Справа № 490/5715/24
нп 2-а/490/105/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
06 грудня 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Горбань М.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 24 червня 2024 року № 466 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з огляду на його необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
24 червня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за чатсиною третьою статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
З цього протоку слідує, що 23 червня 2024 року об 11 год. 30 хв в Центральному районі м. Миколаєва біля будинку АДРЕСА_1 , було виявлено адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , в особливий період, в порушення частини шостої статті 22 Закону України «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації він не мав при собі військово-облікового документа, під час складання протоколу також не мав при собі, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
У своїх пояснення позивач зазначив, що зауважень до змісту протоколу не має, військово-облікового документа не має. До протоколу додано копію паспорта, ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_1 .
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 від 24 червня 2024 року № 466 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та накладено на нього штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп.
Не погоджуючись із цією постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом до суду. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилаючись на Порядок № 560 вказує на те, що на його думку у разі виявлення відсутності у громадянина, зокрема військово-облікового документа, працівник поліції повинен оформити та вручити особі повістку або скласти акт відмови від її отримання. Цього зроблено не було. Також вказав на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, тобто більше ніж через 24 години після виявлення адміністративного правопорушення. Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять безперервного відеозапису спілкування поліцейських безперервно.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого продовжується і який діє на час розгляду справи.
Відповідно до частини першої ста другої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи слідує, що 23 червня 2024 року позивача були зупинено працівниками поліції та виявлено у нього відсутність військово-облікового документа. Відсутність такого документа встановлено і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 24 червня 2024 року. При цьому відсутність військово-облікового документа підтвердив і сам ОСОБА_1 під час складання протоколу стосовно нього.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що протокол стосовно позивача складено у визначені законодавством строки (статті 254 КУпАП). Суд відхиляє доводи позивача про недотримання відповідачем вказаної норми.
Частиною шостою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Отже, позивач як військовозобов'язана особа під час введення військового стану зобов'язаний був мати при собі військово-обліковий документ. Цього обов'язку він не виконав, що підтверджується наявними у справі доказами.
Абзацем другим частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. {Установити, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024}.
З наведеного слідує, що норма про відеофікасацію під час перевірки документів працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки застосовується починаючи з 17 липня 2024 року.
Оскільки оскаржувана позивачем постанова винесена відповідачем у червні 2024 року, то ця норма у даному випадку не може бути застосована.
Посилання позивача на те, що у разі порушення особою правил військового обліку особі маж бути вручена повістка для прибуття у відповідний ТЦК, суд відхиляє. У даному випадку позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Порушення військового обліку (про що зазначає позивач) передбачено статтею 210 КУпАП, що є іншим складом адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позов без задоволення.
Судові витрати відносяться на рахунок позивача.
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 24 червня 2024 року № 466 - залишити без задоволення.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 від 24 червня 2024 року № 466 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М. Шолох