Справа № 420/22727/24
06 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частити НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Військової частити НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 28.06.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від
01.02.2024 року у справі №440/9055/23;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 28.06.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року у справі №440/9055/23.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за період з 01.03.2018 року по 28.06.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року, виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року у справі №440/9055/23, підлягає нарахуванню та виплата компенсація втрати частини грошових доходів.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що спеціальними законодавчими актами не передбачена виплата компенсації втрати частини грошових доходів за затримку виплати індексації грошового забезпечення. Відповідач вважає, що оскільки індексація нарахована на виконання судового рішення, і до цього не нараховувалась, то і компенсація на такі виплати нарахуванню не підлягає. У задоволенні позову просили відмовити.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ОСОБА_1 з 02.09.2016 року по 01.09.2019 року проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу №191 від 30.08.2019 року позивача 01.09.2019 року звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.02.2024 року по справі № 440/9055/23 зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 виплатити на користь позивача індексацію-різницю за період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року.
На виконання рішення суду 28.06.2024 року позивачу виплачено 71919,28 грн.
Компенсація втрати частини грошових доходів не виплачена.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно із статтею 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
У цих спірних правовідносинах встановлено несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, що є підставою для нарахування компенсації втрати частини доходів.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Так, індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року на виконання рішення суду виплачена позивачу 28.06.2024 року, тобто із затримкою.
Компенсація втрати частини доходів не виплачувалась.
Таким чином позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів за затримку виплати сум грошового забезпечення з 01.03.2018 року по день фактичної виплати - 28.06.2024 року.
Аналогічний правовий висновок щодо права на компенсацію втрати частини доходів викладений Верховний Судом у Постанові №240/6583/20 від 29.04.2021 року.
Щодо наведеної у відзиві позиції стосовно відсутності підстав для нарахування компенсації за затримку виплати індексації до 04.02.2021 року, оскільки законодавством індексація не була віднесена до виду доходу за який передбачалась компенсація, суд відхиляє, адже індексація є складовою грошового забезпечення та в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ є доходом за затримку виплати якого виплачується компенсація.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 28.06.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року, виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року у справі №440/9055/23.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 28.06.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2019 року, виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року у справі №440/9055/23.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов