вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" грудня 2024 р. Справа № 918/895/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ"
про стягнення заборгованості.
Без повідомлення (виклику сторін)
Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13 385 грн. 93 коп., з яких 4 880,79 грн. - 3% річних та 8 505,14 грн. - інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач вказує на порушення Відповідачем умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 25.12.2019 № 297001303 в частині своєчасної оплати за надані Позивачем послуги, внаслідок чого Позивачем нараховано 3% річних у розмірі 4 880,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8 505,14 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в електронні кабінети, що підтверджується довідками:
- довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 07.10.2024) надіслано одержувачу Приватному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 07.10.2024.
- довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 07.10.2024) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 07.10.2024.
21.10.2024 до господарського суду від представника Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить прийняти вказану заяву та стягнути 9 452,82 грн. - 3% річних, 8 813, 88 грн. - інфляційних втрат. Позивачем у даній заяві здійснено новий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також враховано часткову оплату Відповідачем вказаних нарахувань.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.10.2024 заяву про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду та вирішено зійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням (9 452,82 грн. 3% річних та 8 813, 88 грн. інфляційних втрат). Також вказаною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про розгляд справи № 918/89524 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та продовжено Відповілачу строк для подання відзиву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог до 06.11.2024.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме з 08.10.2024, що підтверджується довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа (ухвали суду від 07.10.2024) до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю ?ЕНЕРГУМ?, Відповідач мав подати відзив на позовну заяву до 23.10.2024, однак Відповідачем відзив на позовну заяву взагалі не було подано.
Крім того суд звертає увагу, що Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 119 ГПК України не було подано заяву про продовження строку на подання відзиву до закінчення такого строку (23.10.2024).
Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від Відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статей 165, 178 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев'ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 25.12.2019 Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" (Оператор системи) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (Постачальник) уклали Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі електричної енергії споживачам Постачальника як послуги Оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Постачальника до умов цього договору.
Пунктами 2.1, 2.2 Договору передбачено, що Оператор системи надає послуги з розподілу/передачі електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб'єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів.
Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії згідно з умовами глави 3 Договору за сукупністю споживачів Постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) здійснюють оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості електричної енергії Постачальника , та інших послуг Оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком до Договору.
Згідно з пунктом 3.2 Договору вартість договору складає вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за сукупністю споживачів Постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії придбаває Постачальник, та вартість інших послуг згідно з Договором.
Відповідно до пункту 3.3 Договору розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць.
Пунктами 3.4, 3.5 Договору передбачено, що оплата (придбання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами. Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Постачальником на поточний рахунок Оператора системи .
Згідно з пунктом 4.2 Договору постачальник зобов'язується: виконувати умови даного Договору; здійснювати придбання та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього договору за сукупністю споживачів Постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) оплату (придбання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує Постачальник, та інших платежів, необхідність яких випливає з умов даного Договору.
Договір набирає чинності з дня приєднання Постачальника до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання (пункт 9.1 Договору).
Додатками до Договору є Додаток № 1 до договору енергопостачальника про розподіл (передачу) електричної енергії "Порядок розрахунку за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії".
Відповідно до пункту 1 Додатку № 1 цим порядком визначаються умови нарахувань та розрахунків за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії які забезпечує Оператор системи відповідно до положень Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) .
Розрахунковий період становить календарний місяць (пункт 2 Додатку № 1 до Договору).
Згідно з пунктом 8 Додатку 1 до Договору Постачальник здійснює попередню оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на розрахунковий період по групі Споживачів, які обрали спосіб оплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, не пізніше останнього банківського дня місяця, що передує розрахунковому, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Оператора системи.
Відповідно до пунктів 20, 21 Додатку 1 до Договору сторони погодились, що рахунки та акти приймання-передавання надсилаються Постачальнику шляхом розміщення у "Особистому кабінеті Електропостачальника".
Відповідно до пункту 16 Додатку 1 до Договору Постачальник здійснює остаточний розрахунок за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії, з урахуванням всіх оплат за розрахунковий місяць (період), на підставі виставлених Оператором системи рахунків, протягом 5 робочих днів від дня отримання відповідного рахунку. Якщо сума попередньої оплати перевищує вартість фактичного розподіленого (переданого) обсягу електричної енергії за відповідний розрахунковий період, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних періодів.
Згідно з пунктом 23 Додатку №1 до Договору сторони домовилися, що у разі якщо рахунок-фактура та/або акт приймання-передавання наданих послуг отримується (надається) через сервіс "Особистий кабінет Електропостачальника", в такому випадку датою отримання та надання рахунку-фактури та/або акту приймання передавання наданих послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є дата/час направлення Оператором системи електронного листа, яким відправлено інформаційне повідомлення про відправлення в сервіс зазначеного Рахунку та/або Акта.
Відповідно до пункту 24 Додатку №1 до Договору примірник Акта підлягає поверненню Оператору системи після його підписання Постачальником (у т.ч. з використанням кваліфікаційних електронних підписів у випадку, коли Споживач зареєстрований та користується сервісом "Особистий кабінет постачальника" на офіційному сайті Товариства www.roe.vsei.ua) у строк не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.
У разі не підписання Постачальником Акта та не надання мотивованих причин щодо відмови його підписання, не пізніше 10-числа місяця наступного за розрахунковий, Акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.
Позивач зазначає, що відповідно до даних електронного кабінету Постачальника акти приймання передавання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за період з січня 2024 по вересень 2024 підписано Відповідачем шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Враховуючи, що Відповідачем не дотримано умов Договору та прострочено виконання грошових зобов'язань Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати 8 813,88 грн. та 3 % річних 9 452,82 грн. за період з 01.01.2024 по 30.09.2024.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у Позивача та Відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 4 ЗУ "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.
Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, у т.ч. односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Відповідно до статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.
Як встановлено частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина перша статті 193 Господарського кодексу України .
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення Відповідачем зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати послуг наданих Позивачем.
Крім того, суд враховує, що часткова оплата Відповідачем нарахованих Позивачем 3% річних та інфляційних втрат є визнанням ним порушення своїх зобов'язаннь за вказаним договором, а отже Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 зазначив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок Позивача щодо інфляційним втратам та періоди, за який заявлено інфляційне нарахуванням, з урахуванням зазначеної практики об'єднаної палати Касаційного господарського суду, господарський суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 7 524,03 грн., оскільки як вбачається з позовної заяви та наданих Позивачем розрахунків інфляційних втрат, вони розраховувались за період з 01.01.2024 по 30.06.2024. При цьому з розрахунку інфляційних втрат за січень 2024 (1 289,85 грн.) вбачається, що заборгованість існувала з 01.01.2024 до 12.01.2024 (день сплати заборгованості), тобто 11 днів, що є не повним місяцем та менше половини місяця.
Дослідивши здійснений Позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 9 452,82 грн.
Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною першою статті 78 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв'язку з наведеними обставинами суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5А, оф. 320, код ЄДРПОУ 39568531) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) 7 524,03 грн. (сім тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні 03 копійки) інфляційних втрат, 9 452,82 грн. (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні 82 копійки) 3% річних та 2 251,35 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят одна гривня 35 копійок) судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1 289,85 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять гривень 85 копійок) інфляційних втрат.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (Стягувач): Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874).
Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5А, оф. 320, код ЄДРПОУ 39568531).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон