Іменем України
04 грудня 2024 року м. Кропивницький
справа № 404/10861/23
провадження № 22-ц/4809/1657/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 жовтня 2024 року у складі головуючого судді Іванової Н. Ю.
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, або звільнення від сплати аліментів, яким просив:
припинити стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_3 , на утримання їх дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, згідно судового наказу від 14 серпня 2023 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда у справі № 404/6576/23, з 01 грудня 2023 року;
стягнути з ОСОБА_3 , на його користь аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 грудня 2023 року до досягнення повноліття дитиною.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд послався на норми ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, відповідно до яких, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко Михайло Петрович, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 жовтня 2024 року і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що сторона позивача не прибула в судове засідання, призначене на 11 годину 30 хвилин 09 жовтня 2024 року у зв'язку з тим, що 09 жовтня 2024 року з 11 години 08 хвилин до 09 жовтня 2024 року 12 години 11 хвилин у м. Кропивницькому було оголошено повітряну тривогу.
Вказує, що проведення судового засідання та залишення позову без розгляду відбулось під час повітряної тривоги за умов обмеженого доступу відвідувачів до приміщення суду (вхідні двері були зачинені).
Представник позивача стверджує, що такі обставини, як оголошення повітряної тривоги у м. Кропивницькому 09 жовтня 2024 року з 11 години 08 хвилин до 09 жовтня 2024 року 12 години 11 хвилин, у період воєнного стану, саме в час, на який було призначено судове засідання, мають силу надзвичайних обставин, які не охоплюються вимогою процесуального закону про те, що заява залишається без розгляду у разі повторної неявки незалежно від її причин.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо участі відповідача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
В судове засідання, призначене на 10 годину 30 хвилин 04 грудня 2024 року ОСОБА_2 не з'явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлялась за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Поштова кореспонденція судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 була направлена за адресою її реєстрації, встановленою судом першої інстанції: АДРЕСА_1 та була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.84-85).
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик до суду на 10 годину 30 хвилин 04 грудня 2024 року вважається врученою ОСОБА_2 належним чином.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача - адвоката Кривенка М. П., який підтримав вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п. 1 ст.6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції керувався п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України та виходив з того, що, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи позивач, повторно не з'явився в судове засідання незалежно від поважності причин не явки.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.
З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо у судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 лютого 2024 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд даної справи на 12 годину 00 хвилин 20 березня 2024 року (а.с.19-20).
Згідно довідки секретаря судового засідання від 20 березня 2024 року, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи не здійснювався (а.с.32).
Відповідно до судових повісток, які містяться в матеріалах справи, наступне судове засідання в справі відкладено на 10 червня 2024 року (а.с.33-34).
10 червня 2024 року за вх.№24931, представник позивача - адвокат Кривенко М. П. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 10 червня 2024 року (а.с.39).
Згідно довідки секретаря судового засідання від 10 червня 2024 року розгляд справи №404/10861/23 здійснювався за відсутності сторін (а.с.40).
Чергове судове засідання в справі було призначено на 11 годину 30 хвилин 09 жовтня 2024 року, що підтверджується судовими повістками про виклик (а.с.46-47).
Відповідно до протоколу судового засідання від 09 жовтня 2024 року, яким зафіксована повторна поспіль неявка позивача та його представника, судове засідання в даній справі було розпочато о 11 год. 30 хв., а закінчилось о 11 год. 55 хв. В протоколі зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України ухвала суду не проголошувалась (а.с.59).
Як підтверджується даними з вебсайту: alerts.in.ua, 09 жовтня 2024 року з 11 години 08 хвилин до 09 жовтня 2024 року 12 години 11 хвилин у м. Кропивницькому було оголошено повітряну тривогу.
Тобто проведення судового засідання та залишення позову без розгляду відбулось під час повітряної тривоги.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини як оголошення повітряної тривоги у місті Кропивницькому 09 жовтня 2024 року з 11 години 08 хвилин до 09 жовтня 2024 року 12 години 11 хвилин, під час воєнного стану в час, на яке було призначено судове засідання, мають силу надзвичайних обставин, які не охоплюються вимогою процесуального закону про те, що заява залишається без розгляду у разі повторної не явки незалежно від її причин.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України ,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває і на даний час.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 року № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21.
У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року по справі № 523/11536/19 (провадження № 61-12110св22) вказано, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21), від 21 лютого 2023 року у справі №916/3496/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11.
У справі, що переглядається, відсутня, в розумінні наведених вище норм процесуального закону, повторність неявки в судове засідання без належного повідомлення суду про причини неявки, а тому у суду першої інстанції не було достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України через повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого позивача.
За таких обставин, ухвала Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 жовтня 2024 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко Михайло Петрович, задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 жовтня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник