Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 грудня 2024 року Справа№200/5053/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №056650010549 від 12.07.2024; зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви від 04 липня 2024 року з дня звернення за призначенням пенсії з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 27.09.1993 по 02.05.1994, з 03.05.1994 по 20.06.1996, з 25.06.1996 по 26.12.2003, та за період проходження військової служби з 29.06.1998 по 29.05.1990.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в строк подання відзиву на позовну заяву копію пенсійної справи, довідку форми ОК-5, розрахунок стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, витребуваних ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року доказів до суду не надав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року залучено Головне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до участі у справі №200/5070/24 в якості в якості другого відповідача. Витребувано у Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в строк подання відзиву на позовну заяву копію пенсійної справи, довідку форми ОК-5, розрахунок стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копію пенсійної справи, довідку форми ОК-5, розрахунок стажу позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року повернуто без розгляду відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 04.07.2024 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач 1 рішенням від 12.07.2024 року №056650010549 відмовив у призначенні пенсії через не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів військової служби з 29.06.1988 по 29.05.1990 року та періоду роботи з 25.06.1996 по 26.12.2003 року. Зазначив, що надані документи до заяви про призначення пенсії підтверджують наявність у нього пільгового стажу за Списком 1 більше 10 років. Рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії №056650010549 від 12.07.2024 року вважає протиправним, просив задовольнити позов.
Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 20 лютого 2004 року, РНОКПП НОМЕР_1 ), є особою, що претендує на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) та відповідач 2 - Головного об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб'єктами владних повноважень, органами виконавчої влади, основним завданням яких, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
04.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Судом встановлено на підставі тимчасового посвідчення №07/2589 від 03 квітня 2024 року, що ОСОБА_1 в період з 29.06.1988 по 29.05.1990 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил.
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02 червня 1987 року, що ОСОБА_1 працював у Шахті імені Т.М. Димитрова в/о «Красноармійськвугілля» у період з 16.08.1990 по 07.07.1992 року, а саме:
- на підставі наказу № 115-к від 21.08.1990 року прийнято електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу № 241о/к від 14.11.1990 року переведено електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу №243/ок від 29.10.1991 року переведено електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу №99к від 07.07.1992 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
Окрім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02 червня 1987 року, що ОСОБА_1 працював в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту ГШО в/о «Красноармійськвугілля» у період з 27.09.1993 по 20.06.1996 року, а саме:
- на підставі наказу № 211к від 27.09.1993 року прийнято електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу № 98к від 03.05.1994 року переведено гірничим майстром з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу № 114к від 20.06.1996 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02 червня 1987 року, що ОСОБА_1 працював в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту ГШО в/о «Красноармійськвугілля» (згодом ДВАТ «Гірничо-монтажне управління «Монтажник» у період з 25.06.1996 по 26.12.2003 року, а саме:
- на підставі наказу № 121к від 25.06.1996 року прийнято електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу № 40к від 26.12.2003 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №72 від 24.06.2024 року, видана ДВАТ «ГІРНИЧОМОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «МОНТАЖНИК», відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах і за періоди з 27.09.1993 по 02.05.1994 року, з 03.05.1994 по 20.06.1996 року, з 25.06.1996 по 26.12.2003 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код професії 1010100А, 1010100Б. Підстава: Постанова Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, Постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року. Наказ про атестацію робочих місць №27 від 22.03.1997 року (первинна). 26 червня 1996 року (наказ №315-К від 26.06.1996 року) Управління по монтажу, демонтажу та ремонту ГШО в/о «Красноармійськвугілля» перейменовано в Державне відкрите акціонерне товариство «Гірничомонтажне управління «Монтажник».
12.07.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 056650010549 про відмову у призначенні пенсії.
Рішення обґрунтоване тим, що вік заявника становить 39 років 11 місяців 13 днів. Страховий стаж за Списком №1 становить 55 років, страховий стаж заявника становить 31 рік 6 місяців 18 днів, страховий стаж по Списку 1 - 4 роки 7 місяців 29 днів, страховий стаж по списку 2 - 5 років 9 місяців 27 днів. До страхового стажу не зараховано період військової служби з 29.06.1988 по 29.05.1990 згідно військового квитка № НОМЕР_4 , оскільки відсутні накази щодо проходження періоду військової служби. До пільгового стажу не зараховано період 25.06.1996 по 26.12.2003 згідно довідки № 72 від 24.06.2024 року, оскільки відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб. Вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 16.08.1990 по 07.07.1992 року, з 27.09.1993 по 02.05.1994 року, з 03.05.1994 по 20.06.1996 року зараховано до пільгового стажу за Списком 1; період роботи з 25.06.1996 по 26.12.2003 року зараховано тільки до страхового стажу, період проходження військової служби з 29.06.1998 по 29.05.1990 року не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача.
Отже, спірною обставиною у даній справі є наявність правових підстав для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через не зарахування певних періодів роботи до страхового та пільгового стажу за Списком 1.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
На підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу № 637).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В період з 26.01.1991 по 11.03.1994 на підставі постанови Верховної Ради України 12.09.1991 №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території України застосовувався Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.
В період з 11.03.1994 по 16.01.2003 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
З 16.01.2003 по 24.06.2016 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
В період з 03.08.2016 року - Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Як визначено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:
1) відсутність трудової книжки;
2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що визначені положеннями зазначеної статті, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Стосовно не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду проходження строкової служби в армії з 29.06.1998 по 29.05.1990 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На час проходження позивачем строкової військової служби діяло Положення про порядок признання та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 (далі - Положення №590).
Пунктом 109 Положення №590 було встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), […] періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
В свою чергу пп. «к» п. 109 Положення №590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на дату проходження позивачем військової служби) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
02 червня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2636-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби» (далі - Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.
На підставі п. 1 розділу І Закону №2636-IV абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» був доповнений реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».
На підставі п. 2 розділу І Закону №2636-IV ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» доповнена абзацом другим такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби), до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» питання зарахування часу проходження військової служби було врегульовано в роз'ясненні Міністерства соціального захисту населення України №2 від 26.03.93 року, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Однак, з 01.01.04 року це роз'яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втрачають його.
Отже, прийняття цього законопроекту було спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.
Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення №590 або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону №2011 та ч. 1 ст. 2 Закону №2232, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».
Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 pоку № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» було передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.
В даному випадку відсутня колізія між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі.
Отже, враховуючи положення п. 109 Положення №590 позивач має право на при рівняння періоду строкової військової служби до роботи, що слідувала за закінченням цього періоду.
Судом встановлено, що період проходження позивачем строкової служби з 29.06.1998 по 29.05.1990 року підтверджено відомостями тимчасового посвідчення №07/2589 від 03 квітня 2024 року.
Оскільки після демобілізації (29.05.1990 року) позивач почав працювати з 16.08.1990 року на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, яка зарахована до спеціального (пільгового) стажу за Списком 1, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком 1, періоду проходження ним строкової військової служби з 29.06.1998 по 29.05.1990 року.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 25.06.1996 по 26.12.2003 суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що насамперед записами у трудовій книжці підтверджується пільговий характер роботи позивача у вищезазначений період, та відомостями довідки №72 від 24.06.2024 року, виданою ліквідатором ДВАТ «ГІРНИЧНОМОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «МОНТАЖНИК».
Отже, не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком 1 періоду з 25.06.1996 по 26.12.2003 року, є протиправним.
Крім того, як визначено пунктом 4 розділу І, пунктом 1 розділу ІІ Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб формується як система накопичення, збереження електронних даних на базі централізованих інформаційних технологій відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Згідно з пунктами 3 та 5 розділу IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.
На підставі пункту 6 розділу V Положення інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами, як, зокрема: індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення.
У разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про застраховану особу за визначеними параметрами формується та надається довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу за формою згідно з додатком 15 до цього Положення.
Додатком № 4 до вказаного Положення є індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).
Отже, індивідуальні відомості про застраховану особу формуються як інформація з Реєстру застрахованих осіб.
Є неприйнятними доводи апелянта, що у Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про спеціальний стаж, оскільки ці доводи суперечать вимогам Положення, яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Крім того, що відомості по пільговому стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу зазначаються за наявності даних.
Отже, відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відомостей по пільговому стажу не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування періоду роботи до пільгового стажу.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
При цьому, суд враховує, що відповідачем було зараховано до страхового стажу позивача зазначений період роботи, керуючись відомостями трудової книжки, водночас, не зараховано до пільгового стажу за Списком 1, незважаючи на подані позивачем до заяви про призначення пенсії документи.
Таким чином, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до страхового та до пільгового стажу роботи позивача спірні періоди роботи, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
Водночас, стосовно зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 27.09.1993 по 02.05.1994 року, з 03.05.1994 по 20.06.1996 року, суд звертає увагу, що зазначені періоди роботи вже зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком 1.
Враховуючи положення ст. 2 КАС України, судовому захисту підлягають тільки порушені права.
Таким чином, права позивача в цій частині не порушені, отже вимоги позивача є передчасними, та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За таких обставин, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку частково задовольнити адміністративний позов, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056650010549 від 12.07.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2024 року про призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 29.06.1998 по 29.05.1990 року та до пільгового стажу за Списком 1 періоди з 29.06.1998 по 29.05.1990 року, з 25.06.1996 по 26.12.2003 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 726,72 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача.
У зв'язку з перебуванням судді Троянової О.В. у відрядженні розгляд справи проводиться у перший робочий день.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056650010549 від 12.07.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 04.07.2024 року про призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 29.06.1998 по 29.05.1990 року та до пільгового стажу за Списком 1 періоди з 29.06.1998 по 29.05.1990 року, з 25.06.1996 по 26.12.2003 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 коп.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 02 грудня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова