79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.12.2024 Справа № 914/2400/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
позовної заяви: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Юник Андрій Євгенович, м. Трускавець, Львівська обл.,
про: стягнення 136 593,62 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Юник Андрія Євгеновича про стягнення 136 593,62 грн.
Ухвалою від 07.10.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 19.11.2024.
Ухвалою від 19.11.2024 суд відклав розгляд справи 03.12.2024.
28.10.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт від Фізичної особи - підприємця Юник Андрій Євгенович з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.
Ухвала суду була надіслана за поштовою адресою відповідача: АДРЕСА_1 , яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали Господарського суду Львівської області від 07.10.2024 з дотриманням вимог статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за наступною веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
В судове засідання 03.12.2024 представники сторін явки не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомили.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Беручи до уваги належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість її вирішення.
В судовому засіданні 03.12.2024 судом прийнято рішення.
Правова позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, що між сторонами у справі 23.04.2021 укладено Кредитний договір № 298/В/2021. До цього Кредитного договору сторони уклали 30.09.2022 Додатковий договір.
Відповідач не виконав прийняті на себе за Кредитним договором та Додатковим договором до нього зобов'язання. Станом на 25.09.2024 заборгованість відповідача по основному боргу за кредитним договором становить 136 593, 62 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.
Ухвали суду були направлені Фізичні особі - підприємцю Юнику Андрію Євгеновичу на поштову адресу: АДРЕСА_1 , яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
23 квітня 2021 року між Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (Банк) та Фізичної особи - підприємця Юником Андрієм Євгеновичем (Позичальник) укладено кредитний договір №298/В/2021, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику Кредит у розмірі 500 000, 00 грн, із процентною ставкою 23,88% річних, з кінцевою датою повернення - 22.10.2023.
Зобов'язання по кредитному договору Банк виконав, перерахувавши на поточний рахунок Позичальника кошти в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №648876 від 23.04.2021.
Відповідно до пункту 2.1.6 Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється згідно Графіку погашення кредиту, що є невід'ємною частиною договору.
Після цього між сторонами у справі 30.09.2022 укладено Додатковий договір до Кредитного договору № 298/В/2021 від 23.04.2021 відповідно Банк надав Позичальнику відтермінування сплати відсотків за користування кредиту та/або відтермінування повернення отриманого Позичальником кредиту на термін 31.05.2022 по 31.08.222.
Позивач стверджує, що у зв'язку з відтермінуванням, Позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та відповідно до Графіку повернення кредиту за кредитним договором, викладеного в новій редакції, який погоджено Сторонами та який складає невід'ємну частину цього Додаткового договору (п. 2 Додаткового договору).
Відповідно до п.4.1., п.4.2. кредитного договору - Позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку.
У п.3.2. Кредитного договору - проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3, цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4. цього договору. Позичальник сплачує нараховані Банком проценти у валюті кредиту щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані, якщо Графіком погашення кредиту не встановлені інші терміни сплати процентів.
Відтак, заборгованість ФОП Юника Андрія Євгеновича перед АТ АКБ “Львів» станом на момент розгляду справи становить 136 593,62 грн основного боргу за кредитними договором №298/В/2021 від 23.04.2021.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Оцінка суду.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (“Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з п.4.1., п.4.2. Кредитного договору - Позичальник зобов'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення Кредиту здійснюється шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку.
Згідно п.3.2. Кредитного договору - проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом “факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3. цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного в п.2.1.4. цього договору.
Підтвердженням отримання відповідачем кредитних коштів від позивача є меморіальний ордер на видачу кредитних коштів №648876 від 23.04.2021 на суму 500 000, 00 грн.
Суд встановив, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання за кредитним договором не вносячи належним чином платежів.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас слід зазначити, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).
Враховуючи вищевикладене, за відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження повернення Фізичною особою-підприємцем Юником Андрієм Євгеновичем кредиту в строки, встановлені Договором, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором.
З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю в розмірі 136 593, 62 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю у розмірі 136 593, 62 грн.
Судові витрати.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача .
Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3 028,00 грн сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Юника Андрія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546) 136 593, 62 грн та 3 028,00 грн судового збору.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2024
Суддя Запотічняк О.Д.