КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4973/24
Провадження № 2-а/488/57/24 р.
Іменем України
25.11.2024 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Щеглової Я.В.,
із секретарем судового засідання - Чемеровою Н.Ю.,
за участі: представника позивача адвоката Ганги Д.Г.,
представника відповідача Суліменка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
30.10.2024 адвокат ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд», звернувся в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 328/2024 від 21.10.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.;
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- розподілити судові витрати.
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 у 2020 році закінчила Миколаївський базовий медичний фаховий коледж Миколаївської міської ради за спеціальністю «Фармація. Промислова фармація» та отримала диплом серії Е20 № 034932 від 30.06.2020. Після чого стала на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання, про що цей військовий комісаріат видав їй довідку № 1138 від 06.08.2020.
При цьому військовий квиток ОСОБА_1 не отримала через відсутність бланків.
Надалі ОСОБА_1 вступила на Другий фармацевтичний факультет Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, де наразі проходить навчання.
У жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання військового квитка для пред'явлення його до університету.
17.10.2024 представники РТЦК повідомили позивача, що вона не перебуває на військовому обліку та уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений протокол № 328/2024 від 17.10.2024 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, із зазначенням про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 15.00 год. 21.10.2024 в каб. № 3.
Під час розгляду справи, який фактично не проводився, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заслухавши пояснення ОСОБА_1 про перебування її на обліку, не дослідивши жодних доказів, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_3 виніс відносно ОСОБА_1 постанову № 328/2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосував стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Описова та мотивувальна частини постанови повністю дублюють зміст протоколу. Відповідач провів розгляд справи про адміністративне правопорушення поверхнево, формально, не звернув уваги на докази, надані позивачем, які спростовували порушення нею правил військового обліку, та дійшов помилкового висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Із оскаржуваною постановою позивач категорично не згодна. Вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернулася до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 04.11.2024 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання призначене на 13.11.2024.
13.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були дотримані вимоги закону. На момент звернення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з інформацією АІТС «ОБЕРІГ», вона не перебувала на обліку у жодному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив про їх задоволення.
Представник відповідача доводи, викладені у відзиві на позовну заяву підтримав, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на неї, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши позицію сторін, дійшов такого висновку.
17.10.2024 начальник відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 майор ОСОБА_4 , керуючись ст. 235 КУпАП, склав протокол № 328/2024 про те, що 17.10.2024 о 14.50 год. в приміщенні відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено адміністративне правопорушення. Так, ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по теперішній час не зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання для взяття її на військовий облік, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пп. 1 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. За такого, вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП під час дії особливого періоду.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач надала пояснення про те, що «не згодна, так як стоїть на обліку з 2020 року про що є відповідна довідка».
ОСОБА_1 були роз'яснені її права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15.00 год. 21.10.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінеті № 3. Другий примірник протоколу отримала, що засвідчено особистим підписом позивача.
21.10.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , постановив оскаржувану постанову № 328/2024 від 21.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
В оскаржуваній постанові вказано, що 17.10.2024 о 14.50 год. в приміщенні відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено адміністративне правопорушення. Так, ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по теперішній час не зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання для взяття її на військовий облік, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пп. 1 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. За такого, вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП під час дії особливого періоду.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частина 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024. Згідно з цією нормою закону жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
У ч. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині 11 статті 1 цього Закону.
У абзаці другому підпункту 1 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 563 від 16.05.2024, що набрав чинності 18.05.2024) зазначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З огляду на оскаржувану постанову ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, яким є те, що у період з 18.05.2024 по теперішній час вона не зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання для взяття її на військовий облік.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2020 році ОСОБА_1 закінчила Миколаївський базовий медичний фаховий коледж Миколаївської міської ради за спеціальністю «Фармація. Промислова фармація» та наразі є студенткою п'ятого курсу заочної форми навчання Другого фармацевтичного факультету Запорізького державного медико-фармацевтичного університету за спеціальністю «Фармація, промислова фармація».
Тобто, відповідно до зазначених вище вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 мала перебувати на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримати військово-обліковий документ.
Однак, військово-обліковий документ ОСОБА_1 не отримувала і, на момент звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 та притягнення її до адміністративної відповідальності, у АІТС «ОБЕРІГ» була відсутня інформація про перебування ОСОБА_1 на обліку у будь-якому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Доказом перебування на військовому обліку позивач вважає довідку, видану їй Корабельним районним військовим комісаріатом 06.08.2020 № 1138, про перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Довідка дійсна до 01.10.2020.
За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять визначення поняття «триваюче» правопорушення.
Разом із тим, у теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.
Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Як слідує з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
18.05.2024 набрав чинності Закон України № 3633-IX від 11.04.2024.
У редакції, затвердженою цим Законом, ч. 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Також, з 18.05.2024 набрала чинності нова редакція абзацу другого підпункту 1 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, і на цей час ОСОБА_1 мала перебувати на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак позивач звернулася до центру лише 17.10.2024, що свідчить про вчинення нею триваючого адміністративного правопорушення.
Відповідно до абзацу другого ч. 12 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», жінки виконують військовий обов'язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Суд зазначає, що позивач дійсно після завершення нею навчання у Миколаївському базовому медичному фаховому коледжі та отримання диплому за спеціальністю «Фармація. Промислова фармація», зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується довідкою № 1138 від 06.08.2020. Однак, ця довідка не є належним доказом перебування позивача на військовому обліку, оскільки не є військово-обліковим документом, та не доводить відсутності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Крім іншого, 18.05.2024 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559. Цією Постановою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Відповідно до п. 1 цього Порядку військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
З огляду на зміст цього Порядку, отримання військово-облікового документу є обов'язком, а не правом військовозобов'язаного.
Між тим, у період з серпня 2020 року і до жовтня 2024 року позивач не зверталася ні до районного військового комісаріату, ні до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання військово-облікового документу, що дозволило б завчасно встановити факт відсутності її на військовому обліку.
Тому посилання позивача на те, що у 2020 році вона не отримувала військово-обліковий документ, оскільки не було бланків, а натомість має довідку військового комісаріату про перебування на обліку, не може бути підставою для звільнення її від відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки не спростовує твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 до 17.10.2024 не зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття її на військовий облік.
З цієї ж причини не заслуговують на увагу і твердження позивача про те, що відповідач не врахував наявність у ОСОБА_1 обов'язку щодо постановки на військовий облік ще з 20.06.2020 і ОСОБА_1 цей обов'язок виконала.
Крім іншого, твердження позивача про те, що вона не могла вчинити адміністративно-каране правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки ця норма введена в дію лише 19.05.2024, на увагу також не заслуговують, оскільки з моменту оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, а тому ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності саме за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відтак, виносячи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241-245, 250, 286, 293, 295 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 29 листопада 2024 року.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Я.В. Щеглова