вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/1686/24
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК-Центр», Київська обл., м. Вишгород
до Фізичної особи-підприємця Гучок Тетяни Іванівни, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Козаровичі
про стягнення 37 821 грн. 24 коп. та виселення з нежитлового приміщення
Представники сторін:
позивача - Острянко М.М.;
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТСК-Центр» звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Гучок Тетяни Іванівни про стягнення заборгованості у розмірі 37 821,24 грн., з яких: 32 503,35 грн. основного боргу; 2 577,02 грн. пені; 2 740,87 грн. 30% річних та виселення із нежитлових приміщень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач систематично не виконував грошові зобов'язання по сплаті орендних платежів згідно договору суборенди нерухомого майна № ТСЗ/23-0024/402 від 15.06.2023 року.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, вимоги суду, викладені в ухвалі від 02.07.2024 р. не виконав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За клопотанням позивача розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи “EasyCon».
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.06.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТСК-Центр» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гучок Тетяною Іванівною (суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна № ТС3/23-0024/402, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати у строкове платне користування нерухоме майно, вказане у додатку № 1 до цього договору, а суборендар зобов'язується прийняти це майно, своєчасно вносити плату за користування ним та інші платежі, передбачені договором, і після припинення цього договору повернути майно орендодавцю в належному стані. Майно надається суборендарю для використання в господарській діяльності (п. 1.2 договору). Майно знаходиться у володінні та користуванні орендодавця на підставі договору оренди майна, укладеного із його власником. Умови договору оренди надають орендодавцю право на передачу майна в суборенду третім особам, без отримання окремого дозволу чи будь-якого іншого погодження із власником. До підписання цього договору суборендар ознайомився із вказаним вище договором (п. 1.4 договору).
Згідно з п. 2.1 договору майно передається суборендарю у користування на строк з 15.06.2023 р. по 31.12.2023 р. включно.
Додатковою угодою від 01.12.2023 р. сторони внесли зміни у п. 2.1. розділу 2 договору, шляхом викладення його у наступній редакції: «Майно передається суборендарю у користування на строк по 31 грудня 2024 р. включно».
Обчислення строку користування орендованим майном та, відповідно, строку договору, починається з дати його отримання суборендарем і закінчується датою повернення майна орендодавцю (п. 2.2 договору).
Передача майна у користування суборендареві та повернення майна орендодавцю здійснюється за актами приймання-передачі майна, підписаними сторонами. В акті зазначаються: місце та дата складання акту, яка є датою передачі майна, найменування та площа об'єкта, його санітарний та технічний стан, перелік та стан інженерних комунікацій об'єкта, перелік майна та обладнання, якими обладнаний об'єкт (п. 2.3 договору).
Суборендар користується майном на власний розсуд, в межах мети, вказаної у п. 1.2 договору, і вважається користувачем майна з дати його отримання від орендодавця по дату повернення майна орендодавцю, незалежно від фактичного використання об'єкта (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору за користування об'єктом суборендар щомісячно вносить плату, розмір та розрахунок якої наведений у додатку № 1 до цього договору.
Умовами п. 3.2 договору передбачено, що розрахунок розміру плати за користування об'єктом та інших платежів, покладених цим договором на суборендаря, здійснюється орендодавцем, виходячи з розміру загальної розрахункової площі об'єкта, яка визначається шляхом коригування загальної площі об'єкта на коефіцієнт використання приміщень спільного користування, коефіціент якого зазначений у даному пункті договору.
Розмір плати за користування об'єктом за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (п. 3.3 договору).
У п. 3.4 договору сторони погодили, що окрім плати за користування об'єктом суборендар щомісячно сплачує орендодавцю компенсацію вартості спожитих суборендарем комунальних послуг і електроенергії та витрат, понесених орендодавцем на експлуатацію і утримання об'єкта. Перелік комунальних послуг та витрат орендодавця на експлуатацію і утримання об'єкта та порядок розрахунку суми компенсації їх вартості наведений у додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 3.5 договору, плата за користування об'єктом вноситься суборендарем наперед до 10 числа кожного поточного місяця, а компенсація вартості спожитих суборендарем комунальних послуг і електроенергії та витрат орендодавця на експлуатацію і утримання майна - до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідні послуги були спожиті, а витрати понесені.
Пунктом 3.6 договору встановлено, що для здійснення розрахунків за цим договором встановлюється розрахунковий період - календарний місяць.
Для здійснення платежів за цим договором орендодавець надає рахунки на оплату, які надаються суборендарю до 5 числа кожного місяця разом з актом приймання-передачі послуг (робіт) за попередній місяць (п. 3.7 договору).
Відповідно до п. 3.9 договору платежі, передбачені цим договором, сплачуються суборендарем за весь строк користування об'єктом, починаючи з дати прийняття майна суборендарем і закінчуючи датою фактичного повернення майна орендодавцю, що оформлюється відповідними актами приймання-передачі майна.
У п. 3.10 договору сторонами погоджено, що у випадку наявності заборгованості суборендаря з будь-яких платежів, передбачених цим договором, суми платежів, які надійдуть від суборендаря, в першу чергу будуть зараховані орендодавцем в рахунок погашення сум заборгованості за попередні періоди, незалежно від призначення платежу, вказаного суборендарем у платіжному документі.
Суборендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендодавцю плату за користування майном та інші платежі, покладені на нього цим договором (п. 5.2.3 договору).
Згідно з п.п. 8.1, 8.2 договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін та скріплення його печатками сторін, за наявності, і діє протягом усього строку користування майном суборендарем, а в частині виконання грошових зобов'язань - до моменту повного їх виконання зобов'язаною стороною. Якщо інше прямо не передбачено цим договором, цей договір може бути змінений або розірваний тільки за взаємною домовленістю сторін, яка оформлюється угодою до цього договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору в суборенду передаються приміщення кімнат №№ 402, 402/1, розташованих за адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1, вартістю 499596,00 грн., площа яких становить 17,84 кв.м. та 13,78 кв.м. Розмір щомісячної плати за користування об'єктом площею 17,84 кв.м. становить 3335,40 грн., а об'єктом площею 13,78 кв.м. - 2577,20 грн. Поряд з цим, суборендар сплачує орендодавцю витрати на опалення, де немає централізованого теплопостачання (фактично використана кількість теплової енергії на 1 кв.м. розрахункової площі, згідно вартості теплозабезпечення всієї будівлі), електроенергію (фактично використана кількість електроенергії на 1 кв.м. розрахункової площі згідно показників лічильника на поверсі), централізоване теплопостачання (фактично використана кількість теплової енергії на 1 кв.м. розрахункової площі, згідно вартості послуг теплопостачання), водопостачання та водовідведення (з розрахунку 1 м.куб. на людину).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування наступне майно: кімната 402, кімната 402/1 загальною площею 31,62 кв.м., яке розташоване на 4 поверсі будівлі за адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, що підтверджується актом передачі-приймання нерухомого майна в суборенду.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати належним чином не виконував, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 32 503 грн. 35 коп., яка підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) та рахунками на оплату.
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 32 503 грн. 35 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають судом задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 2 740 грн. 87 коп. 30% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку прострочення виконання суборендарем грошового зобов'язання, суборендар, на вимогу орендодавця, сплачує останньому проценти у розмірі 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми, за весь період прострочення.
Розрахунок 30 % річних відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 577 грн. 02 коп. пені за період з січня по квітень 2024 року.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 6.1 договору за кожен день прострочення суборендарем платежів, покладених на нього за цим договором, суборендар, на вимогу орендодавця, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з орендної плати нараховано 2 577 грн. 02 коп. пені.
Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.
Також, крім стягнення заборгованості за користування орендованим майном, позивач просить суд виселити відповідача із орендованих приміщень та передати їх по акту передачі-приймання позивачеві, оскільки відповідач добровільно не звільняє орендоване приміщення.
В обґрунтування заявленої вимоги, позивач посилається на наступне:
Відповідно до п. 8.7.1 цей договір може бути достроково розірваний орендодавцем у односторонньому поряду у випадку наявності заборгованості суборендаря з будь-яких платежів, покладених на нього договором, строк якого перевищує один місяць, незалежно від суми заборгованості.
Згідно п. 8.8. договору про розірвання договору, з підстав, передбачених пунктами 8.7.1 - 8.7.7 договору, орендодавець повідомляє суборендаря шляхом надання останньому письмового повідомлення не менше ніж за 10 днів до дати розірвання договору. Договір вважається розірваним з одинадцятого дня після дати направлення орендодавцем повідомлення суборендарю.
23.04.2024 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 15 про розірвання договору, в якому повідомив останнього що підставою для розірвання договору є заборгованість зі сплати за суборенду майна та просив не пізніше 10 днів з дати відправлення даного листа привести суборендовані приміщення, суборенда яких є предметом договору у належний санітарно-технічний стан та повернути їх позивачеві за актом приймання-передачі майна.
Не сплачуючи платежі, передбачені договором суборенди, відповідач порушив умови укладеного договору, зокрема пункти 1.1, 3.1, 3.5, 5.2.3, 5.2.6 договору, які покладають на відповідача обов'язок щомісячно, у встановлений договором строк, та у повному обсязі здійснювати плату за користування майном, у випадку розірвання договору повернути майно орендодавцеві за актом приймання-передачі.
Враховуючи те, що договір суборенди є розірваним з 04.05.2024, у відповідача з вказаної дати відсутні правові підстави займати нежитлові приміщення, які є об'єктом суборенди за укладеним договором суборенди. А оскільки займані відповідачем нежитлові приміщення не були повернуті позивачеві у встановлений строк, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а відповідач підлягає примусовому виселенню із нежитлових приміщень - кімнати 402 і 402/1, загальною площею 31,62 кв.м., розташовані на 4-му поверсі будівлі за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1, та переданню їх по акту приймання-передачі позивачеві.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 236, 238 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гучок Тетяни Іванівни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Центр" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1, код ЄДРПОУ 32700072) 32 503 (тридцять дві тисячі п'ятсот три) грн. 35 коп. основного боргу, 2 740 (дві тисячі сімсот сорок) грн. 87 коп. 30 % річних, 2 577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 02 коп. пені та 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.
3. Виселити Фізичну особу - підприємця Гучок Тетяну Іванівну ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) із нежитлових приміщень - кімнати 402 і 402/1, загальною площею 31,62 кв.м., які розташовані на 4-му поверсі будівлі за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1 та передати їх по акту передачі-приймання ТОВ "ТСК-Центр".
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 06.12.2024 року.
Суддя Л.Я. Мальована