05.12.2024 Справа №607/7567/24 Провадження №1-кп/607/1362/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінального провадження № 12024211040000128 від 08.01.2024 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с. Звенигород Бучацького (на даний час - Чортківського) району Тернопільської області, громадянка України, зареєстрована в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , з середньою освітою, розлучена, офіційно не працевлаштована, раніше не судима,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
установив:
у провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12024211040000128 від 08.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 05.12.2024 призначено судовий розгляд цього кримінального провадження.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та станом на даний час скасований не був.
Статтею 41 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також що право приватної власності є непорушним.
Проте, ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки та права, як громадянка України, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустила їх порушення та вчинила злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 06.01.2024, у період дії воєнного стану, ОСОБА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_5 перебували в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де розпивали спиртні напої із власником помешкання ОСОБА_6 . Під час спілкування ОСОБА_3 помітила, що в ОСОБА_6 наявний чорний мобільний телефон торгівельної марки ZTE моделі BLADE A7 2020, та в неї виник протиправний умисел на таємне заволодіння цим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 06.01.2024, у період дії воєнного стану, ОСОБА_3 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, усвідомлюючи протиправність свого діяння, взяла мобільний телефон ZTE моделі BLADE A7 НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , та заховала собі у кишеню штанів, у які була одягнута.
Надалі, ОСОБА_3 з викраденим телефоном покинула місце вчинення злочину та розпорядилася ним на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2168,33 гривень.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обвинувачена заявила усне клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з декриміналізацією крадіжки (далі - Клопотання).
Прокурор не заперечила проти закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. Разом з тим, через прокурора подав заяву про проведення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні без його участі у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання. Усі покази підтримує у повному обсязі, претензій матеріального характеру до обвинуваченої не має, просить її суворо не карати. На переконання суду, вказане згідно з ст. 325 КПК України не є перешкодою для вирішення Клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Зупинивши судовий розгляд, суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині порушеного питання, приходить до такого:
ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024211040000128 від 08.01.2024 обвинувачується у вчиненні крадіжки майна, вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення становила 2168,33 гривень.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ч. 1 ст. 2 КК України).
Станом на час вчинення кримінального правопорушення викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувало 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становив 3 028,00 грн.
Тобто, із 09.08.2024 дрібною крадіжкою є адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - до 3 028,00 грн.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Вказане дає суду підстави вважати, що має місце втрата чинності законом, який встановлював кримінальну протиправність діяння, - викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачена ОСОБА_3 після роз'яснення їй судом підстави закриття кримінального провадження щодо неї, яка є нереабілітуючою, висловила згоду на закриття кримінального провадження щодо неї.
З наведеного вище у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення Клопотання та закриття даного кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки судом встановлено наявність згоди обвинуваченої на закриття кримінального провадження щодо неї за вчинення таємного викрадення чужого майна, вартість якого на момент такого діяння становила менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3028 грн у 2024 році).
Частиною 2 ст. 124 КПК України передбачено, що в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відтак процесуальні витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченої, оскільки її винуватість в установленому порядку не доведена, обвинувальний вирок щодо неї не ухвалений.
Процесуальні витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави.
Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов в даному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 284, 350, 369, 371, 372, 376, 479-2 КПК України, суд
постановив:
клопотання обвинуваченої про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024211040000128 від 08.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1893,20 грн - віднести на рахунок держави.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.01.2024 (справа №607/1320/24) на мобільний телефон марки «ZTE» моделі «BLADE A7» чорного кольору та чохол, який був добровільно виданий ОСОБА_3 17.01.2024, - скасувати повністю.
Речові докази:
- телефон марки «ZTE» моделі «BLADE A7» 2022 IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2:, НОМЕР_3 та чохол, який поміщено в спеціальне упакування №PSP 1269219, квитанція №015426, - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
- коробку до мобільного телефону марки ZTE моделі BLADE А7, білого кольору, який обмотаний ниткою та скріплений печаткою, квитанція № НОМЕР_4 , - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Копію ухвали надати присутнім учасникам, надіслати потерпілому ОСОБА_6 .
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_1