щодо повернення заяви без розгляду
06 грудня 2024 року Р і в н е №460/13490/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 266854,95 грн.
Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05 грудня 2024 року до суду надійшла заява, подана представником відповідача - ОСОБА_2 , про зупинення провадження у справі через наміри оскаржити податкові повідомлення-рішення, на підставі яких здійснюється стягнення податкового боргу.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
За приписами статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною першою статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) встановлено, що підставою для здійснення адвокатської діяльності є, зокрема, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
За приписами частини першої статті 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, ордер.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги (далі - Положення №41) та типову форму ордера на надання правничої (правової) допомоги (додаток 1 до Положення №41).
Відповідно до пункту 3 Положення №41, в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Пунктом 6 Положення №41 визначено, що бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному вебсайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ (п.7 Положення №41).
Пунктом 8 Положення №41 передбачено, що адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро через офіційний вебсайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.
Відповідно до пункту 4 Положення №41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 12 Положення №41 визначено обов'язкові реквізити ордера.
За приписами частини четвертої статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 44 КАС України).
Так, заява про зупинення провадження у справі подана до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із використанням сервісу підсистеми «Електронний суд» представником ОСОБА_2 та скріплено електронним цифровим підписом.
У тексті заяви в якості додатку зазначено: Ордер на надання правової допомоги.
Проте, до заяви додана «ДОВІРЕНІСТЬ НА СПРАВУ № 460/13490/24 у порядку передоручення 05.12.2024 р. Я, ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від , виданої щодо ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), уповноважую, в порядку передоручення, ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) представляти мої інтереси ОСОБА_1 в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справі № 460/13490/24 з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців)».
Отже, до заяви додано лише сформовану довіреність через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі.
При цьому, у такому документі міститься посилання на «на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від , виданої щодо ОСОБА_1 », тобто відомості (реквізити) документа - відсутні.
Суд зазначає, що Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера чи доручення, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Так, обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер.
Тож об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога.
Первісно повноваження у певних обсягах та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі «Електронний суд».
Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі «Електронний суд», зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не звільняє від обов'язку надання первинного ордера про надання правничої допомоги, адже електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
(Ухвала Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21 (провадження № 61-12392св22), постанова Верховного Суду від 08 червня 2023 року у справі № 466/566/22 (провадження № К/990/25689/22)).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що до заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень представнику щодо представництва в Рівненському окружному адміністративному суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду.
Отже, заява про зупинення провадження у справі підписана особою, яка не має права на її підписання.
За приписами частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 166, 167, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №460/13490/24 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 06 грудня 2024 року
Суддя К.М. Недашківська