Справа № 489/4659/23
Провадження № 2/489/174/24
Іменем України
03 грудня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченко Г.С.
із секретарем судового засідання Савковою К.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Брюханової Тетяни Олександрівни до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки в праві спільної часткової власності,
В серпні 2023 року позивач через свого представника адвоката Брюханову Т.О. звернулась до суду з позовом, в якому просить виділити належні їй на праві власності 11/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які складаються з кам'яного житлового будинку літ. А, загальною площею 49.4 кв.м., та житловою 31,7 кв.м., літньої кухні саманної літ. Б, тамбура цегла літ. В, сарай дерево літ. Л, літ. Е, замощення І, огорожі №2,4,6,8-13, споруда №5, згідно технічного паспорту КП МБТІ від 15.01.2019 року.
Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить 11/20 частин домоволодіння по АДРЕСА_2 . Співвласником зазначеного домоволодіння є також відповідач ОСОБА_2 . З моменту отримання спадщини відповідачка не забезпечує належного утримання своєї частки, позивачка не має можливості домовитись з відповідачкою про добровільний виділ її частки з спільної часткової власності, томупозивачка вимушена звернутись до суду для реалізації свого права на виділ частки.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 22.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
21.05.2024 Ленінським районним судом м. Миколаєва постановлено ухвалу, згідно якої по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту (експертам) Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області; на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
12.07.2024 на адресу суду надійшов висновок № 125-160 судової будівельно-технічної експертизи від 08.07.2024.
У відповідності до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.07.2024 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в праві спільної часткової власності - поновлено; призначено підготовче судове засідання у справі.
Ухвалою суду від 30.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.
В судове засідання позивач та її представник - адвокат Брюханова ТО. не з'явились. Від представника позивача 02.12.2024 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась судом про розгляд справи належним чином.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.
ОСОБА_3 є співвласником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину. Іншими співвласником часток домоволодіння є відповідач.
На підставі вказаного договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право власності на 11/20 частки на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.13).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в цілому вказаний житловий будинок має наступні характеристики: загальна площа (кв.м): 94.2, житлова площа (кв.м): 64.2, Опис: Житловий будинок літ. А; літня кухня - літ. Б, тамбур - літ..В,сарай - літ. .Л,вбиральня - літ.Н, сарай - літ.П,Р, замощення I, огорожі № 2, 4, 6, 8-13, споруда № 5 (а.с.13)
Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 125-160 від 08.07.2024, проведеної судовим експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Лесків С.А., запропоновано наступний варіант поділу в натурі вказаного житлового будинку з надвірними господарськими спорудами.
ПЕРШИЙ ВАРІАНТ:по приближеної до ідеальної частки співвласника, з урахуванням побажання співвласника ОСОБА_1 : у користування співвласника ОСОБА_1 з часткою 11/20, пропонується виділити:
Частину літ.А - одноповерховий житловий будинок з прибудовами у складу з узаконених групи прміщень:
1-1 - тамбур пл.. 1,6 кв.м.,
1-2 - коридор пл. 5,9 кв.м.,
1-3 - житлова пл. 6,2 кв.м.,
1-4 житлова пл. 15,9 кв.м.,
1-5 житлова пл. 9,6 кв.м.,
1-6 кухня пл. 9,5 кв.м.,
1-7 - вбиральня пл. 0,7 кв.м.,
Разом по групі приміщень №1: пл. 49,4 кв.м.
Надвірні узаконені господарські будови:
11/20 частин №2,4,6,8-13 - огорожа - 1483 грн.,
11/20 частин №1, - замощення - 428 грн.,
11/20 частин №5 - водяний кран - 183 грн.,
Реальна частка складає - 44/100 (11580:26316), що на 11/100 частки менше від часки, що ідеально належить 55/100 частки або 11/20.
Сума грошової компенсації за розбіжність від ідеальної частки в менший бік у співвласника ОСОБА_1 не розраховується , в зв'язку з тим, що розбіжність виникла в результаті знесення надвірних господарських будівель, а саме:1\2 часттки будівлі літньої кухні літ. “Б» та тамбура до неї літ. “В».
В зв'язку з тим, що співвласнику в користування виділяється окрема частина житлового будинку з окремим входом, виконання будь-яких ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню не потрібно.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного правового регулювання.
За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями статті 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, п'ятої, шостої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статі 356 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ (виділ частки) будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю судам належить мати на увазі що це можливо якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що «відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Враховуючи вищенаведене, для вирішення конфлікту між сторонами з метою застосування ефективного способу захисту їх прав та виниклих правовідносин, з урахуванням позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) суд вважає, що треба здійснити саме реальний поділ спірного домоволодіння (в натурі), а не виділ частки позивачу, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, з припиненням права спільної часткової власності сторін у спірному домоволодінні.
Згідно постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 наявність чи відсутність станом на час ухвалення судом відповідного рішення таких дозволів чи погоджень, необхідних для фактичного виконання робіт з поділу спірного майна, не має значення для суду, який ухвалює рішення про поділ незалежно від того, чи є у сторін у справі проєктна документація з поділу, чи затверджена вона, чи отримано ними документи на право виконання відповідних будівельних робіт, а також незалежно від того, чи вимагається за законом в конкретному випадку розробка такої проєктної документації та отримання дозвільної документації.
З врахуванням викладеного та того, що при реальному поділі домоволодіння у власність сторін виділяються ізольовані частини житлового будинку, поділ житлового будинку відповідно до ідеальних часток без стягнення грошової компенсації є можливим, суд вважає, що реальний поділ житлового будинку з належними господарськими будівлями слід провести за єдиним наданим експертом варіантом № 1 судової будівельно-технічної експертизи (відповідно до ідеальних часток співвласників).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню частково.
Так як позивач вимогу про розподіл судового збору не заявляла, тому на підставі положень статті 13 ЦПК України та врахування принципу диспозитивності цивільного судочинства, розподіл судового збору судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Брюханової Тетяни Олександрівни до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки в праві спільної часткової власності - задовольнити частково.
Припинити право спільної часткової власності, виділивши у власність ОСОБА_1 у житловому будинку літ. А приміщення 1-1 тамбур площею 1,6 кв.м, приміщення 1-2 коридор площею 5,9 кв.м., приміщення 1-3 житлова кімната площею 6,2 кв.м., приміщення 1-4 житлова кімната площею 15,9 кв.м., приміщення 1-5 житлова кімната площею 9,6 кв.м, приміщення 1-6 кухня площею 9,5 кв.м., приміщення 1-7 вбиральня площею 0,7 кв.м., загальною площею 49,4 кв.м., огорожі АДРЕСА_4 .
В задоволенні іншої частини вимог відмовити
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Відомості про учасника справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено "06" грудня 2024.