Унікальний номер справи 333/3458/23
Номер провадження 2/333/253/24
20 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кальній Дмитро Станіславович, до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди (недоплаченої суми страхового відшкодування, франшизи), моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_4 ,
представника відповідача - Коноваленка О.Ю.,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
04.05.2023 року позивач звернулась до з позовом суду (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на її користь недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 23201,03 грн., з ОСОБА_2 майнову шкоду (франшизу) в розмірі 2500 грн. та моральну шкоду у розмірі 50 000, 00 грн., а також стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп., судові витрати, що були витрачені на проведення судової експертизи у розмірі 3634,96 грн., та витрати на правничу допомогу у сумі 11 500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21 травня 2022 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин на перехресті вул.Культурної та вул. О.Говорухи в м.Запоріжжя, Відповідач № 2 - водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Citroen C4 Picasso» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив максимально дозволену швидкість руху в межах населеного пункту та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.29 ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 , чим спричинив матеріальну шкоду позивачу, порушив п.12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУПАП. Після дорожньо-транспортної пригоди на обох водіїв було складено протоколи про адміністративне правопорушення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до постанови від 15.11.2022 року по справі № 333/2058/22 позивача ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення виправдано, а справу закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В свою чергу, відповідно до постанови від 13.03.2023 року по справі № 336/5911/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Станом на дату настання ДТП відповідальність водія - відповідача ОСОБА_2 за спричинену шкоду майну, здоров'ю та/ або життю третіх осіб була застрахована в АТ «СГ «ТАС»(ПРИВАТНЕ) згідно полісу N? AT 1861168, який станом на 21.05.2022 року був діючим. Так на підставі діючого полісу на час настання страхового випадку у відповідача №1 максимальна сума страхового відшкодування становила 130 000 гривень. Сума франшизи - 2500 гривень. Після пригоди позивач повідомила страхову компанію в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача №2 про настання страхового випадку. 5 та 11 серпня 2022 року машина позивача була оглянута спеціалістом - автотоварознавцем ОСОБА_5 про що були складені протоколи. Огляд проводився на підставі звернення страховою компанією (Відповідачем № 1). Після цього зазначений спеціаліст підготував звіт № 303 про проведення оцінки колісного транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до зазначеного звіту вартість відновлюваного ремонту автомобіля з урахуванням зносу становить 140 319, 92 гривень. Вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди становить відповідно до звіту 93 701,55 гривень. Таким чином з урахуванням того, що відновлюваний ремонт значно більше ніж вартість автомобіля, то автомобіль вважається фізично знищеним. У висновку спеціаліста не визначена остаточна вартість автомобіля після ДТП. Після цього страхова компанія - Відповідач № 1 звернулась до ФОП - ОСОБА_6 , який провів своє дослідження по оцінці транспортного засобу позивача. Зазначений фахівець не оглянувши пошкоджений автомобіль робить Звіт № 75-R/11/75 від 25.12.2022 року відповідно до якого вартість автомобіля позивача до ДТП становить ідентичну вартість з оцінкою спеціаліста ОСОБА_5 - 93 701,55 гривень, а остаточна вартість автомобіля після пригоди становить 35085, 4 гривень. Таким чином відповідачем встановлено наступне: -93 701,55 гривень - вартість автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 до ДТП, - 35085,4 гривень - остаточна вартість автомобіля після ДТП, - 2500 гривень - франшиза - сума, яка не підлягає сплаті страховою компанією, а підлягає сплаті відповідачем №2 - водієм ОСОБА_2 . На підставі проведених розрахунків страхова компанія - Відповідач №1 встановлює наступну суму страхового відшкодування: 93 701,55 - 35 085,4 - 2500 = 56 116,15 гривень. Саме зазначена сума була перерахована чоловіку позивача. ОСОБА_1 не погодившись із загальним розміром сплаченого ПрАТ «Страхова група «ТАС» страховим відшкодуванням неодноразово зверталась з заявами про перегляд страхового відшкодування, однак отримувала відмови у перегляді розміру страхового відшкодування. Тому з метою захисту своїх порушених прав звертається із відповідними вимогами до суду, та з урахуванням висновку судового експерту від 06.05.2024 року просить стягнути недоплачену суму страхового відшкодування, де 116 902,58 грн. (вартість згідно експертизи) - 93 701,55 грн. (оцінка страхової) = 23201,03 грн. Крім того, в позовній заяві зазначила про те, що в результаті ДТП нею було понесено душевні страждання, які позивач зазнала у зв'язку із знищенням та пошкодженням її майна, після ДТП транспортний засіб позивача , яким він користувався кожного дня, було визнано повністю знищеним і він тривалий час перебував у непрацездатному стані. Для відновлення автомобіля позивачу довелося придбати запчастини на вторинному ринку, що також вплинуло на емоційний стан позивача і його страждання з приводу пошкодженого майна. Ще більше вплинуло на емоційний стан позивача той факт, що, як з'ясовано при проведенні експертизи ОСОБА_2 перевищив швидкість більше ніж на 40 км/год. Тому вважає за необхідне відшкодувати їй за рахунок винуватця ДТП ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. 00 коп.
Також, разом з позовною заявою до суду представником позивача подане клопотання про призначення по справі судової транспортно-товарознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: «Яка середня ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_3 , хетчбек, 2000 року випуску, бензиновий, об'єм двигуна 1595 см.куб, газ бензин, КПП автоматична, вінкод wvwzzz1jz1b127268 станом на момент ДТП - 21 травня 2022 року». Просить доручити проведення експертизи експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області, яке розташоване за адресою: 69067, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19а. У клопотанні зазначає, що не можна погодитись з висновками звіту № 303 спеціаліста ОСОБА_5 , складеного на замовлення страхової компанії, оскільки він приймав до уваги середню ринкову вартість транспортного засобу з урахуванням того, що авто укомплектовано механічною КПП, а автомобіль позивача обладнаний КПП автоматичною, і це значно впливає на ціну. Крім того, спеціалісти не попереджались про кримінальну відповідальність за неправдивий висновок.
ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
05.07.2023 представником відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.
З метою встановлення розміру шкоди пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу Позивача, була проведена оцінка вартості пошкодженого транспортного засобу. Відповідно до Звіту № 303 від 21.12.2022 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 379829, 25 грн., матеріальний збиток, завданий позивачу. як власнику автомобіля Volkswagen Golf становить 93701,55 грн. Вказаний звіт № 303 від 21.12.2022 року проведено ОСОБА_5 який є суб'єктом оціночної діяльності (сертифікат Фонду держмайна України № 296/21 від 14.04.2021 року) та має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача автотранспортних засобів (Свідоцтво ФДМУ про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 7229 - від 26.01.2009 року, свідоцтво про підвищення кваліфікації МФ № 0340-ПК від 14.10.2022 року), стаж роботи з 2007 року. Вартість автомобіля Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_2 у пошкодженому стані, згідно ЗВІТУ №75-R/11/75 від 21.05.2022 р. виконаного ФОП ОСОБА_6 на замовлення АТ «СГ «ТАС» (приватне), становить 35085.40 грн. Вказана оцінка була виконана у відповідності до норм діючого законодавства України оцінювачем - Д. Ю. Видута, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№27 від 18.03.2017р., свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №146 від 13.06.2017 р. та має вищу освіту й стаж експертної роботи з 2017 р. Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 1861168 від 11.01.2022 р. розрахунок суми страхового відшкодування виглядає наступним чином: 93701,55 грн. (ринкова вартість до ДТП) - 35085,40 грн. (ринкова вартість у пошкодженому стані) - 2500,0 грн. (франшиза) = 56116,15 грн. (сума страхового відшкодування). Доводи Позивача на Довідку №04 судового експерта ОСОБА_7 не може бути прийнята до уваги суду, оскільки судовим експертом при розрахунку ринкової вартості автомобіля Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_2 невірно визначений процент Дз (процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ), а саме не було враховано наявну корозію на автомобілі, яка безпосередньо впливає на процент Дз, що у свою чергу впливає на ринкову вартість автомобіля. Окрім того, під час підбору автомобілів на вторинному ринку, експерт вибрав один із автомобілів на механічній коробці передач, що не відповідає комплектації автомобіля, що знову ж таки впливає на невірний розрахунок ринкової вартості, що порушує Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5 2092. А тому АТ «СГ «ТАС» (приватне) діяло виключно в межах норм спеціального закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплативши ОСОБА_3 власнику автомобіля Volkswagen Golf н.з. НОМЕР_4 , страхове відшкодування по дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 21.05.2022 року у повному обсязі у розмірі 56116,15 грн., про що позивач не заперечує у позовній заяві, а отже в повному обсязі виконало своє зобов'язання за Полісом № АТ 1861168 від 11.01.2022 р.
10.08.2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується із запереченнями відповідача, зазначеними в відзиві на позовну заяву, та зазначає про те, що Страхова компанія, яка вважає, що вона в повному обсязі виконала свої зобов'язання перед позивачем ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що фахівці, які проводили розрахунки для страхової компанії є досвідченими і їх розрахунки є вірними, але вони викликають сумнів вже з того, що авто товарознавець ОСОБА_5 в досліджені описує вартість автомобіля до ДТП з механічної коробкою передач і тип пального - дизель і приходить до висновку, що автомобіля позивачки до дорожньо-транспортної пригоди становить відповідно до звіту 93 701,55 гривень. Проте в автомобілі позивачки коробка передач - автомат, а тип пального - бензин, відповідно і та сума - 128538,72 гривні - яку зазначив експерт ОСОБА_7 є вірною, так як транспортний засіб з автоматичною коробкою передач є завжди дорожчим. Посилання на невірний коефіцієнт є необґрунтованим, так як вказаний коефіцієнт приймається відповідно до методики. Що стосується оцінщика ОСОБА_6 , то як він оцінив вартість автомобіля Позивачки після ДТП взагалі не зрозуміло, так як він транспортний засіб не оглядав і на власні очі пошкоджень не бачив. Оцінка проведена всупереч п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів без його огляду. З огляду на вищевикладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
28.08.2023, 19.09.2023 року від позивача ОСОБА_1 та 21.09.2023 року від представника відповідача - адвоката Коноваленка О.Ю. надійшли клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Запорізьким апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення №336/5911/22.
20.09.2023 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Коноваленко О.Ю. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з метою встановлення справедливості та недопущення навіть в зазначенні про нібито доведеність його вини у скоєнні ДТП відповідачем було подано апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2023 року в справі № 336/5911/22 та станом на сьогодні Запорізьким апеляційним судом здійснюється перегляд вказаної постанови, а тому твердження висловлені в позові, щодо набрання чинності згаданої Постанови суду - є передчасними. В зв'язку з відсутністю встановленої постановою суду вини Відповідача № 2 вважає, що сплата грошових коштів в розмірі 56 116,15 грн. відповідачем № 1 третій особі є взагалі протиправною та є підставою для повернення сплачених коштів в порядку регресу, а також відсутні, що правові підстави для стягнення з Відповідача № 2 грошових коштів в розмірі 2 500,00 грн. (франшизи) та відповідно будь-якої суми моральної шкоди. Вказує, що старенький автомобіль третьої особи - Volkswagen Golf, 2000-го року випуску, який має державний номерний знак НОМЕР_2 - не знищений, а є відремонтованим та в подальшому використовується позивачкою та третьою особою. До того ж позивачкою та третьою особою не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів щодо перевищення витрат на відновлювальний ремонт свого автомобіля, що відповідно підтверджує достатність страхової виплати відповідачем №1 на ремонт вказаного автомобіля. В зв'язку з тим, що автомобіль - Volkswagen Golf, 2000-го року випуску, є відновленим за отримані від Відповідача №1 грошові кошти сплачені без достатньої для цього правової підстави у вигляді страхового відшкодування - відсутня як необхідність так і правова підстава для визначення вартості вказаного автомобіля на момент ДТП. Стосовно стягнення з відповідача № 2 моральної шкоди в розмірі 50 000,00 зазначає, що відсутнє будь-яке підтвердження належними та допустимим доказами (в т.ч. експертизами) морального страждання позивачкою. Стосовно тривалого отримання страхових виплат звертає увагу на той такт, що саме відносно позивачки було складено протокол про адміністративне правопорушення. Слід зазначити, що висновок експерта, яким встановили нібито відсутність порушення ПДР позивачкою ґрунтувалися переважно на показаннях свідків - третьої особи - власника автомобіля та його матері, тобто зацікавленими особами та ймовірніше за все надали недостовірні свідчення, що наразі перевіряється Запорізьким апеляційним судом. А тому позивачка допускає маніпулювання фактами та обставинами з метою неправомірного отримання грошових коштів за нібито моральні страждання. Отже, моральна шкода в будь-якому розмірі в даному випадку є повністю необґрунтованою та повинна бути залишена судом без задоволення повністю. З наведених підстав, просили повністю відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача судові витрати.
21.09.2023 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача №2 ОСОБА_2 , відповідно до якої вказала наступне. Вина ОСОБА_2 чітко встановлена постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя, однак у зв'язку із спливом строків накладення стягнення, передбачених ч.2 ст. 38 КУпАП, провадження відносно останнього було закрито. На відміну від постанови судді Комунарського районного суду від 15.11.2022 №333/2058/22 відносно ОСОБА_1 , в якій зазначено, що справу закрито у зв'язку за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Стосовно страхового відшкодування: у листі заступника начальника Регіонального Управління врегулювання страхових випадків Страхової групи «ТАС» від 31.03.2023 року № 04742/9123 вказано - «Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2023 р. зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, що стало причиною пошкодження її автомобіля» та ОСОБА_3 нараховано і в подальшому виплачено страхову виплату в розмірі 5116.15 грн. Крім того, під час судового розгляду адміністративної справи відносно неї, призначення судом інженерно-транспортної експертизи та отримання висновку експерта від 26.08.2022 року №СЕ-19/108-22/7520-1Т, ОСОБА_1 звернулась до Патрульної поліції із заявою щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та до Страхової компанії «ТАС» про огляд автомобіля Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_2 . Після огляду у серпні 2022 року ОСОБА_1 отримала змогу віддати авто на ремонт, який розпочався у листопаді 2022 року за власні кошти ОСОБА_1 , страхову виплату отримано лише у квітні 2023 року. Крім того, ремонт автомобіля Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_2 триває і надалі, оскільки шкода завдана дорожньо-транспортною пригодою до сих пір не усунута. Стосовно моральної шкоди зазначає, що автомобіль Volkswagen Golf майже півроку стояв розбитий, потім ремонт тривав понад 3 місяці та періодично триває. Весь цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимушені були користуватися громадським транспортом, оскільки не мають в користуванні іншого автомобіля та змоги купити новий. Ними були витрачені власні заощадження для закупівлі деталей для ремонту. Крім того, витрачались та витрачаються кошти на адвоката. Також під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 була призначена інженерно-транспортна експертиза. На дослідження експерту разом з іншими матеріалами справи була надана схема місця пригоди, яку підписав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На схемі зафіксовані сліди гальмування задніх коліс автомобіля «Сітроен С4», яким керував ОСОБА_2 . Довжина слідів гальмування автомобіля до зіткнення становить 23,1 та 24,4 метри. Саме з довжини слідів гальмування експерт зробив висновок, що швидкість автомобіля, яким керував ОСОБА_2 становить 71-72 км на годину і це найменше, так як не враховано ще витрати на кінетичну енергію, яка витрачалась на деформацію деталей автомобілів. В зазначеному місці обмежено швидкість руху - 30 км па годину у зв'язку з ремонтними роботами. Таким чином ОСОБА_2 , більше як вдвічі перевищив дозволену швидкість, сам своїми навмисними діями створив собі небезпеку, що і спричинило дорожньо-транспортну пригоду. Крім того, адвокат Коноваленко О.ІО. необґрунтовано у відзиві на позов зазначив - «висновок експерта, яким встановили нібито відсутність порушення ПДР Позивачкою ґрунтувалися переважно на показаннях свідків - Третьої особи - власника автомобіля та його матері, тобто зацікавленими особами та ймовірніше за все надали недостовірні свідчення». Так, в Комунарському районному суді м. Запоріжжя в якості свідків зі сторони ОСОБА_1 були допитані - ОСОБА_3 та стороння особа ОСОБА_8 , який під час дорожньо-транспортної пригоди перебував у своєму автомобілі позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та завершував маневр на перехресті разом з нею. Після пригоди вийшов зі свого автомобіля, запропонував бути свідком та прийти до суду, надав свої дані та телефон, який ОСОБА_1 одразу вказана в поясненні від 21.05.2022 року. Отже, беручи до уваги те, що в судах першої інстанції були досліджені докази та встановлені факти, які не потребують додаткового вивчення та доказування, встановлена вина ОСОБА_2 рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, доводи адвоката Коноваленка О.Ю., зазначені у відзиві на позов є не обґрунтованими, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
13.02.2024 позивачем ОСОБА_1 була подана до суду заява про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, на підставі раніше поданого клопотання представника позивача адвоката Кальній Д.С.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просили стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 23201,03 грн., з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , майнову шкоду (франшизу) та моральну шкоду, а також судові витрати, що складаються з судового збору, витрат на проведення експертизи та на правову допомогу. Також позивач зазначила, що ОСОБА_2 не приніс їй вибачень, вона вимушена вже 2,5 роки поневірятися у судах. Це все впливає на розмір визначеної нею моральної шкоди.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди заперечував за обставинами, вказаними у відзиві на позов. Щодо стягнення франшизи не заперечували, але вважають таку вимогу передчасною адже позивачка жодного разу не зверталася до відповідача за такою виплатою. Також представник зазначив, що довго розглядалися справи про адміністративні правопорушення не з вини відповідача. Щодо стягнення правових витрат просили зменшити заявлену суму, вважаючи її необгрунтованою.
Представник відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2023 року відкрито провадження у справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2023 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 21.09.2023 року провадження у справі зупинено до розгляду Запорізьким апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення №336/5911/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2023 року.
Ухвалою судді від 11.01.2024 року провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду (підготовчого провадження), призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 13.02.2024 року по справі призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області, яке розташоване за адресою: 69067, м. Запоріжжя. вул. Аваліані, 19а, провадження у справі зупинено.
Ухвалою судді від 20.05.2024 року провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду (підготовчого провадження), призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27.06.2024 року прийнято до розгляду заяву адвоката Кальній Дмитра Станіславовича про зменшення позовних вимог, а саме в частині відшкодування майнової шкоди (недоплаченої суми страхового відшкодування) в розмірі 23201,03 грн., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2023 року у справі № 336/5911/22, яка в свою чергу, постановою Запорізького апеляційного суду від 01.12.2023 року залишена без змін, ОСОБА_2 , визнано винним скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрито у зв'язку зі спливом строків накладення стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.
У відповідності до вказаної постанови, 21.05.2022 о 13-45 годині в м.Запоріжжі, на перехресті вулиць Культурної та вул. О. Говорухи, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Citroen C4 Picasso, д/н НОМЕР_1 , перевищив максимально дозволену швидкість руху в межах населеного пункту та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.29 ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП пошкоджено автомобілі водіїв - учасників ДТП, потерпілі відсутні. Зазначеними діями ОСОБА_2 порушив п. 12.3, 12.4, 12.9.б ПДР України, за що передбачено відповідальність згідно зі ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Citroen C4 Picasso, д/н НОМЕР_1 станом на дату настання ДТП була забезпечена в ПрАТ «Страхова група «ТАС» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AT 1861168 від 11.01.2022.
Відповідно до Звіту № 303 від 21.12.2022 року, складеного спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_5 ринкова вартість транспортного засобу Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 93701,55 грн., вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 379829, 25 грн., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Volkswagen Golf становить 93701,55 грн.
Висновком ФОП ОСОБА_6 № 75-R/11/75 від 25.12.2022 року, встановлено ринкову вартість транспортного засобу Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - 93701,55 гривень, та ринкова вартість пошкодженого майна оцінки становить 35085, 4 гривень.
Відповідно до листа ПрАТ «Страхова група «ТАС» від 31.03.2023, власника транспортного засобу Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 повідомлено про визначення суми страхового відшкодування в розмірі 56116,15 грн. та що вказану суму буде перераховано на реквізити, вказані у заяві на виплату страхового відшкодування.
ПрАТ «Страхова група «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 56116,15 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 02.04.2023 р.
На виконання ухвали суду від 13.02.2024 року за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи, суду надано висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області від 06.05.2024 №СЕ-19/108-24/4733-АВ, яким встановлено наступне: середня ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , хетчбек, 2000 року випуску, об?єм двигуна 1595 см.куб., газ бензин, КП автоматична, номер VIN: НОМЕР_5 станом на момент ДТП - 21 травня 2022 року, може складати: 115264 грн. 31 коп., вартість додатково встановленого газового обладнання яка може дорівнювати: 1638 грн. 27 коп. не додавалась до середньо ринково вартості автомобіля у зв'язку з тим, що при визначенні середньо ринкової вартості автомобіля по формулі (1) не можливе коригування (не передбачено) по додатковому обладнанню, вищевказана вартість враховується тільки при розрахунку ринкової вартості КТЗ (що не є питанням даної експертизи) при безпосередньому дослідженні (огляді), однак в даних обставинах справи її можливо додати додатково на розсуд суду тому, що згідно наданих документів станом на 21.05.2022 року на автомобіль було встановлено вищевказане ГБО.
V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктами 5, 6 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у ст. 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Статтею 5 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вказаний Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Так, згідно із п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до змісту ст. 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пунктами 34.1. 34.4. статті 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на дату спірних правовідносин) передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
За змістом п. 35.1. статті 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися, у тому числі зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.
Згідно із п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у т.ч. шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року, прийнятій за результатами розгляду справи №914/881/17, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Відповідно до ст.11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Отже, виходячи з вищевикладених норм, складанню звіту про оцінку розміру збитків, в будь-якому випадку, передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2019 року у справі №211/2171/15; від 01 жовтня 2020 року у справі №2-2394/10; від 15 жовтня 2020 року у справі №917/628/17.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд звертає увагу, що сума страхового відшкодування не була погоджена з позивачем, на чому наполягає сторона позивача та не було спростовано відповідачем ПрАТ «Страхова група «ТАС», а тому в розумінні ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», необхідним є замовлення і проведення саме експертизи, висновок якої є належним доказом на підтвердження розміру спричинених збитків у правовідносинах пов'язаних з відшкодуванням шкоди.
Між сторонами з самого початку виник спір щодо розміру страхового відшкодування, у зв'язку з чим судом призначено відповідну експертизу.
Як вбачається з висновку експерта 06.05.2024 №СЕ-19/108-24/4733-АВ, середня ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на момент ДТП - 21 травня 2022 року, може складати: 115264 грн. 31 коп., вартість додатково встановленого газового обладнання - 1638 грн. 27 коп.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 липня 2018 року у справі №924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Верховний Суд дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ.
Отже, з урахуванням всіх обставин справи та беручи до уваги встановлені судом підстави для відмови у прийнятті в якості доказу Звіту №303, складеного 21.12.2022 року ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне врахувати наявний висновок транспортно-товарознавчої експертизи щодо вартості транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на момент ДТП, який зроблений судовим експертом Середою Є.
Також судом встановлено, що ПрАТ «Страхова група «ТАС» було сплачено страхове відшкодування в сумі 56116,15 грн.
Враховуючи право позивача на відшкодування шкоди, а також приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи було встановлено судом та доведено позивачем спричинення шкоди саме ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» на підставі полісу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» суму недоплаченого страхового відшкодування з урахуванням висновку експертизи в розмірі 23201,03 грн. ((115264,31+ 1638,27 ) -35085,40-2500-56116,15).
Вирішуючи питання щодо обов'язку відшкодувати суму франшизи, суд виходить з того, що у відповідності до п. 36.6 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
При цьому суд також бере до уваги правові позиції Верховного Суду, висловлені 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15 та 12 грудня 2018 року у справі №758/2356/17-ц, згідно якої володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 франшизи у розмірі 2500 грн. суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, ґрунтуються на законі, а відтак підлягають задоволенню.
Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача, то судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом-моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини; завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 372/2085/16-ц (провадження № 61-18385св19) зазначено, що: «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди».
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.
В рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі", зазначається, що "з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги". Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 саме в розмірі 5000 гривень.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Кальній Д.С. було укладено договір про надання правничої допомоги від 13.06.2022 року, відповідно до якого предметом договору є надання послуг клієнту, а саме: представлення інтересів замовника в усіх інстанціях, отримувати замість неї усі документи, довідки та розмір грошової винагороди (гонорару) за виконану роботу складає: аналіз судової практики, правового обґрунтування позову 2000 гривень, - написання позовної заяви, формування пакету документів у вигляді додатків - 3000 гривень, - написання відповіді на відзив - 1000 гривень, - участь у 1-му судовому засіданні - 1000 гривень, - написання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції-2000 гривень, участь в 1-му судовому засіданні в Запорізькому апеляційному суді - 1500 гривень.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 28.04.2023, адвокат надав, а клієнт прийняв наступні комплексні юридичні послуги: аналіз судової практики, правового обґрунтування позову 2000 гривень, - написання позовної заяви, формування пакету документів у вигляді додатків - 3000 гривень. Вартість послуг за цим договором встановлюється сторонами в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до квитанції від 28.04.2023, адвокат Кальній Д.С. отримав від ОСОБА_1 за надані юридичні послуги 5000,00 грн.
Відповідно до актів приймання-передачі наданих юридичних послуг від 27.06.2024, 05.09.2024, 15.10.2024, 19.11.2024, адвокат надав, а клієнт прийняв наступні комплексні юридичні послуги: підготовка клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження- 500 гривень, написання відповіді на відзив - 1000 гривень, - участь у судовому засіданні 13.02.2024 - 1000 гривень, участь у судовому засіданні 27.06.2024 - 1000 гривень, участь у судовому засіданні 05.09.2024 - 1000 гривень, участь у судовому засіданні 15.10.2024 - 1000 гривень, участь у судовому засіданні 19.11.2024 - 1000 гривень.
Відповідно до наданих квитанцій адвокат Кальній Д.С. отримав від ОСОБА_1 за вище перелічені надані юридичні послуги 6500,00 грн.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність від» 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару Адвоката встановлений сторонами Договору у фіксованому розмірі та він не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеним (постанова ВС від 28.12.2020 р., справа №640/18402/19, р.№93859342). Фіксований розмір гонорару Адвоката також враховує підготовку до засідання, час на прибуття до суду та очікування засідання, що є невідворотним, не залежить від волі чи бажання Адвоката, на що також витрачається робочий час Адвоката, коли він не може займатися іншою оплачуваною роботою (п.38 постанови ВС від 26.10.2022р., справа №910/4277/21, р.№107100592). Законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. На вказаному наголошено Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у справі №280/5176/20 (п.94 постанови від 02.12.2021 року, р.№101608848). Згідно висновку КЦС ВС від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19 (пр.№61-10459св20, р.№97700586) визначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Факт надання правової допомоги Клієнту підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт та квитанцією про отримання плати за послуги.
В той же час, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Подібні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" суд виходив із того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом також встановлено, що, як вбачається з матеріалів справи, судове засідання 13.02.2024 було проведено за відсутності сторін, судові засідання 05.09.2024, 15.10.2024 взагалі не проводились. Отже, вимоги щодо оплата участі у зазначених судових засіданнях, які не відбулися і в якому не приймав участь представник, на загальну суму 3000 грн. є необґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, розмір підтверджених належними доказами витрат на правничу допомогу складає 7000 грн.
Крім того, слід зазначити, що в описі робіт не розподілені роботи по наданню правничої допомоги по вимогам до ПрАТ «Страхова група «ТАС» та окремо до ОСОБА_2 .
Отже, враховуючи розмір задоволених вимог , оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, приймаючи до уваги заяву відповідача ОСОБА_2 про зменшення витрат на правову допомогу та пропорційність до розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в такому розмірі: з ОСОБА_2 в сумі 2000 грн.; з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» -в сумі 3750 грн.
Щодо відшкодування витрат на проведення судової експертизи в розмірі 3634,96 грн. суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що вищенаведені витрати знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з частковим невиконанням своїх зобов'язань саме відповідачем ПрАТ «Страхова група «ТАС», позивачем було пронесено витрати за оплату послуг судового експерта в розмірі 3634,96 грн., відповідно до якого позивач сплатив за послуги з визначення середньої ринкової вартості автомобіля, а тому такі витрати мають бути відшкодовані відповідачем ПрАТ «СК «Страхова група «ТАС» на користь позивача.
Крім того, на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів сума сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кальній Дмитро Станіславович, до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди (недоплаченої суми страхового відшкодування, франшизи), моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 , недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 23201 /двадцять три тисячі двісті одну/ гривні 03 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , майнову шкоду (франшизу) в розмірі 2500 /дві тисячі п'ятсот/ гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 5000 /п'яти тисячі/ гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 /п'ятсот тридцять шість/ гривень 80 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 3750 /три тисячі сімсот п'ятдесят/ гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 /п'ятсот тридцять шість/ гривень 80 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 2000 /дві тисячі / гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи в сумі 3634 /три тисячі шістсот тридцять чотири/ гривні 96 копійок
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Комунарський районний суд міста Запоріжжя.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», ЄДРПОУ 30115243, юридична адреса: м. Київ, пр. Перемоги, 65.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 05.12.2024.
Суддя Ю.В. Ковальова