06 грудня 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/14548/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Жаги Едуарда Григоровича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду 04.12.2024 звернувся адвокат Жага Едуард Григорович з позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просив:
визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, пов'язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 06.09.2024 №288489 відображалися відомості про порушення ОСОБА_1 послідовності навчання;
визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо невнесення змін до системи ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 в частині послідовності навчання;
зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 у колонці "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" відображатиметься значення "Так, не порушує".
Разом з позовною заявою представник позивача надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , поданої 01.11.2024, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 наказом від 20.08.2024 зарахований на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня "Фаховий молодший бакалавр" у Відокремленому структурному підрозділі "Старобільський фаховий коледж Державного закладу "Луганський національний університетом імені Тараса Шевченка". 06.09.2024 на ім'я позивача сформовано довідку №288489 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, у якій зазначено: "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - "Ні, порушує", що суперечить чинному законодавству, оскільки позивач не завершив навчання в "Аграрно-економічному коледжі Полтавської державної аграрної академії та раніше не здобув базову вищу освіту освітнього рівня "Фаховий молодший бакалавр".
На переконання представника позивача, відсутність заходів забезпечення позову може призвести до необґрунтованого обмеження конституційного права позивача на захист від мобілізації як здобувача освіти денної форми навчання, що підлягає відстрочці від мобілізації, оскільки призов ОСОБА_1 на військову службу унеможливить участь у судовому процесі та реалізацію права на оскарження дій щодо призову. Крім того, набуття статусу військовослужбовця зробить неможливим застосування права на відстрочку, навіть у разі ухвалення судового рішення на його користь.
Оцінюючи повідомлені представником позивача обставини, суд виходить з таких міркувань.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18 та ін.
Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення позову є попередження можливих негативних наслідків для позивача у вигляді істотно ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду його позову. При цьому такі заходи забезпечення позову здійснюються до вирішення адміністративної справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Суд зазначає, що предметом спору в межах цієї справи є відмова Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО щодо позивача та зобов'язання вчинити відповідні дії.
З огляду на зміст заяви про забезпечення позову, представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , поданої 01.11.2024, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому разом з позовною заявою представник позивача надав копію повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.11.2024 вих.№7/8316, у якому ОСОБА_1 повідомлено, що його заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" розглянута, протоколом від 01.11.2024 №23 у наданні відстрочки відмовлено.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що обраний представником позивача спосіб вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі не відповідає предмету спору, а також не є ефективним, оскільки заява ОСОБА_1 розглянута по суті з ухваленням рішення про відмову у наданні відстрочки.
Факт повторного звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки з тих самих підстав не утворює передумов для вжиття заходів забезпечення позову в обраний представником позивача спосіб, оскільки рішення про відмову у наданні відстрочки є чинним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі в обраний представником позивача спосіб.
А тому, у задоволенні заяви адвоката Жаги Едуарда Григоровича про забезпечення позову наразі належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви адвоката Жаги Едуарда Григоровича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА