Справа № 308/14146/18
1-кс/308/7281/24
05 грудня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , у судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_4 , у кримінальному правопорушенні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018070000000143 від 06.12.2018 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України, погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Слідчий в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області капітан юстиції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із клопотанням у кримінальному правопорушенні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018070000000143 від 06.12.2018 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України, погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначає, що:
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини вчинення громадянином України ОСОБА_6 закінченого замаху на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обіг якого заборонено, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обіг якого заборонено, в невеликих розмірах, тобто злочинів, передбачених частиною 2 статтею 15, частиною 2 статті 305 та частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України.
Громадянин України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи 3 та 4 грудня 2018 року в місті Кривий Ріг у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, загальною вагою 421,5323 грама, з метою його наступного незаконного переміщення через митний кордон України до Словацької Республіки, з приховуванням від митного контролю.
Переслідуючи мету незаконно переміщення через митний кордон України вказаного вище особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, (канабісу), діючи з метою його приховування від митного контролю, ОСОБА_6 помістив даний наркотичний засіб (канабіс) в три пластикові пляшки з написом «Ліптон», які в подальшому приховав в конструктивній частині передньої панелі автомобіля марки «Рено», моделі «Еспейс» номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 », щоб унеможливити виявлення даного наркотичного засобу в ході візуального огляду під час прикордонно-митного контролю.
Надалі, діючи на виконання свого злочинного умислу щодо контрабанди наркотичного засобу - канабісу, обіг якого заборонено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в м. Кривий Ріг, разом з п'ятьма особами, мешканцями міста Кривого Рогу: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обізнаність яких про злочинні наміри ОСОБА_6 на даний час досудовим розслідуванням не встановлена, вирушив в напрямку м. Ужгород з метою перетнути митний пост «Ужгород» та потрапити до Словацької Республіки на вказаному автомобілі та попрямувати до Чеської Респубілки.
У подальшому, 6 грудня 2018 року ОСОБА_6 усвідомлюючи, що у його автомобілі наявний прихований наркотичний засіб канабіс та маючи на меті уникнути відповідальності у випадку виявлення вказаної наркотичної речовини, перед в'їздом на митний пост «Ужгород», передав керування автомобілем громадянину ОСОБА_7 , який слідував разом з ОСОБА_6 та іншими пасажирами до Словацької Республіки.
Не зважаючи на наявність прихованого особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу, 6 грудня 2018 року о 14 годині, ОСОБА_6 на зазначеному транспортному засобі, разом з іншими особами прибув у якості пасажира на ділянку «Виїзд з України» митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , на смугу руху «зелений коридор», заявивши таким чином митному органу України неправдиві відомості про відсутність у нього предметів, які підлягають декларуванню, та які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України, розраховуючи на спрощену форму проходження митного контролю, що передбачений зазначеною смугою руху ділянки митного кордону України, з метою безперешкодного подальшого слідування на територію Словацької Республіки.
Однак, ОСОБА_6 свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки в ході здійснення прикордонно-митного контролю автомобіля марки «Рено», моделі «Еспейс», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 « НОМЕР_1 », під час поглибленого огляду, в конструктивних частинах передньої панелі вказаного транспортного засобу виявлено приховану від прикордонно-митного контролю речовину рослинного походження зеленого кольору, яка відноситься до особливо небезпечної наркотичної речовини канабісу. Вказана речовина була поміщена в три пластикові пляшки з написом «Ліптон».
У зв'язку з вищевикладеним, 06.12.2018 слідчим в ході проведення огляду місця події на території МП «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС серед інших речей та предметів вилучено 3 пластикові пляшки зеленого кольору з надписом «Lipton», в кожній з яких знаходилась речовина зеленого кольору рослинного походження з характерним запахом, схожа на марихуану.
Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України №3/468 від 27.03.2019, надані на експертизу грубо подрібнені речовини, рослинного походження, зеленого кольору є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Загальна маса наданих на експертизу грубо подрібнених речовин рослинного походження зеленого кольору становить 421,5323 грама.
Загальна маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 372,8404 грама.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс внесений до таблиці № 1 списку № 1 «особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, вчинив закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обіг якого заборонено, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме злочин, передбачений частиною 2 статтею 15 та частиною 2 статті 305 Кримінального кодексу України.
Поряд з цим, громадянин України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи 3 та 4 грудня 2018 року в місті Кривий Ріг у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, загальною вагою 421,5323 грама, який помістив в три пластикові пляшки з написом «Ліптон», та які в подальшому приховав в конструктивній частині передньої панелі автомобіля марки «Рено», моделі «Еспейс» номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 ».
Надалі, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в м. Кривий Ріг, разом з п'ятьма особами, мешканцями міста Кривого Рогу: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обізнаність яких про злочинні наміри ОСОБА_6 на даний час досудовим розслідуванням не встановлена, на вищевказаному транспортному засобі вирушив в напрямку м. Ужгород з метою перетнути митний пост «Ужгород» та потрапити до Словацької Республіки на вказаному автомобілі та попрямувати до Чеської Республіки.
У подальшому, 6 грудня 2018 року о 14 годині, ОСОБА_6 на зазначеному транспортному засобі, разом з іншими особами прибув у якості пасажира на ділянку «Виїзд з України» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України, де в ході здійснення прикордонно-митного контролю автомобіля марки «Рено», моделі «Еспейс», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 « НОМЕР_1 », під час поглибленого огляду, в конструктивних частинах передньої панелі вказаного транспортного засобу виявлено приховану від прикордонно-митного контролю речовину рослинного походження зеленого кольору, яка відноситься до особливо небезпечної наркотичної речовини канабісу. Вказана речовина була поміщена в три пластикові пляшки з написом «Ліптон».
Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України №3/468 від 27.03.2019, надані на експертизу грубо подрібнені речовини, рослинного походження, зеленого кольору є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Загальна маса наданих на експертизу грубо подрібнених речовин рослинного походження зеленого кольору становить 421,5323 грама.
Загальна маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 372,8404 грама.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс внесений до таблиці № 1 списку № 1 «особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».
У клопотанні вказано на те, що вказаними діями ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обіг якого заборонено, в невеликих розмірах, тобто злочин, передбачений частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України.
Слідчий зазначає, що вина ОСОБА_6 у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю підтверджується зібраними у рамках кримінального провадження доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження. У діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки вчинення тяжкого злочину, а саме передбаченого: ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років та злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному етапі розслідування, в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та достатні для обрання останньому запобіжного заходу.
У клопотання міститься покликання на ст. 193, п. 4 ч. 2 ст. 183, ч. 4 ст. 176, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказано на наявність ризиків того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також у клопотанні вказано на те, що:
27.02.2020 у рамках даного кримінального провадження в порядку ст.ст. 111, 112, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 та ч. 1 ст. 309 КК України.
27.02.2020 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук. Крім того, починаючи з 05.03.2020 і по даний час підозрюваний ОСОБА_6 перебуває у міжнародному розшуку.
У клопотанні вказано на те, що винесення органом досудового розслідування 20.03.2023 постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, та внесення відомостей про розшук підозрюваного ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України. Крім того, ототожнення поняття оголошення особи в міжнародний розшук і перебування в такому розшуку не ґрунтується на жодній нормі законодавства України.
Слідчий зазначає, що для організації публікації циркулярного розшукового сповіщення з «червоним кутом» у відповідних обліках Інтерполу, органу досудового розслідування необхідно надати мотивоване клопотання та належним чином засвідчену копію ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, що була винесена без посилання на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення його в міжнародний розшук.
У клопотанні вказано на те, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, ч. 6 ст. 193 КПК України, просить: обрати щодо підозрюваного громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого, уродженця Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засідання прокурор просила задоволити клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник у судове засідання не з'явилися, про розгляд клопотання повідомлялися в порядку передбаченому процесуальним законодавством, явка підозрюваного в судове засідання органом досудового розслідування забезпечена не було також.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Під час розгляду клопотанні встановлено, що Слідчими слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018070000000143 від 06.12.2018 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини вчинення громадянином України ОСОБА_6 закінченого замаху на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обіг якого заборонено, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обіг якого заборонено, в невеликих розмірах, тобто злочинів, передбачених частиною 2 статтею 15, частиною 2 статті 305 та частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України.
Громадянин України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи 3 та 4 грудня 2018 року в місті Кривий Ріг у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, загальною вагою 421,5323 грама, з метою його наступного незаконного переміщення через митний кордон України до Словацької Республіки, з приховуванням від митного контролю.
Переслідуючи мету незаконно переміщення через митний кордон України вказаного вище особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, (канабісу), діючи з метою його приховування від митного контролю, ОСОБА_6 помістив даний наркотичний засіб (канабіс) в три пластикові пляшки з написом «Ліптон», які в подальшому приховав в конструктивній частині передньої панелі автомобіля марки «Рено», моделі «Еспейс» номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 », щоб унеможливити виявлення даного наркотичного засобу в ході візуального огляду під час прикордонно-митного контролю.
Надалі, діючи на виконання свого злочинного умислу щодо контрабанди наркотичного засобу - канабісу, обіг якого заборонено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в м. Кривий Ріг, разом з п'ятьма особами, мешканцями міста Кривого Рогу: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обізнаність яких про злочинні наміри ОСОБА_6 на даний час досудовим розслідуванням не встановлена, вирушив в напрямку м. Ужгород з метою перетнути митний пост «Ужгород» та потрапити до Словацької Республіки на вказаному автомобілі та попрямувати до Чеської Респубілки.
У подальшому, 6 грудня 2018 року ОСОБА_6 усвідомлюючи, що у його автомобілі наявний прихований наркотичний засіб канабіс та маючи на меті уникнути відповідальності у випадку виявлення вказаної наркотичної речовини, перед в'їздом на митний пост «Ужгород», передав керування автомобілем громадянину ОСОБА_7 , який слідував разом з ОСОБА_6 та іншими пасажирами до Словацької Республіки.
Не зважаючи на наявність прихованого особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу, 6 грудня 2018 року о 14 годині, ОСОБА_6 на зазначеному транспортному засобі, разом з іншими особами прибув у якості пасажира на ділянку «Виїзд з України» митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , на смугу руху «зелений коридор», заявивши таким чином митному органу України неправдиві відомості про відсутність у нього предметів, які підлягають декларуванню, та які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України, розраховуючи на спрощену форму проходження митного контролю, що передбачений зазначеною смугою руху ділянки митного кордону України, з метою безперешкодного подальшого слідування на територію Словацької Республіки.
Однак, ОСОБА_6 свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки в ході здійснення прикордонно-митного контролю автомобіля марки «Рено», моделі «Еспейс», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 « НОМЕР_1 », під час поглибленого огляду, в конструктивних частинах передньої панелі вказаного транспортного засобу виявлено приховану від прикордонно-митного контролю речовину рослинного походження зеленого кольору, яка відноситься до особливо небезпечної наркотичної речовини канабісу. Вказана речовина була поміщена в три пластикові пляшки з написом «Ліптон».
У зв'язку з вищевикладеним, 06.12.2018 слідчим в ході проведення огляду місця події на території МП «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС серед інших речей та предметів вилучено 3 пластикові пляшки зеленого кольору з надписом «Lipton», в кожній з яких знаходилась речовина зеленого кольору рослинного походження з характерним запахом, схожа на марихуану.
Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України №3/468 від 27.03.2019, надані на експертизу грубо подрібнені речовини, рослинного походження, зеленого кольору є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Загальна маса наданих на експертизу грубо подрібнених речовин рослинного походження зеленого кольору становить 421,5323 грама.
Загальна маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 372,8404 грама.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс внесений до таблиці № 1 списку № 1 «особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, вчинив закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обіг якого заборонено, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме злочин, передбачений частиною 2 статтею 15 та частиною 2 статті 305 Кримінального кодексу України.
Поряд з цим, громадянин України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи 3 та 4 грудня 2018 року в місті Кривий Ріг у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, загальною вагою 421,5323 грама, який помістив в три пластикові пляшки з написом «Ліптон», та які в подальшому приховав в конструктивній частині передньої панелі автомобіля марки «Рено», моделі «Еспейс» номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 ».
Надалі, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в м. Кривий Ріг, разом з п'ятьма особами, мешканцями міста Кривого Рогу: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обізнаність яких про злочинні наміри ОСОБА_6 на даний час досудовим розслідуванням не встановлена, на вищевказаному транспортному засобі вирушив в напрямку м. Ужгород з метою перетнути митний пост «Ужгород» та потрапити до Словацької Республіки на вказаному автомобілі та попрямувати до Чеської Республіки.
У подальшому, 6 грудня 2018 року о 14 годині, ОСОБА_6 на зазначеному транспортному засобі, разом з іншими особами прибув у якості пасажира на ділянку «Виїзд з України» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України, де в ході здійснення прикордонно-митного контролю автомобіля марки «Рено», моделі «Еспейс», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 « НОМЕР_1 », під час поглибленого огляду, в конструктивних частинах передньої панелі вказаного транспортного засобу виявлено приховану від прикордонно-митного контролю речовину рослинного походження зеленого кольору, яка відноситься до особливо небезпечної наркотичної речовини канабісу. Вказана речовина була поміщена в три пластикові пляшки з написом «Ліптон».
Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України №3/468 від 27.03.2019, надані на експертизу грубо подрібнені речовини, рослинного походження, зеленого кольору є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Загальна маса наданих на експертизу грубо подрібнених речовин рослинного походження зеленого кольору становить 421,5323 грама.
Загальна маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 372,8404 грама.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс внесений до таблиці № 1 списку № 1 «особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».
Таким чином, вказаними діями ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обіг якого заборонено, в невеликих розмірах, тобто злочин, передбачений частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України.
Підозра ОСОБА_6 у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю підтверджується зібраними у рамках кримінального провадження доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження. У діях ОСОБА_13 вбачаються ознаки вчинення тяжкого злочину, а саме передбаченого: ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років та злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Слідчий суддя, суд наділений правом розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що такого підозрюваного, обвинуваченого оголошено у міжнародний розшук та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку або на тимчасово окупованій території України чи території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо). При цьому після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідних доказів матеріали клопотання не містять.
У клопотанні слідчий вказує на те, що кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
При цьому слідчий стверджує, що винесення органом досудового розслідування 20.03.2023 постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, та внесення відомостей про розшук підозрюваного ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України. Крім того, ототожнення поняття оголошення особи в міжнародний розшук і перебування в такому розшуку не ґрунтується на жодній нормі законодавства України.
Варто зауважити, що згідно наявної в матеріалах справи постанови слідчого від 27 лютого 2020 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 , постановлено відповідні відомості внести до ЄРДР та доручено здійснення розшуку відділу БКОЗ УСБУ в Закарпатській оласті.
Також наявна копія постанови слідчого від 05.03.2020 якою оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 .
При цьому, не зазначено про скерування такої постанови у відповідні органи для її виконання. Варто зазначити, що докази направлення постанови також відсутні в матеріалах клопотання.
Разом із тим відповідно до листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ №58/6/2112 від 30.05.2024, за результатами опрацювання запиту щодо перевірки ОСОБА_6 повідомляють, що згідно обліків Генерального секретаріату Інтерполу та мережевого додатку безпечного обміну інформацією Європолу « ІНФОРМАЦІЯ_6 » станом на 05.07.2024 ОСОБА_6 особа не значиться. Перевіркою обліків вхідної кореспонденції Департаменту встановлено, що 18.02.2019 до Департаменту надходив запит слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області від 15.02.2019 № 58/6/748 щодо вказаної особи. Вказаний запит опрацьований в межах компетенції Департаменту та відповідно до положень законодавства України.
Слідчим суддею під час дослідження матеріалів клопотання встановлено, також що матеріали клопотання містять лист Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ №58/6/429 від 11.02.2020, згідно якого надано відомості про перетин кордону України ОСОБА_6 у період з 01.01.2019 року по 26.02.2020 року.
Згідно рапорту щодо виконання доручення датований 16.05.2024 року, про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів, встановлено, що ОСОБА_6 , на даний час перебуває за межами України, а саме на території Федеративної Республіки Німеччина. Разом з цим, у період з листопада 2012 року по теперішній гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з баз даних « ОСОБА_14 » на територію України не заїжджав.
24.05.2024 року слідчим суддею за клопотанням слідчого надано дозвіл на затримання з мтою приводу підозрюваного ОСОБА_6 .
В подальшому у даному кримінальному провадження надано доручення від 29.05.2024 №58/6/2088 скероване для виконання до Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ, а саме: поставити на контроль "в?їзд-виїзд" на всіх пунктах пропуску через державний кордон України громадянина України ОСОБА_6 та під час перетину ним державного кордону України вжити заходів до його затримання на підставі ухвали слідчого-судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №308/14146/18, від 24.05.2024 року, термін виконання до 24.11.2024.
Згідно листа лист Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ від 11.06.2024, згідно якого надано відомості про перетин кордону України громадянином ОСОБА_6 , де вказується що такий у період з 01.03.2022 року по 05.06.2024 року державний кордон України не перетинав.
Матеріали клопотання не містять відомостей щодо здійснення заходів з розшуку підозрюваного після вказаних дат. Відомостей щодо виконання наданого слідчим доручення, повторного скерування доручення, матеріали клопотання не міститься також.
Слідчим у клопотанні не вказано, та в матеріалах клопотання не містять доказів того, що органом досудового розслідування ініційовано клопотання про затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Участь підозрюваного у судовому засіданні органом досудового розслідування не забезпечено, доказів перебування його в міжнародному розшуку не доведено.
Окрім того, як вказано вище, з огляду на наявні у матеріалах клопотання докази, в період часу із червня 2024 до дня звернення із даним клопотанням до слідчого судді, жодні заходи, окрім доручення від 29.05.2024, та запиту від 30.05.2024 року з метою встановлення місця перебування підозрюваного та можливого перетину державного кордону України не здійснювалися. Відомості про перетин державного кордону за вказаний час в матеріалах клопотання відсутні також.
В розумінні ч.6 ст.193 КПК України, підозрюваним, якого оголошено у міжнародний розшук слід вважати виключно особу, яка перебуває у міжнародному розшуку, що повинно підтверджуватися відповідною інформацією.
Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено в будь-якому з видів розшуку (державному, міждержавному, міжнародному).
Статтею 6 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, ратифікованої Україною 10.11.1994, у редакції від 21.01.2006, визначено, що договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, серед іншого, зокрема - складання і пересилання документів, порушення карного переслідування, розшуку і видачі осіб, що вчинили злочини, а також шляхом вручення документів.
Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місце знаходження підозрюваного не відоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Частиною 2 ст.281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 6 ст.193КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав і в порядку, визначеному КПК України (ч. 1 ст. 4 КПК України).
Чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито змісту зазначеного терміну. При цьому поняття «міжнародний розшук» використовується в цьому кодексі як обов'язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (ч.5 ст.139,297-1,297-4,323 КПК України).
Міжнародний розшук - це регламентований нормами національного та міжнародного законодавства комплекс оперативно-розшукових, інформаційно-довідкових, адміністративно-перевірочних заходів, слідчих (розшукових) дій й негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, що здійснюються на території держав-членів Інтерполу з метою встановлення місця знаходження оголошених у розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді та суду й ухиляються від відбування кримінального покарання.
Розшук особи в Україні та міжнародний розшук особи відрізняється як за територією, на якій здійснюється даний розшук, так і суб'єктами, які його здійснюють.
Обставин, які з'ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності у судовому засіданні наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. 2 ст. 183, ч. 6 ст. 193, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК.
Одним із елементів, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України від 17 серпня 2020 року №613/380/93/228/414/510/2801/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2020 року за № 849/35132, затверджено Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Згідно з п.п. 2, 5 розділу ІІ вказаної Інструкції, цілями міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції).
Уповноважений підрозділ на підставі отриманого від правоохоронного органу України запиту/звернення забезпечує використання інформаційної системи Інтерполу шляхом надсилання запиту про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення (RED NOTICE).
Відповідно до п.п. 1, 7 розділу ІІІ Інструкції, правоохоронні органи України надсилають запити/звернення про використання інформаційної системи Інтерполу уповноваженому підрозділу та/або уповноваженим територіальним підрозділам.
Уповноважений підрозділ у разі одержання запитів/звернень здійснює їх попередню оцінку щодо обґрунтованості, повноти, правильності оформлення, відповідності правилам Інтерполу.
Згідно п. 8 розділу ІІІ Інструкції, залежно від результатів попередньої оцінки одержаного запиту/звернення уповноважений підрозділ: здійснює заходи, передбачені пунктом 5 розділу II цієї Інструкції; надає відповідь правоохоронному органу України - ініціатору внесення відомостей до інформаційної системи Інтерполу безпосередньо чи через уповноважений територіальний підрозділ; запитує у правоохоронного органу України - ініціатора внесення відомостей до інформаційної системи Інтерполу, інших державних органів додаткову інформацію або документи, необхідні для виконання запиту/звернення; повністю або частково відмовляє у виконанні запит звернення у випадках, передбачених пунктом 9 цього розділу; проводить додаткові консультації з правоохоронним органом України - ініціатором внесення відомостей до інформаційної системи Інтерполу або органами Інтерполу.
Із системного аналізу наведеного, можна зробити висновок про те, для того, щоб особа вважалася такою, що є оголошеною у розшук, у тому числі - міжнародний, має бути здійснено певний комплекс заходів. Так, за умови винесення слідчим, прокурором, постанови про оголошення особи у розшук, таке процесуальне рішення має бути спрямоване відповідному органу з метою його реалізації, а особа вважається оголошеною в міжнародний розшук лише тоді, коли Інтерпол опублікував щодо неї «червону картку» (що означає розшук підозрюваного, обвинуваченого, засудженого для екстрадиції).
З доданих до клопотання документів вбачається, що постановою слідчого від 05.03.2020 якою оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 , однак докази того, що така постанова надіслана сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Закарпатській області для організації виконання, матеріали клопотання не містять, що свідчить про відсутність підстав для прийняття щодо ОСОБА_6 рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у його відсутності.
Зокрема, відсутні документи, які передбачені розділом IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132.
У зв'язку із наведеним, за відсутності належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_6 дійсно набув статусу міжнародно розшукуваної особи, одне лише формальне посилання слідчого у клопотанні про оголошення особи в міжнародний розшук без доказів направлення постанови на виконання без дотримання передбаченого відповідною Інструкцією порядку, не означає, що такий розшук фактично розпочато, оскільки оголошення міжнародного розшуку передбачає, насамперед, вжиття комплексу розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів, спрямованих на отримання інформації про особу або встановлення її місцезнаходження, в тому числі з метою її арешту та екстрадиції.
При розгляді клопотання слідчий суддя також враховує, що обов'язок доведення факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про обрання запобіжного заходу, а також те, що слідчий суддя в силу п.18 ч.1ст.3КПК України здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та забезпечує дотримання судової процедури, за якої жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На думку слідчого судді, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 6 ст. 193 КПК оголошеним у міжнародний розшук, лише наявності самого факту прийняття процесуального рішення щодо оголошення особи у міжнародний розшук не достатньо, а необхідно також, щоб сторона обвинувачення вчинила всі необхідні дії по реалізації такої постанови, здійснення яких залежить від неї.
При цьому, відомостей про скерування цієї постанови слідчого з відповідними матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України для вирішення питання щодо направлення запиту про внесення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу клопотання про публікацію Червоного оповіщення, в матеріалах справи відсутні.
Також, до клопотання слідчого не долучено даних про внесення відомостей про оголошення особи у розшук до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як це регламентовано пп. 1 п. 2 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року.
Таким чином, слідчий суддя зазначає, що до матеріалів клопотання не надано жодного доказу, що постанова про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук, скерована до виконання і що підозрюваний реально та фактично оголошений в міжнародний розшук.
Враховуючи те, що прокурором у судовому засіданні не доведено наявність правових підстав, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України, які повинні враховуватись судом при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв'язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 131, 177-178, 187-188, 193, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_4 , у кримінальному правопорушенні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018070000000143 від 06.12.2018 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України, погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'яти денний строк з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1