06 грудня 2024 рокум. Рівне№460/8969/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000263 і №UA204020/2024/000269, а також визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000018/2 від 26.04.2024 і №UA204020/2024/000019/2 від 29.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що з метою митного оформлення ввезених товарів позивачем подано до митного органу митні декларації, в яких визначено митну вартість товарів за основним методом - ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товарів та безпідставно прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу. Окрім того, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду відзиви, в якому виклав свої заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначає про те, що відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати органу доходів і зборів (митниці) достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Також відповідач вказує на те, що декларантом не надано повного переліку додаткових документів, витребуваних митним органом на підставі частини 3 статті 53 МК України, а документи, надані декларантом на підставі частини 2 статті 53 МКУ в якості підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, до того ж документи, які надавались позивачем додатково, не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують заявлені декларантом числові значення складових митної вартості. Відтак, на думку відповідача, у митного органу відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. З огляду на вказане відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій вказав на необґрунтованість наведених відповідачем аргументів, які не спростовують суті позовних вимог, а також зазначає про те, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими і такими, що не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають фактичним обставинам справи.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 12.08.2024 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 13.08.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 19.08.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 27.08.2024 до суду відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову, та подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 28.08.2024 суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив та подав29.08.2024 до суду відповідь на відзив, де заперечував щодо доводів наведених відповідачем у відзиві.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
13.06.2016 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (як покупцем) та "Thecompany «Reifenwelt» (Німеччина) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний договір №GMBH-1306 від 13.06.2016, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує вантажні шини, що були у вжитку, придатні для подальшого використання, у кількості та по цінам, вказаним у інвойсах, що є невід'ємною частиною договору, ціна за товар визначена у Євро за одиницю товару та вказана у інвойс, умови поставки визначаються на умовах FCA (Zwickau) Інкотермс 2010. Сторони договору узгодили поставку товару партіями.
Перша партія товару була поставлена відповідно до інвойсу №240045 від 23.04.2024, в якому продавцем та покупцем була узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару, загальна кількість товару складає - 250 штук, загальна вартість товару умовах FCA (Zwickau) - 11250,00 Євро. Позивач здійснив оплату за поставлений товар, що підтверджується банківським платіжним документом б/н від 03.06.2024.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Рівненської митниці електронна митна декларація №24UA204020011154U0 від 26.04.2024. Разом із декларацією подано пакет супровідних документів, до якого увійшли: пакувальний лист (Packinglist) №240045 від 23.04.2024, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercialinvoice) №240045 від 23.04.2024, автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) №837512 від 23.04.2024, декларація про походження товару (Declarationoforigin) №240045 від 23.04.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №23/04/01 від 23.04.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 23.04.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №GMBH-1306 від 13.06.2016 (з додатками), договір (контракт) про перевезення №100 від 04.01.2024; договір (контракт) про перевезення №170 від 20.04.2024, інші некласифіковані документи №13708/23 від 31.07.2023, копія митної декларації країни відправлення №24DE575632193093В9 від 23.04.2024.
В МД №24UA204020011154U0 від 26.04.2024 митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом - за ціною договору на рівні від 53,45 до 53,58 Євро/шт в залежності від ваги (розміру) шини (або 0,74 Євро/кг.нетто).
26.04.2024 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів позивачем були надані додаткові документи, зокрема лист пояснення б/н від 26.04.2024 та договір №100 від 04.01.2024.
Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA204020/2024/000263 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000018/2 від 26.04.2024, яким митну вартість товару визначено за резервним (6) методом на рівні від 81,8179 до 96,0302 Євро/шт в залежності від ваги (розміру) шини (або 1,18 Євро/кг.нетто).
У вказаному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для такого коригування стали:
І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності:
1) до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 23.04.2024 №23/04/01, видану ТОВ «Імператор-Автотранс», однак даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (далі - Наказ №599). Декларантом серед переліку документів заявлено разовий договір - заявку №140 від 20.04.2024 про надання послуг з організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Імператор-Автотранс», в якому пунктом 4.4 зазначено, що виконавець послуги надає замовнику після здійснення послуги серед інших документів рахунок-фактуру, в той час як в митній декларації заявлено довідка;
2) вказана довідка про транспортні витрати, видана ТОВ «Імператор-Автотранс», (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50, оф. 609). В той же час, до митного оформлення задекларованого товару, як транспортний документ, подано міжнародну автотранспортну накладну від 23.04.2024 №837512, де перевізником, відповідно штампу в гр.16 та 23 зазначено приватну компанію «SPK-CARGO» (18031, м. Черкаси, вул. Крилова, 106), договору між ТОВ «Імператор-Автотранс» та «SPK-CARGO» про надання послуг із міжнародного перевезення та щодо умов оплати таких послуг не надано;
3) наданий документ, що заявлений як «прайс-лист» від 19.04.2024 №б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 19.04.2024 №240042, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом;
4) в графі 44 МД зазначено документ за кодом « 3014» прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 23.04.2024 б/н, проте за усіма товарами в МД зазначено інформацію про різні торгові марки та країни походження товару, відповідно до інформації, вказаної в інвойсі від 23.04.2024 №240045, разом з тим прайс-лист від 23.04.2024 №б/н видано компанією Reifenwelt (відправником товару), що не є виробником товарів. Отже зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом « 3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару;
5) до митного оформлення надано прайс-лист від 23.04.2024 без терміну дії ціни пропозиції і, при цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 23.04.2024 №240045, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства на конкретну партію товару, а саме імпортера за поданим інвойсом;
6) митна декларація країни відправлення від 23.04.2024 №24DE575632193093В9 не містить жодних відміток митниці відправлення;
7) в декларації країни експортера №24DE575632193093В9 від 23.04.2024 відсутні відомості про умови поставки та пункт відправлення товару.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів.
ІІ. Відповідно до статті 64 МК України Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціям:
Товар 1 від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,22 дол. США/кг;
Товар 2 від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 3 від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 4 від 10.04.2024 №24UA400040010436U9 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 5 від 12.04.2024 №24UA100180004752U0 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 6 від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 7 від 05.02.2024 №24UA100180001601U0 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 8 від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 9 від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг.
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування.
ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митними вартостями вищими, ніж заявлена декларантом.
Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 15381,7652 євро (13514,0 кг * (1,22 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 654040,3472 грн .
Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 2745,4123 євро (2087,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 116736,3037 грн.
Числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 478,8357 євро (364,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 20360,3334 грн.
Числове значення митної вартості товару №4 у валюті рахунку становить 96,0302 євро (73,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 4083,2521 грн.
Числове значення митної вартості товару №5 у валюті рахунку становить 573,5504 євро (436 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 24387,6497 грн.
Числове значення митної вартості товару №6 у валюті рахунку становить 765,6109 євро (582,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 32554,1582 грн.
Числове значення митної вартості товару №7 у валюті рахунку становить 381,4899 євро (290 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 16221,1412 грн.
Числове значення митної вартості товару №8 у валюті рахунку становить 190,7449 євро (145,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 8110,5685 грн.
Числове значення митної вартості товару №9 у валюті рахунку становить 669,5806 євро (509,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,6702 грн/дол. США / 42,5205 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 28470,9019 грн.
Позивач подав до митного органу нову МД №24UA204020011450U5 від 30.04.2024 за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Друга партія товару була поставлена відповідно до інвойсу №240041 від 19.04.2024, яким продавцем та покупцем була узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару, загальна кількість товару складає - 261 штук, загальна вартість товару умовах FCA (Zwickau) 10725,00 Євро. Позивач здійснив оплату за поставлений товар, що підтверджується банківським платіжним документ б/н від 21.05.2024.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Рівненської митниці електронна митна декларація №24UA204020011289U6 від 29.04.2024. Разом з декларацією подано пакет супровідних документів, до якого увійшли: пакувальний лист (Packinglist) 240041 від 19.04.2024, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercialinvoice) №240041 від 19.04.2024, автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) №590047 від 19.04.2024, декларація про походження товару (Declarationoforigin) №240041 від 19.04.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 19/04-1 від 19.04.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару 240041 від 19.04.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) №GMBH-1306 від 13.06.2016 (з додатками), договір (контракт) про перевезення №134 від 18.04.2024, інші некласифіковані документи №13708/23від 31.07.2023, копія митної декларації країни відправлення №24PL451010Е0458648 від 20.04.2024.
В МД №24UA204020010978U0 від 25.04.2024 митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом - за ціною договору на рівні від 47,66 до 54,21 Євро/шт в залежності від ваги (розміру) шини (або 0,74 Євро/кг.нетто).
29.04.2024 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи, зокрема, лист пояснення б/н від 29.04.2024.
Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA204020/2024/000269 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000019/2 від 29.04.2024, яким митну вартість товару визначено за резервним (6) методом на рівні від 73,8688 до 96,0437 Євро/шт в залежності від ваги (розміру) шини (або 1,20 Євро/кг.нетто).
У вказаному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для такого коригування стали:
І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності:
1) до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортно-експедиторські витрати від 19.04.2024 19/04-1, однак даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (далі - Наказ №599). Декларантом серед переліку документів заявлено разовий договір - заявку №134 від 19.04.2024 про надання послуг з організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНМОР», в якому пунктом 4.4 зазначено, що виконавець послуги надає замовнику після здійснення послуги серед інших документів рахунок-фактуру, в той час як в митній декларації заявлено довідка.
2) в графі 44 МД зазначено документ за кодом « 3014» прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 19.04.2024 240041, проте за усіма товарами в МД зазначено інформацію про різні торгові марки та країни походження товару, відповідно до інформації, вказаної в інвойсі від 19.04.2024 240041, разом з тим прайс-лист від 19.04.2024 б/н видано компанією "Reifenwelt" (відправником товару), що не є виробником товарів. Отже зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом « 3014» прейскурант (прайс-лист) виробника товару.
3) до митного оформлення надано прайс-лист від 19.04.2024 240041 без терміну дії ціни пропозиції. При цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 19.04.2024 №240041, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства на конкретну партію товару, а саме імпортера за поданим інвойсом;
4) митна декларація країни відправлення від 20.04.2024 №24PL451010Е0458648 не містить жодних відміток митниці відправлення;
5) в декларації країни експортера 24PL451010Е0458648 від 20.04.2024 відсутні відомості про умови поставки та пункт відправлення товару.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
ІІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість подібних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними вартостями вищими, ніж заявлена декларантом:
Товар 1 МД від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,22 дол. США/кг ;
Товар 2 МД від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 3 МД від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 4 МД від 21.02.2024 №24UA400040005185U7 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 5 МД від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 6 МД від 02.02.2024 №24UA400040005185U7 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 7 МД від 09.10.2022 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 8 МД від 26.04.2022 №24UA400040012352U1 - 1,41 дол. США/кг;
Товар 9 МД від 02.02.2024 №24UA204020003487U8 - 1,41 дол. США/кг.
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування.
ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.
Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митними вартостями вищими, ніж заявлена декларантом:
Числове значення митної вартості товару №1 становить 13370,2615 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 567445,9312 грн (11745 кг *1,22 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).
Числове значення митної вартості товару №2 становить 1503,8080 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 63822,9649 грн (1143*1,41 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).
Числове значення митної вартості товару №3 становить 96,0437 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 4076,1810 грн (73 кг*1,41 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).
Числове значення митної вартості товару №4 становить 182,8777 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 7761,4941 грн (139 кг*1,41 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).
Числове значення митної вартості товару №5 становить 1245,9371 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 52878,6918 грн (947 кг*1,41 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).
Числове значення митної вартості товару №6 становить 1328,8242 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 56396,4949 грн (1010 кг*1,41 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).).
Числове значення митної вартості товару №7 становить 1599,8517 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 67899,1460 грн (1216 кг*1,41 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).
Числове значення митної вартості товару №8 становить 98,6750 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 4187,8558 грн (75 кг*1,41 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).
Числове значення митної вартості товару №9 становить 1219,6238 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 51761,9317 грн (927 кг*1,41 дол. США/ кг*39,6015 грн/дол США/ 42,4409).
Позивач подав до митниці нову МД №24UA204020011531U2 від 30.04.2024за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Вважаючи протиправними вказані картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з цим позовом до суду про їх скасування.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 54 МК України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини другої-третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 МК України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 11 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною 9 статті 58 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.
Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості. При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Як з'ясовано судом, обґрунтовуючи спірні рішення про коригування митної вартості відповідач зазначає:
1) в графі 44 МД зазначено документ за кодом « 3014» прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 23.04.2024 б/н, проте за усіма товарами в МД зазначено інформацію про різні торгові марки та країни походження товару, відповідно до інформації, вказаної в інвойсі від 23.04.2024 №240045, разом з тим прайс-лист від 23.04.2024 №Б/Н видано компанією Reifenwelt, що не є виробником товарів. На думку митного органу зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом « 3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару. До митного оформлення надано прайс-лист від 23.04.2024 без терміну дії ціни пропозиції. При цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 23.04.2024 №240045, що наштовхує митний орган на думку про спеціальну ціну для конкретного підприємства на конкретну партію товару, а саме імпортера за поданим інвойсом.
2) в графі 44 МД зазначено документ за кодом « 3014» прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 19.04.2024 240041, проте за усіма товарами в МД зазначено інформацію про різні торгові марки та країни походження товару, відповідно до інформації, вказаної в інвойсі від 19.04.2024 240041, разом з тим прайс-лист від 19.04.2024 б/н видано компанією "Reifenwelt" (відправником товару), що не є виробником товарів. На думку митного органу зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом « 3014» прейскурант (прайс-лист) виробника товару. До митного оформлення надано прайс-лист від 19.04.2024 240041 без терміну дії ціни пропозиції. При цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 19.04.2024 №240041, що наштовхує митний орган на думку про спеціальну ціну для конкретного підприємства на конкретну партію товару, а саме імпортера за поданим інвойсом.
З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити про те, що до митного оформлення були надані прайс-листи б/н від 19.04.2024 та б/н від 23.04.2024, які видані компанією «Reifenwelt», що є продавцем за зовнішньоекономічним договором №GMBH-1306, укладеним із позивачем. При цьому, відображена у прайс-листах вартість товарів у повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у інвойсах №240041 від 19.04.2024 та №240045 від 23.04.2024. Прайс-листи містять комерційну пропозицію постачальника необмеженому колу заінтересованих покупців .
Однак, відповідачем не зазначено яким чином надання позивачем прайс-листів, виданих саме експортером (не виробником), ставить під сумнів достовірність визначеної ним митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листах інформація щодо вартості одиниці товару, відповідає тій вартості, що визначена у інвойсах.
На переконання суду, сам факт надання позивачем прайс-листів, не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.
Вартим уваги також є і те, що сторони самостійно вправі визначати форму, зміст договору та комерційних документів. З огляду на засади свободи підприємницької діяльності та на принцип свободи договору митним органам заборонено втручатися у діяльність сторін зовнішньоекономічного договору шляхом неврахування наданих до митного оформлення відомостей у якості інвойсу (специфікацій) з причин наявності чи відсутності у них певних відомостей та реквізитів чи неналежної їх форми складення.
Положеннями пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.
Верховний суд у постанові від 24.01.2019 у справі №826/2277/16 зазначив про те, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Разом з тим, прайс-лист не є тим обов'язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов'язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі №804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16.
Відповідач приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 26.04.2024 та від 29.04.2024, як на підставу винесення таких рішень, серед іншого, посилається на відсутність належних підтверджуючих документів про вартість перевезення товарів, зокрема:
1) в рішенні відповідача від 26.04.2024 зазначається про те, що до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 23.04.2024 №23/04/01, видану ТОВ «Імператор-Автотранс». Але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (далі - Наказ №599). Декларантом серед переліку документів заявлено разовий договір - заявку №140 від 20.04.2024 про надання послуг з організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Імператор-Автотранс», в якому пунктом 4.4 зазначено, що виконавець послуги надає замовнику після здійснення послуги серед інших документів рахунок-фактуру, в той час як в митній декларації заявлено довідка. Вказана довідка про транспортні витрати видана ТОВ «Імператор-Автотранс». В той же час, до митного оформлення задекларованого товару, як транспортний документ, подано міжнародну автотранспортну накладну від 23.04.2024 №837512, де перевізником, відповідно штампу в гр.16 та 23 зазначено приватну компанію «SPK-CARGO». Договору між ТОВ «Імператор-Автотранс» та «SPK-CARGO» про надання послуг із міжнародного перевезення та щодо умов оплати таких послуг не надано;
2) в рішенні відповідача від 29.04.2024 зазначається про те, що до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортно-експедиторські витрати від 19.04.2024 19/04-1. Але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (далі - Наказ №599).Декларантом серед переліку документів заявлено разовий договір - заявку №134 від 19.04.2024 про надання послуг з організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНМОР», в якому пунктом 4.4 зазначено, що виконавець послуги надає замовнику після здійснення послуги серед інших документів рахунок-фактуру, в той час як в митній декларації заявлено довідка.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити про те, що згідно з вимогами Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №984/21296 від 18.06.2012, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Відповідно до підпункту 6 частини 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
З наявної в матеріалах справи довідки про транспортно-експедиторські витрати від 23.04.2024 вих. №23/04/01, виданої директором ТОВ «Імператор-Автотранс», суд встановив, що така довідка містить дані про вартість транспортних витрат з перевезення вантажу, що становить 90000,00 гривень, містить інформацію про маршрут з зазначенням номеру автотранспортного засобу, яким було здійснено перевезення ( НОМЕР_1 /АВ0710XG) та посилання на інвойс (№240045 від 23.04.2024). Страхування вантажу не проводилось. Вказана інформація також підтверджується з наявного в матеріалах справи разового договору №140.
Окрім цього, позивачем разом з письмовими поясненнями від 26.04.2024 надавався договір №100 від 04.01.2024 на транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів у міжнародному сполученні. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Імператор-Автотранс», в особі директора ОСОБА_2 , далі в договорі - «Експедитор» та ПП «СПК-КАРГО», в особі директора ОСОБА_3 , далі в договорі - «Перевізник», уклали договір про те, що Перевізник зобов'язується здійснювати перевезення автомобільним транспортом з пунктів відправлення до пунктів призначення вантажів Замовника відповідно до заявок Експедитора, а Експедитор зобов'язується сплачувати за послуги Перевізника за рахунок коштів, отриманих від Замовника.
Отже, позивачем доведено наявність договору між ТОВ «Імператор-Автотранс» та «SPK-CARGO» про надання послуг із міжнародного перевезення та щодо умов оплати таких послуг, що спростовує доводи відповідача наведені в рішенні про коригування митної вартості від 26.04.2024.
Судом також встановлено, що відповідно до рахунку-фактури №И-79 від 01.05.2024 та акту №И-79 від 01.05.2024 загальна вартість перевезення становить 173352,00 грн, яка сплачена позивачем відповідно до платіжної інструкції №10984 від 08.05.2024.
Під час митного оформлення другої партії товару митному органу також була надана інформація про транспортні витрати на перевезення вантажу та маршрут з зазначенням номеру автомобільного транспорту, яким здійснювалось перевезення, яка міститься в довідці від 19.04.2024 №19/04-1 та видана директором ТОВ «АВЕНМОР». Також, вказана інформація підтверджується наявним в матеріалах справи разовим договором №134 від 18.04.2024. Відповідно до вказаного договору та акту надання послуг №01-05 від 01.05.2024 загальна вартість транспортних послуг складає 170594,91 грн, яка сплачена позивачем відповідно до платіжної інструкції №10966 від 02.05.2024.
Суд зазначає, що довідки про транспортні витрати №19/04-1 від 19.04.2024, №23/04/01 від 23.04.2024, договір про перевезення №100 від 04.01.2024, №140 від 20.04.2024, №134 від 18.04.2024 були надані позивачем до митного оформлення, тобто вказані документи були наявні у відповідача на дату винесення оскаржуваних рішень.
Водночас, МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного Суду у від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17, від 21.11.2019 у справі №804/9754/15, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18, від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020, яка відповідно до вимог статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні спору у справі, що розглядається.
Інших витрат пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, позивачем не понесено. Отже, якщо за твердженням декларанта додаткових витрат, пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, не було, то декларант не повинен доводити цей факт. Декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митний орган стверджує, додаткові витрати все ж таки здійснювалося, то митний орган повинен довести наявність цього факту.
Ще однією підставою для коригування митної вартості було те, що в деклараціях країни експортера 24DE575632193093В9 від 23.04.2024 та 24PL451010Е0458648 від 20.04.2024 відсутні відомості про умови поставки та пункт відправлення товару. Вищевказане на думку відповідача свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що до митного оформлення були подані копії експортної МД країни Німеччина №24DE575632193093В9 від 23.04.2024 та №24PL451010Е0458648 від 20.04.2024, які містять всі відомості необхідні для ідентифікації митної декларації країни відправлення з партією товару, що оцінюється.
Відсутність у деклараціях країни експортера відомостей про умови поставки та пункт відправлення товару не впливає на числові значення складових митної вартості. Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в своїх постановах від 22 квітня 2019 року справа №815/6242/17; від 25 січня 2019 року справа №815/5398/17; від 25 січня 2019 року справа №815/5823/17.
Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженнями позивача, що цілком можливо ідентифікувати митні декларації країни відправлення з партіями товару, що оцінюється.
Щодо зауваження митного органу, про те, що митні декларації країни відправлення 24DE575632193093В9 від 23.04.2024 та 24PL451010Е0458648 від 20.04.2024 не містять жодних відміток митниці відправлення, як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, то суд звертає увагу на те, що митна декларація країни відправлення відповідно до статті 53 Митного кодексу України не є обов'язковим документом, який подається при митному оформленні товару. Даний документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того даний документ, є документом продавця, та складений відповідно до вимог країни відправлення і покупець, жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.
Отже, доводи відповідача про те, що декларантом не було подано на витребування митного органу повного переліку первинних документів є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи передбачені статтею 53 МК, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Відповідачем в оскаржуваних рішеннях від 26.04.2024 та від 29.04.2024 митну вартість імпортованих товарів визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості.
Поряд з цим, судом враховано, що текст спірних рішень про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом. Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020 та від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19 наголошував на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновків про те, що відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.
Суд наголошує на тому, що в частині 3 статті 53 МК України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16.
Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.
Отже, відповідно до наявних у справі доказів, досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених частиною 3 статті 53 МК України підстав для витребування у позивача додаткових документів.
За результатами розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
У зв'язку з наведеними обставинами, встановленими судом в ході розгляду справи, суд дійшов до висновків про те, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000018/2 від 26.04.2024 та №UA204020/2024/000019/2 від 29.04.2024 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині 2 статті 2 КАС України, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень. У свою чергу, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000263 та №UA204020/2024/000269 сформовані на підставі вказаних рішень про коригування митної вартості товарів, які визнані судом протиправними, також є протиправними і підлягають скасуванню.
Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
За приписами частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повного задоволення позову.
5. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 6554,84 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо протиправності винесених відповідачем рішень, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 6554,84 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови Рівненської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000263 та №UA204020/2024/000269.
Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000018/2 від 26.04.2024 та №UA204020/2024/000019/2 від 29.04.2024.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6554,84 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Рівненська митниця (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ: 43958370).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК