Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
06 грудня 2024 року Справа №200/8358/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності, яка полягала в ненарахуванні та невиплаті індексації - різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01.01.2024 року по 26.05.2024 року (включно);
- зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію - різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4 463,15 гривень щомісячно за період з 01.01.2024 року по 26.05.2024 року (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнання протиправними дій, які полягали в визначенні розміру грошової допомоги на оздоровлення в 2024 році, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2024 році, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
- зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2024 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2024 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На підставі пункту 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами 2 і 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк звернення до суду з цим позовом щодо перерахунку індексації та грошового забезпечення з урахуванням індексації за період з 01.01.2024 року по 26.05.2024 року (включно) складає три місяці з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся з цим позовом до суду 02.12.2024 року, після закінчення тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з вищевказаним позовом, яке обґрунтовано тим, що у зв'язку з перебуванням на військовій службі і виконанням функцій із захисту Батьківщини позивач не мав можливості своєчасно звернутися до суду. Тобто, наявні підстави, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду у межах визначеного процесуального строку.
З наданої копії військового квитка серії НОМЕР_2 та витягу з наказу від 26.05.2024 року №155 вбачається, що позивач у спірний період проходив військову службу на посаді старшого бойового медика.
Згідно довідки від 05.09.2024 року №3/5958, старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у взводі охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд погоджується, що вказане підтверджує факт перебування позивача на військовій службі та виконання ним заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. Проте, не свідчить про неможливість звернення до суду як протягом тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, та не може вважатися належним доказом безпосереднього перебування позивача у зоні активних бойових дій, виконання військового обов'язку, що перешкоджало належним чином скористатись своїм процесуальним правом на подання позовної заяви.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
З огляду на вищевикладене, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №340/1225/20.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів.
У кожному конкретному випадку суд досліджує обставини, зазначені позивачем, у їх сукупності із наданими доказами на підтвердження.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 06.03.2019 (справа №805/1985/18-а), від 04.09.2019 (справа №826/14779/15).
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з адміністративним позовом.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлене у позовній заяві клопотання про поновлення строку звернення до суду не містить належних доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду, позивачем не доведено пропуск звернення до суду з поважних причин, тому така заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
А отже, позивачу необхідно надати нову заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин, з яких він не звертався до суду з аналогічними позовними вимогами у встановлений строк, з наданням доказів, що підтверджують неможливість такого звернення у вказаний проміжок часу.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
3. Позивачу у десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення із зазначенням інших підстав, що свідчать про поважність причин пропуску строку, з наданням доказів, що підтверджують неможливість такого звернення у вказаний проміжок часу.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
5. Копію ухвали направити позивачу.
6. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М. Чучко