Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 грудня 2024 року Справа№200/7075/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення та допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань в 2022 році з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань за період служби з 25 лютого 2022 року по 26 листопада 2022 року з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 1 січня 2022 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 25 лютого 2022 року по 26 листопада 2022 року. У період проходження військової служби йому виплачено грошову допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Зазначив, що помилка в нарахуванні розмірів посадового окладу та окладу за військове звання зумовлена тим, що для розрахунків відповідач брав за основу прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01.01.2018 року. У цьому контексті позивач вказав, що внаслідок прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29.01.2020 року у справі №823/6453/18 відповідач повинен був з 25.02.2022 року до дня виключення його зі списків особового складу нараховувати та виплачувати посадовий оклад та оклад за військове звання, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2022 року, проте безпідставно цього не зробив. Також, позивач зазначив, що внаслідок неправильних розрахунків він отримав грошове забезпечення у меншому розмірі, ніж належало. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що позивач проходив військову службу з 25.02.2022 року по 28.11.2022 року у військовій частині НОМЕР_1 . Також зазначено, що розрахунок складових грошового забезпечення позивача проводився із застосуванням п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103), а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений додатком 1 та відповідно додатком 14 до цієї постанови Кабінету Міністрів України. Вважав, що діяв правомірно. Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач надав до суду відповідь на відзив в якій заперечував проти доводів відповідача, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду даної справи.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , з 25.02.2022 року по 26.11.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 та витягами з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 року №37 (по стройовій частині) та від 28.11.2022 року №313 (по стройовій частині).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 року №37 (по стройовій частині) сержанта ОСОБА_1 - призначеного старшим стрільцем З стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти, зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 25 лютого 2022 року.
Вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з 25 лютого 2022 року.
Встановити посадовий оклад за посадою - 2730 гривень, ВОС - 100868А, ІНП 2193113474, шпк “старший солдат».
Виплачувати щомісячну премію в максимальному розмірі від встановленого посадового окладу відповідно до вимог телеграми Департаменту Фінансів Міністерства оброни України від 28 грудня 2018 року №248/9240 у розмірі 320% окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 25 лютого 2022 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2022 року №313 (по стройовій частині) Старшого сержанта ОСОБА_1 , номера обслуги протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , зарахованого на посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №37, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 11 листопада 2022 року №81-РС, У ВІДСТАВКУ відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом "а" (за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі), вважати таким, що справи та посаду здав і направлений для зняття з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 28 листопада 2022 року виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення.
Вислуга років станом на 28 листопада 2022 року складає: календарна - 00 років 09 місяців 03 дні, пільгова - 01 рік 05 місяців 14 днів, загальна - 02 роки 02 місяці 17 днів.
Виплатити посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 %, премію у розмірі 303,0 % по 28 листопада 2022 року.
Виплатити додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30 000,00 грн. по 28 листопада 2022 року.
Щорічну основну відпустку за 2022 рік не використав
Виплатити грошову компенсацію за 22 доби невикористаної основної відпуски за 2022 рік пропорційно часу служби.
Відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин відповідно до закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення), використовував.
Грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, відповідно до пункту 23.2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2918 №260 отримав.
Виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 за 2022 рік, та п.6 Наказу "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік" від 31.01.2022 року №30.
Постійним або службовим житлом не забезпечувався.
Протягом спірного періоду проходження позивачем військової служби - з 25.02.2022 року по 26.11.2022 року грошове забезпечення, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань нараховувалося та виплачувалося із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, що не заперечується відповідачем.
27.05.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести позивачу перерахунок грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період служби з лютого 2022 року по листопад 2022 року з урахуванням прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів. Надати довідку про грошове забезпечення позивача за період служби з 25.02.2022 року по 26.11.2022 року з зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення, індексації та компенсації податків та зборів. Надати довідку щодо сум виплачених при звільненні. Надати копії витягів з наказів про зарахування та звільнення з військової служби відносно позивача.
Листом від 03.06.2024 року №1556/ВихЗВГ/14 позивачу відмовлено у перерахунку грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період служби з лютого 2022 року по листопад 2022 року.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період служби з лютого 2022 року по листопад 2022 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої та третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абз. 1 частини четвертої статті 9 вказаного Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 року, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 цієї Постанови в редакції, яка була чинною до 24.02.2018 року, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
24.02.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», п. 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема п. 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704викладено в редакції, згідно з якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» визнано протиправним та скасовано.
Отже, з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, діяв п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 у первісній редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
20.05.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481, якою внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно з якими абз. 1 п. 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Проте вказані зміни відбулися після виникнення спірних правовідносин, тому застосуванню не підлягають.
Разом з цим, з 29.01.2020 року знову почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року (в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50 відсотків мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум).
Проте, згідно з п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року в справі №240/4946/18, постановах Верховного Суду від 18.02.2021 року в справі №200/3775/20-а, від 11.02.2021 року у справі №200/3757/20-а.
Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Оскільки положення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в частині обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірі50 відсотків мінімальної заробітної плати суперечить положенням п. 3розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ, тому вони не підлягають застосуванню.
Отже, з 25.02.2022 року протягом спірного періоду суб'єкт владних повноважень - орган фінансового забезпечення зобов'язаний був обчислювати розміри посадового окладу та окладу за військове звання військовослужбовців з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, як було передбачено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року 2481 грн.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що протягом спірного періоду проходження позивачем військової служби - з 25.02.2022 року по 26.11.2022 року грошове забезпечення позивача мало обчислюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року.
Застосування відповідачем прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 (як було передбачено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані), який є нижчим від вказаних прожиткових мінімумів, не відповідало вимогам законодавства та призвело до виплати позивачу грошового забезпечення в меншому розмірі, ніж встановлений законодавством, чим порушені права позивача на належне грошове забезпечення.
Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом при розгляді цієї справи.
З огляду на наведене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо грошової допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Частиною третьою п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з абз. 2 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби, що затверджено указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, грошова допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік позивачу виплачена шляхом обчислення грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року, який є нижчим від прожиткового мінімуму відповідного року. Тобто, відповідачем не було застосовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла з 29.01.2020 року (замість цього помилково застосовано цей пункт в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані), що не відповідало вимогам законодавства та призвело до її виплати позивачу в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством, у зв'язку з чим порушені права позивача на належне грошове забезпечення.
Відтак позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про наявність у позивача права на перерахунок та виплату грошового забезпечення з 25.02.2022 року по 26.11.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2022 рік.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 26.11.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, шляхом урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) провести ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 26.11.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, шляхом урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 06 грудня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров