Ухвала від 04.12.2024 по справі 308/16587/23

Справа № 308/16587/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого суді Фазикош О.В., за участю секретаря Цмур В.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 04.12.2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06.12.2024 року.

ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., від 9 вересня 2023 року, вказана позовна заява залишена без руху.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. від 25.10.2023 у даній справі відкрито провадження, постановлено, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

20.09.2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Бомбушкар Сергія Павловича.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що за час перебування сторін у шлюбі, ними, як подружжям, було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована за ОСОБА_1 . Даний факт стверджується нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу квартири від 02.08.2007 р.

Для придбання квартири, витрат на її ремонт, облаштування меблями, побутовою технікою подружжям ОСОБА_3 були витрачені позичкові кошти, зобов'язання по поверненню яких виникли зокрема на підставі боргових розписок виданих відповідачем ОСОБА_2 третім особам, загальна сума зобов'язань по яких становить близько 24 000 доларів США. Хоча придбана подружжям квартира була оформлена за одним із подружжя - ОСОБА_1 , однак згідно норм ст. 60, 61 СК України зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того адвокат зазначає, що подружжям Мотузних за час шлюбу було оформлено та отримано в ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» кредит на суму 18 000 доларів США на підставі кредитного договору № 014/4032/74/33935 від 02.08.2007 р., оформленого на ім'я ОСОБА_1 , залишок неповернутого кредиту по якому станом на 19.09.2024 р. становить 94 000 грн.

Адвокат при обґрунтуванні зустрічного позову покликається на положення: ст. ст. 60,61, 65, 190 СК України, ч. 1 ст. 2, ст.5,ч.1 ст. 15, ст.16 ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч.ч.1, 2 ст. 357, ч. 2,3 ст. 358, ч. 1 ст. 368, ч.2 ст. 372 ЦК Украйні, ч. 1, ч. 4 ст. 41 Конституції України, 193ЦК України,

Адвокат зазначає, що необхідність звернення до суду з даними позовними вимогами, також зумовлена необхідністю розпорядження своєю часткою у манні у майбутньому. Домовленості між сторонами (колишнім подружжям ) про нерівний розподіл часток у праві спільної сумісної власності спільне майно не було. Можливості вирішити спір у поза судовому порядку у позивача не має, зважаючи на відносини сторін після розірвання шлюбу. За вищенаведених підстав позивач вважає за необхідне визначити у судовому порядку ідеальні частки у праві спільної сумісної власності подружжя (квартири та боргових зобов'язань) по 1/2 частці за кожним.

Адвокат зазначає, що зважаючи на те, що предмет первісних позовних вимог і зустрічних є тісно взаємопов'язаним, правовідносини сторін виникли на підставі одних і тих самих правочинів, задоволення зустрічних вимог може повністю виключити задоволення первісних позовних вимог, з огляду на зміст ст. 193 ЦПК України даний зустрічний позов доцільно розглядати у одному провадженні разом із первісним.

На підставі вищенаведеного, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 368, 355, 357, 258, 369, 372, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 175-177, 193, 194 Цивільного процесуального кодексу України, просить прийняти даний зустрічний позов до сумісного розгляду з первісним; визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності (у майні подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 » а саме : - у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ; - у грошовому зобов'язанні по поверненню коштів, яке виникло на підставі боргових розписок, виданих ОСОБА_2 за період з 20.11.2004 р. по 19.09.2024 р. третім особам на загальну суму 24 000 доларів США; - у грошовому зобов'язанні по поверненню кредитних коштів, яке виникло на підставі кредитного договору № 014/4032/74/33935 від 02.08.2007 р. укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» та ОСОБА_1 , залишок неповернутого кредиту по якому станом на 19.09.2024 р. становить 94 000 грн. - в розмірі по1/2 (одній /другій) частці за кожним, припинивши право спільної сумісної власності подружжя на вищезазначене майно.

Зважаючи на факт перебування відповідача по зустрічному позову за межами України, факт введення в державі воєнного стану та військової агресії рф проти України, наразі немає можливості з'ясувати всі спірні обставини та здобути необхідні докази, прошу надати достатній строк на усунення недоліків даного зустрічного позов.

Відповідно до розпорядження № 168 від 30.10.2024 в.о. керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Магдинець В., щодо призначення повторного розподілу справи: матеріали справи підлягають повторному автоматизованому перерозподілу у зв'язку із тим, що суддя Лемак Олеся Володимирівна відрахована зі штату суду у зв'язку з поданням заяви про відставку згідно наказу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2024 р. № 37/02-06.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Олексій Васильович Фазикош.

Сторони по справі у судове засідання не з'явилися, про дату та час проведення підготовчого судового засідання повідомлялися належним чином.

Від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, зустрічну позовну заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. При винесенні ухвали про об'єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.

Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Тлумачення ч. 2 ст. 193 та ч. 1 ст. 194 ЦПК України дає підстави вважати, що зустрічний позов - це самостійна матеріально-правова вимога відповідача до позивача, пред'явлена ним у порядку і в строки, встановлені законом, до позивача для її спільного розгляду з первісним позовом в одному і тому ж провадженні за наявності для цього відповідних умов та підстав.

З точки зору закону однією з умов пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним та доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Згідно матеріалів справи провадження у справі відкрито 25.10.2023. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву, у якому викладаються заперечення проти позову та який повинен відповідати вимогам ч. 3 ст. 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) відповідачем одночасно з надісланням відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11.12.2023 від відповідача по справі надійшла заява про відкладення розгляду справи та про надання їй можливості ознайомитися із матеріалами справи, оскільки копію позовної заяви та додатки до неї вона не отримувала.

26.03.2024 від представника відповідача по справі - адвоката Бомбушкар С.П., надійшла заява про відкладення розгляду справи та надання йому можливості ознайомитися і матеріалами справи, переведення всіх документів у справі в електронну форму. Аналогічна заява надійшла до суду від адвоката 18.06.2024.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1,2 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом із тим, зустрічний позов, що поданий представником відповідача датовано 19.09.2024, та подано до суду 20.09.2024. Однак питання про поновлення строку на подання зустрічного позову, адвокатом не порушується.

Строк визначений зазначеною нормою права є імперативним, може бути поновлений судом за клопотанням заявника, проте клопотання про поновлення строку не заявлено, причин пропуску строку, які б суд міг визнати поважними не зазначено.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом первісного позову є розірвання шлюбу, а зустрічного позову поділ майна подружжя, а саме нерухомого майна та грошових зобов'язань.

Із аналізу первісного позову та зустрічної позовної заяви, вбачається, що такі позовні вимоги можуть бути розглянуті окремо незалежно одна від іншої, задоволення зустрічного позову жодним чином не впливає на задоволення первісного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, імперативною нормою ст.194 ЦПК України встановлено правило, згідно з яким порушення вимог ч.1 ст.193 ЦПК України стосовно процесуального строку на пред'явлення зустрічного позову має наслідком постановлення судом ухвали про повернення зустрічного позову заявнику.

Враховуючи наведене вище, а також те, що відповідачем по вказаній цивільній справі зустрічний позов пред'явлено з порушенням строків для подання відзиву, то суд відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України вважає за необхідне зустрічний позов повернути відповідачу.

При цьому, повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ч.3 ст.194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст.ст. 193, 194, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Бомбушкар С.П. до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, повернути заявнику.

Роз'яснити позивачу по зустрічному позову, що вона має право звернутись до суду з зазначеним позовом окремо.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи. Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена удень її проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош

Попередній документ
123573912
Наступний документ
123573914
Інформація про рішення:
№ рішення: 123573913
№ справи: 308/16587/23
Дата рішення: 04.12.2024
Дата публікації: 09.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.09.2025)
Дата надходження: 02.04.2025
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
13.12.2023 10:10 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
12.03.2024 15:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.03.2024 15:05 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
29.05.2024 11:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
18.06.2024 14:35 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.07.2024 10:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.09.2024 10:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.11.2024 11:05 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
13.11.2024 14:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.12.2024 14:10 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
12.12.2024 13:10 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
31.01.2025 11:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
25.02.2025 14:50 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.09.2025 09:00 Закарпатський апеляційний суд