Справа № 462/7350/22
провадження 1-кс/462/2142/24
05 грудня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021141360000748 від 24.11.2021 року про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, справа № 462/7350/22,
встановив:
в провадженні Залізничного районного суду м. Львова (головуючий суддя ОСОБА_6 ) перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021141360000748 від 24.11.2021 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, справа № 462/7350/22.
04.12.2024 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся із заявою про відвід головуючого судді ОСОБА_6 , яку обґрунтовує тим, що він в період з 01.11.2011 року по 23.02.2023 року працював в органах прокуратури Львівської області. В період з 12.09.2014 року по 02.03.2018 року працював у слідчому відділі прокуратури Львівської області. В період з 01.12.2016 року по 02.03.2018 року перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Львівської області. На даний час, йому стало відомо про те, що в цей період ним як слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Львівської області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017210040000101 від 20.04.2017, розпочате за зверненням керівника Львівського відділення Всеукраїнської громадської організації «Журналісти проти корупції» ОСОБА_8 за фактом постановлення суддею Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_6 , на думку заявника, завідомо неправосудного рішення по справі № 462/1102/17, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 Кримінального кодексу України. За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ним 31.05.2017 року прийнято рішення про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діях судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_6 , ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 375 Кримінального кодексу України. Наведені обставини можуть свідчити про наявність підстав, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а тому враховуючи вищевикладене, з метою унеможливлення настання будь-яких негативних наслідків для його підзахисного ОСОБА_5 просить заяву про відвід судді задовольнити.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заяву підтримав покликаючись на мотиви такої, просив задовольнити.
Прокурор заперечив щодо задоволення заяви та вважає такою необгрунтованою.
Представник потерпілого та обвинувачені, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду, про що свідчить телефонограма, яка міститься в матеріалах справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_6 , суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. 75-81 КПК України.
Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов'язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов'язується із розглядом справи по суті.
При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.
В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акта у кримінального провадженні, захисник посилається на те, що у нього є сумніви щодо неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 року (заява № 16695/04).
В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Разом з тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, у поданій заяві не наведено жодних фактів, які свідчать про упередженість судді при розгляді кримінального провадження.
Наведені у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст. 75 КПК України, виключають участь головуючого судді ОСОБА_6 в кримінальному провадженні і не свідчать про те, що ним проявлено несправедливість чи упередженість. Таким чином, не підтверджені припущення заявника щодо наявності сумнівів в об'єктивності головуючого судді ОСОБА_6 , з наведених у заяві мотивів, такі побоювання заявника не є об'єктивно обґрунтованими.
Таким чином, аналіз доводів заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_6 свідчить про те, що дана заява ґрунтується на суб'єктивних переконаннях заявника та не містить підстав для відводу, на даний час відсутні об'єктивні обставини, що могли б свідчити про необ'єктивність та упередженість головуючого судді ОСОБА_6 , а відтак заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України,
постановив:
в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021141360000748 від 24.11.2021 року про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, справа № 462/7350/22, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.12.2024 року.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал ухвали.