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко