Справа №: 486/1562/24 Провадження № 3/486/837/2024
05 грудня 2024 року м. Південноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Южноукраїнськ Миколаївської області, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 147251 від 09 вересня 2024 року, 23 серпня 2024 року о 01:36 год. ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, у зв'язку з чим її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гуляв містом вночі без супроводу дорослих за адресою: АДРЕСА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП, як невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 відмовилась від дачі пояснень.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В силу ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 256 КУпАП визначено вимоги до протоколу, про адміністративне правопорушення, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Приписи наведеної норми закону повністю узгоджуються з вимогами до складання протоколу про адміністративне правопорушення, наведеними в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376 (далі-Інструкції).
Відповідно до п. 9 зазначеної Інструкції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №147251 від 09 вересня 2024 року, 23 серпня 2024 року о 01:36 год. ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, у зв'язку з чим її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гуляв містом вночі без супроводу дорослих за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 травня 2024 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Інспектором сектору ювенальної поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Положеннями ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Зазначена норма закону є бланкетною та при розгляді справи необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.
Об'єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому, ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
За порушення таких обов'язків батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП та за ч. 2 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов'язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. ст. 150, 180 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
З урахуванням наведеного, протокол про адміністративне правопорушення обов'язково має містити посилання на норму спеціального закону з конкретизацією порушення на підставі якого настає відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Проте, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №147251 від 09 вересня 2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 , неможливо встановити, які саме порушення нею допущено.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, у зв'язку з чим її неповнолітній син ОСОБА_2 гуляв містом вночі без супроводу дорослих.
Тобто у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено та не конкретизовано, який саме обов'язок порушила ОСОБА_1 , як наслідок фабула вчиненого адміністративного правопорушення у протоколі не конкретизована взагалі.
Таким чином, у протоколі не викладено суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
За викладеного, у суду протокол викликає обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, які, відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь останньої.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Необхідність дотримання вимог статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення.
Вищевказане свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП є підставою для закриття адміністративного провадження.
За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г.А. Далматова