Справа №461/4827/24
29 листопада 2024 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м.Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) про захист прав споживачів, застосування наслідків виконання нікчемного правочину та здійснення перерахунку заборгованості за кредитом об'єднати в одне провадження,-
Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 107742,73 грн. та 3028 грн. судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що 09.10.2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем укладено генеральний кредитний договір № ГКД-674261.1.
Згідно з кредитним договором його сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі в порядку, розмірі та в строки, що передбачені договором та діючими тарифами банку.
Максимальна сума заборгованості позичальника за наданими банком траншами становить 300000 грн., включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів банком приймається за кожним траншем окремо та зобов'язання банку щодо надання траншів в рамках цього договору є відкличними.
Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого траншу, який надається клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. кредитного договору).
У відповідності до п. 1.4. кредитного договору за користування траншем позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу банку (15%), що на момент підписання кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни, визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі.
02.03.2021 року в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.007675908 у розмірі 79233 грн., підтвердженням чого є належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів. Одночасно з видачею траншу відповідачу було надіслано графік щомісячних платежів за траншем.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно з кредитним договором, видавши відповідачу 02.03.2021 року в рамках кредитного договору транш за номером №G02.10701.007675908 у розмірі 79233 грн. Проте, відповідач не повернув отриманий транш у встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, інші платежі за кредитним договором.
Останній платіж відповідачем здійснено 26.09.2022 року.
Сума боргу відповідача за траншем №G02.10701.007675908 від 02.03.2021 року, виданим у рамках кредитного договору, станом на 02.06.2023 року становить 107742,73 грн.
Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 08.05.2024 року.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 04.03.2024 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно з даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.04.2024 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.
12.06.2024 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява про захист прав споживачів, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «Ідея Банк» здійснити перерахунок заборгованості по періодах сплати позичальником кожного окремого платежу за траншем №G02.10701.007675908 від 02.03.2021, що виданий в рамках Генерального кредитного договору №ГКД-674261.1 від 09.10.2024 року шляхом перерозподілу вже сплаченої ОСОБА_1 плати за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 39616,60 грн. у рахунок погашення іншої заборгованості по кредиту; стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. У первісному позові АТ «Ідея Банк» просить суд відмовити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2024 року зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів прийнято до розгляду Галицького районного суду м. Львова. Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів об'єднано в одне провадження. Здійснено перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів. Призначено підготовче судове засідання.
13.11.2024 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого представник АТ «Ідея Банк» просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви та задовольнити первісну позовну заяву. Надійшла заява представника АТ «Ідея Банк» про залишення частини позовних вимог без розгляду.
18.11.2024 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Буковинського Т.Й., про відмову від позовних вимог та про розподіл судових витрат. Просить суд стягнути з первісного позивача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому Представник позивача в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Згідно з позовної заяви просить розглядати справу у його відсутності, позов підтримує повністю та просить задовольнити.
Представник первісного позивача в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Згідно з позовної заяви просить розглядати справу у його відсутності, позов підтримує повністю та просить задовольнити.
Первісний відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до поданої представником відповідача заяви про відмову від позовних вимог, просить суд проводити розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин , суд розглядає справу за відсутності такого учасника.
Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності представника позивача та відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 09.10.2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем укладено генеральний кредитний договір № ГКД-674261.1.
Згідно з кредитним договором його сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі в порядку, розмірі та в строки, що передбачені договором та діючими тарифами банку.
Максимальна сума заборгованості позичальника за наданими банком траншами становить 300000 грн., включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів банком приймається за кожним траншем окремо та зобов'язання банку щодо надання траншів в рамках цього договору є відкличними.
Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого траншу, який надається клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. кредитного договору).
У відповідності до п. 1.4. кредитного договору за користування траншем позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу банку (15%), що на момент підписання кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни, визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі.
02.03.2021 року в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.007675908 у розмірі 79233 грн., підтвердженням чого є належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів. Одночасно з видачею траншу відповідачу було надіслано графік щомісячних платежів за траншем.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно з кредитним договором, видавши відповідачу 02.03.2021 року в рамках кредитного договору транш за номером №G02.10701.007675908 у розмірі 79233 грн. Проте, відповідач не повернув отриманий транш у встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, інші платежі за кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом. Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Позивач за первісним позовом повністю виконав свої зобов'язання згідно з кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами. Проте, відповідач за первісним позовом не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 03.01.2024 року на адресу відповідача за первісним позовом банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Відповідач за первісним позовом у встановлений строк зобов'язання за кредитним договором не виконав.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка згідно з довідкою - розрахунком заборгованості станом на 08.05.2024 року становить 107742,73грн. та складається із наступного: прострочений борг 59639,05 грн.; прострочені проценти 16410,40 грн.; прострочена плата за обслуговування кредиту 31693,28 грн.
Разом з тим, позивач за первісним позовом подав заяву про залишення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 74261,20 грн. без розгляду.
Тому у відповідності до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд вважає необхідним залишити позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у розмірі 74261,20 грн. за кредитним договором без розгляду.
Таким чином, згідно з наданим представником позивача за первісним позовом детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором сума боргу відповідача становить 33481,53 грн., яка складається яз наступного: 33481,53 грн. - прострочений основний борг.
Згідно ст.ст.525, 526, 530ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк
Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань.
Тому суд приходить до висновку, що первісний позов слід задовольнити та стягнути з
ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 33481,53 грн.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів суд зазначає наступне.
Як вбачається із зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 просила суд зобов'язати Акціонерне товариство «Ідея Банк» здійснити перерахунок заборгованості по періодах сплати позичальником кожного окремого платежу за траншем №G02.10701.007675908 від 02.03.2021, що виданий в рамках Генерального кредитного договору №ГКД-674261.1 від 09.10.2024 року шляхом перерозподілу вже сплаченої ОСОБА_1 плати за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 39616,60 грн. у рахунок погашення іншої заборгованості по кредиту.
Однак, після прийняття судом зустрічного позову та в процесі розгляду справи відповідачем було добровільно здійснено перерахунок заборгованості за траншем №G02.10701.007675908 від 02.03.2021 року, що виданий в рамках Генерального кредитного договору №ГКД-674261.1 від 09.10.2020 року, чим фактично виконано позовну вимогу позивача за зустрічним позовом.
Такий факт, зокрема підтверджується поданою Акціонерним товариством «Ідея Банк» заявою та його перерахунком заборгованості, з якого вбачається, що банк здійснив перерахунок заборгованості по кредиту та зарахував вже сплачену позичальником плату за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 39616,60 коп., в рахунок погашення іншої заборгованості по кредиту, а саме в рахунок погашення основного боргу та процентів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з ч.2 статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Таким чином, з урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про здійснення перерахунку заборгованості були виконані банком, суд вважає за можливим прийняти відмову ОСОБА_1 від зустрічного позову, так як це не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, та закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч.3 ст. 142 ЦПК України, якщо позивач не підтримує свої вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До матеріалів справи долучений договір про надання правової допомоги № 9-19/06/2024 від 19.06.2024 року, детальний опис виконаний адвокатом робіт. Відповідно до остаточного розрахунку сума судових витрат ОСОБА_1 складає 10000 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) передбачено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Враховуючи наведене, а також рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який просить стягнути з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 адвокат, в сумі 10000 грн. не є цілком співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому суд приходить до висновку про те, що з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -
Залишити без розгляду позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором в частині стягнення заборгованості в розмірі 74261,20 грн.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 33481,53 грн. - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 33481,53 грн.
Закрити провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) про захист прав споживачів, застосування наслідків виконання нікчемного правочину та здійснення перерахунку заборгованості за кредитом.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819) судовий збір у розмірі 3028 грн.
Повний текст судового рішення складено 04.12.2024 р.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко