06 грудня 2024 рокуСправа №160/17834/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1430063-2411-0465-UA12020010000033698 від 14.06.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №1430063-2411-0465-UA12020010000033698 від 14.06.2024, яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами-підприємцями, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 3222,70 грн. Позивач вказує, що відповідачем розраховано податок на об'єкт нерухомого майна, якими володіє ОСОБА_1 , а саме, на автостоянку по вул. Червоного козачества, 23-А, у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 483487912101), яка складається з: літ. А-1 - будівля охорони, загальною площею 16,2 кв.м.; літ. В-1 - будівля охорони, загальною площею 5,5 кв.м.; літ. Б - ангар, загальною площею кв.м.; літ. Г - нежитлове приміщення, загальною площею 21,1 кв.м.; літ. Д - нежитлове приміщення, загальною площею 21,1 кв.м.; літ. Е - нежитлове приміщення, загальною площею 21,1 кв.м.; літ. Ж - нежитлове приміщення, загальною площею 21,1 кв.м.; літ. З - нежитлове приміщення, загальною площею 23,9 кв.м.; літ. К - навіс; літ. Л - навіс; літ. М - навіс; літ. Н - навіс; літ. О - навіс; №1-3 - огорожа; літ. І - замощення. Позивач зауважує, що він є фізичною особою-підприємцем з основним видом економічної діяльності 52.21 - Допоміжне обслуговування наземного транспорту. З посиланням на підпункт «е» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, позивач вважає, що автостоянка може мати тимчасові споруди та малі архітектурні форми (огорожі твердого покриття, освітлення, приміщення для обслуговування персоналу, навіси тощо), які не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для визначення сум податкових зобов'язань.
Ухвалою суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
23.07.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечує проти задоволення позову, зазначаючи, що позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та є власником об'єктів нежитлової нерухомості: автостоянка - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 483487912101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа, яка підлягає оподаткуванню - 130,0 кв.м. Керуючись підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Згідно з підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування: e) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках. Мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності - тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення висотою не вище ніж 4 метри, що має не більше 30 кв.м., виготовляється з полегшних конструкцій, встановлюється тимчасово без закладення фундаменту і має закрите приміщення для тимчасового перебування відвідувачів. Як свідчать обставини справи, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкт нежитлової нерухомості (автостоянка) не відноситься до тимчасових споруд чи малих архітектурних форм, натомість відповідно до підпункту « 2» підпункту 14.1.129 прим. 1 підпункту 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 ПК України, криті автомобільні стоянки віднесено до категорії: гаражі. Отже, відсутні підстави для застосування підпункту «е» 266.2.2 пункту 266.2 статі 266 ПК України при нарахуванні податку на заначений вище об'єкт нерухомого майна. Крім того ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 27.07.2005. Згідно з реєстраційними даними основним видом діяльності є КВЕД 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту. ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 по 01.02.2024 здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування (3 група, 5%). Відповідно заяви від 17.01.2012 про застосування спрощеної системи оподаткування ОСОБА_1 , місце здійснення діяльності - АДРЕСА_2 . Відомості про взяття на облік об?єктів оподаткування щодо використання у господарській діяльності (20-ОГІ) подано лише у 2022 році на наступні об?єкти: каса, АДРЕСА_3 , право власності, дата взяття на облік 02.02.2022. Таким чином, за даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу інформація про реєстрацію об'єктів оподаткування (за адресою АДРЕСА_1 ) відсутня. Згідно з наданими податковими деклараціями платника єдиного податку за 2020-2023 ОСОБА_1 отримував дохід від здійснення наступних видів діяльності: 49.09 - інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту; 64.09 - надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.11 - діяльність у сфері архітектури; 77.11 - надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 96.09 - надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у. Згідно з даними ІКС у позивача в період з 17.01.2012 по 31.12.2023 відсутні працевлаштовані наймані працівники. Отже, об'єкти оподаткування за адресою АДРЕСА_1 не використовувалися для здійснення підприємницької діяльності в 2020-2022 роках. Виходячи з наведеного, нежитлові приміщення: 1) автостоянка - будівля охорони, навіс; 2) автостоянка - будівлі охорони, ангар, нежитлові приміщення; 3) автостоянка - будівля охорони, навіси є об'єктом оподаткування у розумінні норм ПК України.
29.07.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 підтримує вимоги, викладені у позові.
Дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 , він є власником об'єктів нежитлової нерухомості.
Так, у графі «Актуальна інформація про об'єкт речових прав» міститься така інформація:
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 483487912101;
тип об'єкта: автостоянка, об'єкт житлової нерухомості: ні;
опис об'єкта: літ. А-1 - будівля охорони, загальною площею 16,2 кв.м.; літ. В-1 - будівля охорони, загальною площею 5,5 кв.м.; літ. Б - ангар, загальною площею кв.м.; літ. Г - нежитлове приміщення, загальною площею 21,1 кв.м.; літ. Д - нежитлове приміщення, загальною площею 21,1 кв.м.; літ. Е - нежитлове приміщення, загальною площею 21,1 кв.м.; літ. Ж - нежитлове приміщення, загальною площею 21,1 кв.м.; літ. З - нежитлове приміщення, загальною площею 23,9 кв.м.; літ. К - навіс; літ. Л - навіс; літ. М - навіс; літ. Н - навіс; літ. О - навіс; №1-3 - огорожа; літ. І - замощення;
адреса: АДРЕСА_1 .
У графі «Актуальна інформація про речове майно»
номер відомостей про речове право: 14155127;
тип речового права: право власності;
дата, час державної реєстрації: 12.04.2016 16:07:54;
державний реєстратор: приватний нотаріус Андрєєва Ганна Олегівна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл.;
підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29244186 від 14.04.2016 09:28:34, приватний нотаріус Андрєєва Ганна Олегівна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл.;
документи, подані для державної реєстрації: дублікат свідоцтва, серія та номер: 350, виданий 06.06.2016, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Г.О.;
розмір частки: 1/1;
власники: ОСОБА_1
14.06.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення №1430063-2411-0465-UA12020010000033698, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за 2023 рік, назва платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості», код платежу: 18010300, сума податкового зобов'язання 3222,70 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення №1430063-2411-0465-UA12020010000033698 від 14.06.2024 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України.
На підставі пункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Відповідно до підпункту 14.1.129-1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України до об'єктів нежитлової нерухомості віднесено будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості.
До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (підпункт «г» підпункту 14.1.129-1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
На підставі підпункту 265.1.1 податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктами оподаткування об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
У відповідності до підпункту 266.6.1. пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
На підставі підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
З матеріалів справи випливає, що ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 по 01.02.2024 здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування (3 група, 5%).
Відповідно до заяви від 17.01.2012 про застосування спрощеної системи оподаткування ОСОБА_1 , місце здійснення діяльності - АДРЕСА_2 .
Відомості про взяття на облік об?єктів оподаткування щодо використання у господарській діяльності (20-ОГІ) подано лише у 2022 році на наступні об?єкти:
- каса: АДРЕСА_3 , право власності, дата взяття на облік 02.02.2022.
Таким чином, за даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу інформація про реєстрацію об'єктів оподаткування за адресою АДРЕСА_1 відсутня.
Згідно з наданими податковими деклараціями платника єдиного податку за 2020-2023 ОСОБА_1 отримував дохід від здійснення наступних видів діяльності:
49.09: Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.;
52.21: Допоміжне обслуговування наземного транспорту;
64.09: Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.;
68.20: Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
71.11: Діяльність у сфері архітектури;
77.11: Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;
71.12: Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;
96.09: Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.
Згідно з даними ІКС «Податковий блок» у ФОП ОСОБА_1 в період з 17.01.2012 по 31.12.2023 відсутні працевлаштовані наймані працівники.
Отже, об'єкти оподаткування за адресою АДРЕСА_1 не використовувалися для здійснення підприємницької діяльності в 2020-2022 роках.
Як було зазначено вище, відповідно до підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктами оподаткування об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності - тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення висотою не вище ніж 4 метри, що має не більше 30 кв.м., виготовляється з полегшених конструкцій, встановлюється тимчасово без закладення фундаменту і має закрите приміщення для тимчасового перебування відвідувачів.
Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 3038-VI від 17.02.2011 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Як свідчать обставини справи, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкт нежитлової нерухомості (автостоянка) не відноситься до тимчасових споруди малих архітектурних форм, натомість відповідно до підпункту « 2» підпункту 14.1.129 прим. 1 підпункту 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 ПК України, криті автомобільні стоянки віднесено до категорії: гаражі.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України при нарахуванні податку за об'єкти нежитлової нерухомості - автостоянки, які належать ОСОБА_1 .
Враховуючи вимоги підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 №2/24 ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що розташовані у межах: першої та другої зони - 0,75% мінімальної заробітної плати, у межах третьої зони - 0,37% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.
Ставка податку за рішенням міської ради складає за 2023 рік 0,37% - 6700 грн мінімальна заробітна плата *0,37%=24,79 грн.
Керуючись підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано в автоматичному режимі ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №1430063-2411-0465-UA12020010000033698 на суму 3 222,70 грн. за 2023 рік (130*24,79 (ставка) = 3 222,70 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення №1430063-2411-0465-UA12020010000033698 від 14.06.2024 (форма «Ф») Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, є правомірним, винесеним з дотриманням вимог чинного законодавства та таким, що не підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар