Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5578/24
Провадження №: 2/332/2585/24
03 грудня 2024 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В. Д., при секретарі судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (адреса місця знаходження: 02094, м. Київ, пр-т. Л.Каденюка, буд. 23, код ЄДРПОУ 41125531) в особі представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,-
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» в особі представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 24620,00 грн., судових витрат та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_2 , укладено Кредитний договір № 201225-002, відповідно до умов якого, останньому було надано кредит у розмірі 20000 грн., шляхом перерахування суми Кредиту на банківський (картковий) рахунок Позичальника, строком дії договору до 25.12.2021 року..
Кредитний договір № 201225-002 від 25.12.2020 року було підписано ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z17148.
Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 5,9 % (сума одноразової комісії складає 1180,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Окрім того, позичальник має зробити 12 щомісячних платежів та вносити платежі щомісячно до 25 числа відповідного місяця включно.
Так, на банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 18820,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 5,9 %, що в грошовому еквіваленті 1180,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 78 від 28.12.2020 р. на перерахування кредитних коштів.
На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Згідно з розрахунком кредитної заборгованості за Кредитним договором № 201225-002 від 25.12.2020 року станом на 20.06.2024 р. заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 24620,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 13333,32 грн.; прострочена заборгованість за процентами 11286,68 грн.
На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду із заявою, про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 24620,00 грн., судового збору та витрат на правову допомогу.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в у прохальній частині позовної заяви представник позивача заявляв про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання призначені на 31.10.2024 року та на 03.12.2024 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу відповідача та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою суду від 03.12.2024зазначену позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 25.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_2 , укладено Кредитний договір № 201225-002, відповідно до умов якого, останньому було надано кредит у розмірі 20000 грн., шляхом перерахування суми Кредиту на банківський (картковий) рахунок Позичальника, строком дії договору до 25.12.2021 року..
Кредитний договір № 201225-002 від 25.12.2020 року було підписано ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z17148.
Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 5,9 % (сума одноразової комісії складає 1180,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Окрім того, позичальник має зробити 12 щомісячних платежів та вносити платежі щомісячно до 25 числа відповідного місяця включно.
Так, на банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 18820,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 5,9 %, що в грошовому еквіваленті 1180,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 78 від 28.12.2020 р. на перерахування кредитних коштів.
На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Згідно з розрахунку кредитної заборгованості за Кредитним договором № 201225-002 від 25.12.2020 року за період з 25.12.2020 року по 20.06.2024 року заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 24620,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 13333,32 грн.; прострочена заборгованість за процентами 11286,68 грн.
До вказаного договору додані графіки платежів за договором № 201225-002 від 25.12.2020 , паспорт споживчого кредиту на умовах кредитного продукту «12 місяців_ReCredit», публічна пропозиція (оферта) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» укладення договору про надання кредиту на умовах продукту «Рекредит», виписка з особового рахунку за кредитним договором № 201225-002 від 25.12.2020 року, довідка про укладення договору.
Отже, 25.12.2020 відповідач підписав кредитний договір, в якому визначені істотні умови кредитного договору: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, процентна ставка за договором є фіксованою.
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, датою повернення суми кредиту, так сам як і датою сплати заборгованості за договором, вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним.
Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, а змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Згідно з розрахунком кредитної заборгованості за Кредитним договором № 201225-002 від 25.12.2020 року за період з 25.12.2020 року по 20.06.2024 р. заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 24620,00 грн., яка складається з: сума заборгованості по тілу кредиту 13333,32 грн.; сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом 11286,68 грн.
Відповідач доказів на спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, зокрема і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої, суду не надав.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання, щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання ним правової допомоги позивачеві підтверджено договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023, укладеним між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Правовий діалог», в якому сторони визначили, що розмір винагороди за подання до суду позовної заяви складає 7000,00 грн.; актом № 3 приймання-передачі наданої АО «Правовий діалог» правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 04.01.2023 на загальну суму 7000,00 грн.; платіжною інструкцією № 1567 від 05.01.2024 про сплату ТОВ «Кредитсервіс» на користь АО «Правовий діалог» винагороди за надану правничу допомогу за договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 на загальну суму 7000,00 грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З урахуванням вищевикладеного та того, що відповідач з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача до суду не звертався, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279,280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" в особі представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) суму заборгованості за Кредитним договором № 201225-002 від 25.12.2020 року за період з 25.12.2020 року по 20.06.2024 р. у розмірі 24620, 00 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 03 грудня 2024 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.
Суддя: В.Д. Сапунцов