Справа №463/11128/24
Провадження №1-кс/463/9502/24
слідчого судді
02 грудня 2024 року місто Львів
Cлідча суддя Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала саргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та відмову у визнанні потерпілим,
встановила:
Скаржниця ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із скаргою, якою просить зобовязати уповноважену особу кримінального провадження за № 12024141360001677 від 22.05.2024 року вручити пам'ятку про права та обовязки потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданої скарги покликалася на те, що ТУ ДБР у м. львові проводиться досудове розслідування кримінального проадження № 12024141360001677 від 22.05.2024 року. Вона звернулася до слідчого з клопотанням про вчинення процесуальних дій, а сааме вручення їй та її доньці Поліні пам'ятки про права та обовязки потерпілого у данному кримінальному провадженні. Однак слідчим таке клопотання не розглянуто, що суперечить вимогам ст. 55 КПК України.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 29.11.2024 року визначено слудчу суддю ОСОБА_1 для розгляду скарги.
Ухвалою слідчої судді від 29.11.2024 року відкрито провадження за скаргою. Скаргу призначено до розгляду на 02.12.2024 року.
Скаржниця ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримала та наддала пояснення аналогічні тим, що викладені у скарзі. Просила скаргу задовольнити.
Суб'єкт оскарження., будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не прибув. Матеріалів, що були витребувані судом не надіслав.
Дослідивши надані матеріали скарги, слідча суддя дійшла наступного висновку.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Як вбачається з доданих до скарги матеріалів, слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024141360001677 від 22.05.2024 року за заявою ОСОБА_3 від 29.04.2024 року.
В межах вказаного кримінального провадження до органу досудового розслідування заявником ОСОБА_3 20.11.2024 року було подано скаргу слідчому про залучення потерпілими від злочину у данному кримінальному провадженні її та її доньки Поліни.
У відповідності до вимогстатті 220 КПК України клопотання (скарги) сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, після подання заявником клопотання чи скарги, в порядку ст. 220 КПК України - у слідчого/прокурора виникає обов'язок розглянути таке клопотання чи скаргу в строк не більше трьох днів з моменту його подання, і задовольнити його за наявності відповідних підстав, а у разі відмови в задоволенні клопотання чи скарги (повної, часткової) винести вмотивовану постанову, копію якої вручити особі (у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надіслати їй).
Відповідно до ч.1ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Таким чином під час судового розгляду встановлено, що заява ОСОБА_3 у визначений законом спосіб, не розглянута, оскільки рішення у формі постанови слідчим не винесено.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що бездіяльність слідчого може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах, встановлених законодавством строків, а й неналежним розглядом скарги (клопотання) особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Відповідно до ч.ч.1,2ст.307 КПК Україниза результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цьогоКодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію.
Суд, згідно вимог як чинного національного законодавства так і норм Європейського права, використовуючи всі надані процесуальним законом повноваження, з урахуванням фактичних обставин справи та положень законодавства, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав скаржника, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій з боку суб'єкта оскарження; ефективний спосіб захисту повинен забезпечити негайне поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, призводити до потрібних (бажаних) скаржнику результатів (наслідків). Із питанням щодо забезпечення ефективності судового захисту прав та інтересів особи в кримінальному судочинстві безпосередньо пов'язане питання щодо меж розгляду судом вимог скарги, зокрема, право суду самостійно, з виходом за межі вимог скарги, застосовувати найбільш ефективний за даних обставин спосіб захисту прав скаржника.
За таких обставин слідча суддя приходить до висновку, що уповноваженими особами ТУ ДБР у м. Львові, що здійснюють досудове розслідування кримінального провадження за № 12024141360001677 від 22.05.2024 року, допущена бездіяльність, що стосується питання розгляду клопотання скаржниці про визнання потерпілими у кримінальному провадженні, тому відповідно дост.307 КПК України, слід зобов'язати слідчого, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 20.11.2024 року у порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст. 303-304, 307, 309, 376 КПК України, слідча суддя,
постановила:
скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР у м. Львові розглянути клопотання ОСОБА_3 про визнання осіб потерпілими від злочину від 20.11.2024 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141360001677 від 22.05.2024 року, у спосіб та строки, визначені ст. 220 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено о 10 год. 30 хв. 06 грудня 2024 року.
Слідча суддя ОСОБА_1