Справа № 552/7049/23 Номер провадження 22-ц/814/3903/24Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
02 грудня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Одринська Т.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Полтавського обласного управління Акціонерне товариство «Ощадбанк», ОСОБА_1 , треті особи: Полтавська районна державна нотаріальна контора, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про повернення коштів
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Хлистун Ірини Миколаївни на рішення Київського районного суду м.Полтави від 07 жовтня 2024 року,
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 07 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Зобов'язано АТ «ОЩАДБАНК» повернути грошові кошти у розмірі 3 300 000 грн, які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_3 , шляхом зарахування на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 , який відкритий у Полтавському обласному правлінні АТ «ОЩАДБАНК»
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 4 026 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Хлистун І.М.
Проте, апеляційна скарга, не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 2 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: рішення або ухвала, що оскаржуються; в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету -у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Всупереч вимог пункту 2 частини 4 статті 356ЦПК України до апеляційної скарги не долучено доказів надіслання копії апеляційної скарги разом із додатками іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43цього Кодексу, а саме - третім особам Полтавській районній державній нотаріальній конторі Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 .
Разом з тим, з тексту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору або надати відстрочку на оплату судового збору.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд приходить до наступного.
Особа яка знаходиться в скрутному матеріальному становищі, вона має право звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.
Згідно із частинами третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З наведеного слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору чи його відстрочення є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Відповідачем не подано доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Такими документами, наприклад, можуть бути довідка про доходи з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік, довідка з Головного Управління Пенсійного фонду України, довідки з служби соціального захисту, інформація про відсутність майна та майнових прав, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надала довідку про доходи за 2023 та 2024 роки, які вона отримала у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни та праці, проте вказана довідка не береться до уваги Полтавським апеляційним судом.
Враховуючи викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить обставин і достатніх доказів передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для звільнення від сплати судового збору.
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що ціна позову складає 3 300 000 грн.
Відповідно до п.п. 1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при подачі позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 49 500,00грн.
Згідно частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, необхідно розраховувати із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.
Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги складає 59 400,00 грн (49 500,00 грн х150%*0,8).
У зв'язку з чим, апелянту у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» необхідно сплатити судовий збір в розмірі 59 400,00 грн за банківськими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959255
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувача UA528999980313111206080016719
Код класифікації доходів бюджету22030101
Відповідно положень ч.2 ст.357, ч.1 ст.185, ч.4 ст.177 ЦПК України, апеляційна скарга, яка не оплачена судовим збором у встановленому розмірі, залишається без руху з наданням строку, для сплати судового збору, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин апеляційна інстанція позбавлена можливості призначити вказану справу до розгляду, а тому необхідно апеляційну скаргу залишити без руху та надати апелянту строк, який не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків.
Керуючись ч. 2 ст.185, ч.2 ст.357, суддя
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Хлистун Ірини Миколаївни - відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хлистун Ірини Миколаївни на рішення Київського районного суду м.Полтави від 07 жовтня 2024 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали.
У випадку не усунення вказаних недоліків у десятиденний строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: Т. В. Одринська