вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.12.2024м. Дніпро Справа № 904/3012/24
За позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"
про відшкодування збитків
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 21 060,60 грн. збитків завданих державі в наслідок забруднення земельних ресурсів.
У відзиві на позовну заяву Відповідач заявляє про пропуск строку позовної давності для позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 21 060,60 грн., заявлених у позовній заяві. Так, у справі міститься копія акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної з 31.07.2020 по 13.08.2020, який є поза межами строку позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоді, який починається з дня складання акта про відповідне порушення (13.08.2020), а у разі несвоєчасного складання акта - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений. Таким чином, строк позовної давності для позовної вимоги закінчився 12.08.2023, а позовна заява подана до Господарського суду 09.07.2024. Щодо розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушенням природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого скиду стічних зворотних вод виконаного Позивачем, то відповідно до вимог п. 4.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 (далі Методика), розмір шкоди внаслідок забруднення ґрунтів чи засмічення земель обчислюється уповноваженими особами Держекоінспекції на основі нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Належним доказом, на підставі якого розраховується розмір завданої шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Так, згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом. Натомість, як свідчать матеріали справи, розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди виконано Позивачем на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 11-4-0.10-5990/2-20 від 07.09.2020. У листі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровської області, який надано Державній екологічній інспекції на запит про надання нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельної ділянки, зазначено: земельні ділянки не сформовані, тобто немає інформації щодо нормативної грошової оцінки саме цих земельних ділянок, не вказується загальна площа земельних ділянок, не вказано кадастрові номери земельних ділянок, не зазначено власників (користувачів) земельних ділянок. Таким чином, використана недостовірна інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що призвело до невірного розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням, який розраховано Позивачем. Також в матеріалах справи міститься лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 11-4-0.10-8183/2-20 від 02.12.2020 на запит Державної екологічної інспекції про надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в районі прибудинкової території мікрорайону Сонячний м.Кривого Рогу та балки Калетіна, відповідно до якого зазначено: "На підставі даних про земельну ділянку формується витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виключно по зареєстрованим земельним ділянкам, відомості про які внесені до автоматизованої системи Державного земельного кадастру (присвоєно кадастровий номер). Для визначення запитуваної інформації необхідно вказати кадастровий номер земельної ділянки, бо ідентифікатором пошуку в автоматизованій системі Державного земельного кадастру є саме кадастровий номер земельної ділянки. Відсутність кадастрового номеру запитуваної земельної ділянки свідчить про відсутність Державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Таким чином, надати нормативну грошову оцінку на запитувану земельну ділянку не вбачається можливим." Крім того, з інформації, яка міститься у Публічній кадастровій карті, видно, що відсутня нормативна грошова оцінка по земельним ділянкам, по яким Позивачем виконано розрахунки для стягнення шкоди, категорія землі по цим земельним ділянкам - землі житлової та громадської забудови, що дає право зробити висновок, що розрахунки шкоди виконані Позивачем не вірно. Відповідно до формули Методики, площа забруднення земельної ділянки є однією із основних складових при визначенні розміру збитків заподіяні державі внаслідок порушення суб'єктом господарювання норм природоохоронного законодавства. Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.07.2020-13.08.2020, акту відбору проб ґрунтів №02-20-2 від 31.07.2020, площі забруднення земельних ділянок відповідно 6,84 кв.м та 6,80 кв.м зазначені без посилання на способи та порядок визначення цих площ земельних ділянок. Оформлення Акту відбору проб ґрунтів №02-20-2 від 31.07.2020 не відповідає приписам державного стандарту у сфері охорони навколишнього природного середовища ГОСТ 17.4.3.01-83. "Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб" (65011). Щодо самої вимоги про стягнення збитків Відповідач наголошує, що для відшкодування шкоди необхідно довести наявність всіх елементів цивільного правопорушення, окрім вини заподіювача, якими є: неправомірність дій, наявність завданої шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вина заподіювача шкоди та лише за наявності всіх вказаних умов можливе відшкодування шкоди.
Від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що строк позовної давності не пропущено, оскільки згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Щодо розрахунку розміру шкоди, Позивач наполягає, що відповідно п. 4.7. Методики - Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг. У зв'язку з чим, з метою отримання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за наданням інформації щодо категорії та нормативної грошової оцінки земельної ділянки з наданням карти схеми. У разі відсутності даних про визначення нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки, просила надати нормативну грошову оцінку угідь по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування) із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації. Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки що зазнала забруднення, з врахуванням коефіцієнтів індексації становить 1074,52 грн./м2. Стосовно визначення площі земельної ділянки, то з метою встановлення можливого забруднення ґрунту посадовими особами Інспекції, в присутності лаборанта хімічного аналізу хіміко-бактеріологічної лабораторії КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" Волинської О., здійснено відбір проб ґрунтів на земельній ділянці візуально забрудненій каналізаційними водами внаслідок виконання робіт КП "Кривбасводоканал" прибудинкової території багатоквартирних будинків №52, 53, 57. В акті вказана інформація: площа земельної ділянки на якій відбирались проби ґрунту - 6,84 м2, 6,80 м2, 1,0 м2, 1,6 м2, 7,54 м2, 400 м2, вид проби (об'єднана), кількість точкових проб - 5, глибина відбору - 0-0,2 м, маса проби - 1,0 кг, та показники, що підлягають вимірюванню - азот амонійний, нітрати. До акту відбору проб додано схему відбору проб ґрунтів з вказаними відповідними вимірюваннями сторін забрудненої ділянки. Вимірювання проводилось рулеткою зав. №919, свідоцтво повірки №182933 від 26.11.2019. Що не суперечить вимогам чинних нормативних документів щодо відбору проб. Акт відбору проб та схема відбору підписана виконавцями відбору проб. Також Акт відбору проб підписаний представником Відповідача без жодних зауважень. В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.07.2020-13.08.2020, площі забруднення земельних ділянок відповідно 6,84 кв.м та 6,80 кв.м зазначені без посилання на способи та порядок визначення цих площ земельних ділянок, так як відповідна інформація вказана в акті відбору проб. Відповідач стверджує, що в акті відбору не зазначено: визначення місцезнаходження, конфігурації та межі забруднених земельних ділянок, лінійні проміри між поворотними точками, а також внутрішні кути поворотних точок. Всі ці дані можливо визначити відповідним геодезичним приладом, в разі відсутності якого площа вимірюється рулеткою та до акту відбору прикладається схема відбору проб, з відображенням приблизної прив'язки місцевості, що не суперечить чинним нормативним документам по відбору проб. Акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення (постанова Верховного суду від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19). Згідно з п.1.6. Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, Позивач не повинен доводити наявність вини Відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, останній повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
05.08.2024 від Відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому останній виклав свою правову позицію, аналогічну викладеній у відзиві.
З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, у зв'язку з цим, справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
22.07.2020 громадянин ОСОБА_1 звернувся до народного депутата України по 32-му виборчому округу ОСОБА_2 щодо втручання в ситуацію, яка склалася 13-14 липня 2020, зокрема КП "Кривбасводоканал" на території буд. 52 виконувало ремонтні роботи своїх мереж, прибудинкові території буд. 53 та буд. 57 суміжні. Водовідливні роботи виконувалися з грубим порушеннями не у межах каналізації, прямо на поверхню території буд. 52, а далі на територію буд. 53, 57 відлив фекальних стоків виконувався насосом. Десятки тон фекальних вод затопили асфальтобетонне покриття частини прибудинкових територій буд. 52, 53 ,57.
31.07.2020, на підставі Наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 30.07.2020 № 487-П, Позивач відібрав проби ґрунтів на території прибудинкових територій буд. № 52, 53, АДРЕСА_1 , про що складено Акт відбору проб ґрунтів № 02-20-2. Відбір проб проводився в присутності представниці Відповідача ОСОБА_3 , про що свідчить підпис останньої.
За результатами перевірки щодо факту можливого забруднення земельних ділянок в районні буд. 52, 53, АДРЕСА_1 , Позивачем складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.07.2020-13.08.2020.
05.08.2020 Позивачем складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 02-20-2, відповідно до якого, за результатами вимірювання встановлено перевищення показників амонійного азоту та нітратів на земельних ділянках площею 6,84 кв.м та 6,80 кв.м.
Позивач направив Відповідачеві припис № 4-5644-11-3 від 03.08.2020, в якому вимагав в термін до 10.08.2020 забезпечити явку відповідальних посадових осіб підприємства до Держекоінспекції у Дніпропетровській області для надання письмових пояснень щодо факту залиття каналізаційними стоками земельних ділянок прибудинкових територій буд. № 52, 53, АДРЕСА_1 .
Листом № 4-5795-11-3 від 07.08.2020 Позивач просив Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у найкоротший термін надати інформацію щодо категорії та нормативної грошової оцінки земельних ділянок в районі прибудинкової території багатоквартирного будинку № 53, 57 мікрорайону Сонячний міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та території балки Каледіна. У разі відсутності даних про визначення грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки, просив надати нормативну грошову оцінку угідь по відповідному адміністративному району із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів.
На запит Позивача, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало відповідь № 11-4-0.10-5990/-20 від 07.09.2020, що земельні ділянки прибудинкових територій буд. АДРЕСА_2 не сформовані, тому останній надає інформацію про грошову оцінку 1 кв.м, яка станом на 01.01.2020, з урахуванням функціонального призначення (землі технічної інфраструктури) у розрізі економіко-планувальних зон та з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014-2019 роки (1,8972), становить 1 074,52 грн. Додатково Управління повідомило, що категорія земель даних земельних ділянок - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
У зв'язку із зверненням гр. ОСОБА_1 від 17.08.2020 до Народного депутата України по 32 виборчому округу у м. Кривому Розі ОСОБА_2 . Позивачем направлено Відповідачеві Направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України у частині контролю охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів; у частині використання та охорону земель КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" № 4-7164-11-3 від 22.09.2020.
У період з 23.09.2020 по 06.10.2020 посадовими особами Позивача, на підставі направлення від 22.09.2002 № 4-7164-11-3, наказу від 22.09.2020 № 621-П проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складений Акт від 06.10.2020 № 333/11/20.
25.09.2020 Позивачем виконано відбір проб ґрунтів на території прибудинкових територій буд. № 52, 53, АДРЕСА_1 , про що складено Акт відбору проб ґрунтів № 03-20-2, підписаний, у тому числі, представником Відповідача ОСОБА_3
30.09.2020 Позивачем складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 03-20-2, відповідно до якого, за результатами вимірювання встановлено перевищення показників амонійного азоту та нітратів на земельних ділянках площею 6,84 кв.м та 6,80 кв.м.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки проведеної в період з 23.09.2020 по 06.10.2020, Позивач видав припис № 281/10/20 від 13.10.2020 про необхідність усунення Відповідачем порушень вимог природоохоронного законодавства.
Позивач направив Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області листа № 4-7885-114-3 від 16.10.2020, в якому відповідно до ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держеоконспекції, яке затверджено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", для виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області завдань щодо здійснення державного нагляду (контролю) та визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів на території земельної ділянки в районі прибудинкової території багатоквартирного будинку № НОМЕР_1 мікрорайону Сонячний міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та території балки Каледіна згідно діючого законодавства просив у найкоротший термін надати інформацію щодо категорії та нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У разі відсутності даних про визначення грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки просив надати нормативну грошову оцінку угідь по відповідному адміністративному району із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів.
У відповідь на даний лист, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало відповідь № 11-4-0.10-8183/2-20 від 02.12.2020, з якої вбачається, що для визначення запитуваної інформації необхідно вказати кадастровий номер земельної ділянки. Відсутність кадастрового номеру запитуваної земельної ділянки свідчить про відсутність Державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Таким чином, надати нормативну грошову оцінку на запитувану земельну ділянку не вбачається можливим.
Відповідач направив Позивачеві листа № 9667 від 20.10.2020, в якому зазначив, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, складено Акт, який не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, Відповідач до даного листа додав Додаток № 1 до Акту №333/11/20 від 06.10.2020 - Зауваження до акту, складеного за результатми проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання КП "Кривбасводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 333/11/20 від 06.10.2020.
Відповідач отримавши листа Позивача № 4-8489-11-3 від 10.11.2020 про надання інформації щодо факту забруднення значних територій прилеглих до прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , надав відповідь № 10617 від 13.11.2020, в якій зазначив, що з 23.09.2020 по 06.10.2020 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку. КП "Кривбасводоканал" вважає, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області діяла протиправно під час проведення позапланового заходу державного нагляду, в результаті якого складено Акт. Відповідач вважає, що такий Акт не може використовуватися для формування висновків та вчинення будь-яких дій на його підставі, у зв'язку з чим, останній звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису № 281/10/20 від 13.10.2020, виданого на підставі Акту.
Позивач направив Відповідачеві претензію № 102-11/20 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 21 060,60 грн. ( в порядку ст. 19 ГПК України), в якій запропоновано на добровільних засадах, в місячний термін з дня одержання претензії, відшкодувати шкоду спричинену державі порушенням вимог природоохоронного законодавства шляхом внесення 21 060,60 грн. До претензії додано розрахунок розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі КП "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" в результаті забруднення земельних ресурсів.
Відповідач надав відповідь на претензію № 130 від 06.01.2021, в якій повідомив, що в останнього відсутні правові підстави для задоволення претензії.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є обставини порушення/відсутності порушення вимог природоохоронного законодавства, правомірність/неправомірність вимог про стягнення з Відповідача збитків.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
При вирішенні спору, суд застосовує законодавство у редакції чинній на час спірних відносин.
Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Пунктом е) ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Частиною третьою вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
В ст. 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно зі ст. 6 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 9 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).
В пунктах 3.1,3.3 вказаної Методики визначено, що:
- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення);
- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення (п.3.4. Методики).
Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики (п.3.4. Методики).
Згідно з п. 3.6. Методики у випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій.
У п. 4.6. Методики встановлено, що розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1)
РШ = А ґ ГОЗ ґ ПД ґ КЗ ґ КН ґ КЕГ, (1)
деРШ-розмір шкоди від забруднення земель, грн;
А-питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
ГОЗ-нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;
ПД-площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;
КЗ-коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
КН-коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
КЕГ-коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
Відповідно до п. 4.7., 4.7.1., 4.7.2. Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь, зазначених нижче, по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування):
а) для перелогів - до нормативної грошової оцінки орних земель: 0,95;
б) для лісових земель - до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь: 0,7;
в) для полезахисних лісосмуг та насаджень - до нормативної грошової оцінки орних земель: 0,9;
г) для чагарників - до нормативної грошової оцінки пасовищ: 0,8;
ґ) для забудованих земель - до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь: 0,2;
д) для заболочених земель - до нормативної грошової оцінки сіножатей: 0,5;
е) для відкритих земель - до нормативної грошової оцінки пасовищ: 0,5.
Довідку про нормативну грошову оцінку відповідних угідь по адміністративному району (місту обласного підпорядкування) надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Грошова оцінка, розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики використовується в формулі (1) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:
- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
- наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
- вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Щодо пропуску позовної давності, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ст. 260 ЦК України).
Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжується на строк його дії.
Як вбачається з матеріалів справи, перша перевірка проводилася у липні 2020 року, таким чином, зважаючи на дію воєнного стану, введеного 24.02.2022, суд вважає, що Позивач звернувся до суду в межах позовної давності.
Також суд погоджується з Позивачем щодо площі забруднених земель та показників забруднюючих речовин на спірних земельних ділянках. Оскільки проби Позивачем відбиралися на підставі відповідних наказів на прибудинкових територіях буд. № 52, 53, 57 мікрорайону Сонячний м. Кривого Рогу, про що складено Акти відбору проб ґрунтів, відбір проб проводився в присутності представниці Відповідача ОСОБА_3 , про що свідчить підпис останньої. За результатами перевірки та вимірювань встановлено перевищення показників амонійного азоту та нітратів на земельних ділянках площею 6,84 кв.м та 6,80 кв.м.
Однак, стосовно забруднених земельних ділянок не проводилася нормативна грошова оцінка.
На запит Позивача, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало відповідь № 11-4-0.10-5990/-20 від 07.09.2020, що земельні ділянки прибудинкових територій буд. АДРЕСА_2 не сформовані, тому останній надає інформацію про грошову оцінку 1 кв.м, яка станом на 01.01.2020, з урахуванням функціонального призначення (землі технічної інфраструктури) у розрізі економіко-планувальних зон та з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014-2019 роки (1,8972), становить 1 074,52 грн. Додатково Управління повідомило, що категорія земель даних земельних ділянок - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
В іншій відповіді на запит Позивача, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало відповідь № 11-4-0.10-8183/2-20 від 02.12.2020, з якої вбачається, що для визначення запитуваної інформації необхідно вказати кадастровий номер земельної ділянки. Відсутність кадастрового номеру запитуваної земельної ділянки свідчить про відсутність Державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Таким чином, надати нормативну грошову оцінку на запитувану земельну ділянку не вбачається можливим.
При цьому, суд бере до уваги, що Позивач, запитуючи інформацію у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просив надати нормативну грошову оцінку угідь по відповідному адміністративному району із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів. Проте, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало інформацію про грошову оцінку 1 кв.м землі, станом на 01.01.2020, з урахуванням функціонального призначення (землі технічної інфраструктури) у розрізі економіко-планувальних зон та з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014-2019 роки (1,8972). Тобто Позивач одержав інформацію щодо нормативної грошової оцінки іншої категорії землі, ніж спірні.
До того ж, коефіцієнти індексації за 2014-2019 роки (1,8972) не є тотожним поняттям понижувальних коефіцієнтів, застосування яких передбачено п. 4.7.1. Методики.
За розрахунком Позивача внаслідок забруднення земельних ресурсів завдано шкоду державі на суму 21 060,60 грн. яку розраховано за формулою 1 Методики.
Перевіривши розрахунки Позивача, суд не погоджується з ними, так як однією із складових розрахунку завданих збитків є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення.
Оскільки з наданих доказів вбачається, що нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок не проводилася, то для розрахунку розміру завданих збитків, у формулу 1: Р Ш = А ґ ГОЗ ґ ПД ґ КЗ ґ КН ґ КЕГ (п.4.6 Методики), замість даних Г ОЗ (нормативна грошова оцінка) слід застосовувати грошову оцінку, розраховану за підпунктом 4.7.1 цієї Методики, згідно з яким грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь, зазначених нижче, по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування):
а) для перелогів - до нормативної грошової оцінки орних земель: 0,95;
б) для лісових земель - до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь: 0,7;
в) для полезахисних лісосмуг та насаджень - до нормативної грошової оцінки орних земель: 0,9;
г) для чагарників - до нормативної грошової оцінки пасовищ: 0,8;
ґ) для забудованих земель - до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь: 0,2;
д) для заболочених земель - до нормативної грошової оцінки сіножатей: 0,5;
е) для відкритих земель - до нормативної грошової оцінки пасовищ: 0,5.
Забруднені земельні ділянки у спірних правовідносинах належать до забудованих земель, так як забруднення відбулося на прибудинкових територіях буд. № 52, 53, АДРЕСА_1 .
Відтак, для розрахунку розміру завданих збитків у формулу 1 замість відсутньої нормативної грошової оцінки (ГОЗ) слід застосовувати дані розраховані, виходячи з п.4.7.1. Методики, у даному випадку - для забудованих земель, для чого Позивач мав застосувати нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь.
Однак, до матеріалів справи не надано нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування).
За таких обставин, подані Позивачем розрахунки розміру завданих збитків не відповідають чинному законодавству, а суд самостійно не може витребовувати у відповідного підрозділу Держгеокадастру нормативну грошову оцінку відповідних земель для визначення даних, які слід підставити у формулу 1 для відповідних розрахунків.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" у справі № 904/3012/24 про відшкодування збитків.
Судовий збір у справі покласти на Позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков