Житомирський апеляційний суд
Справа №296/10651/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/701/24
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
28 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Житомирі матеріали судового провадження №296/10651/24 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19.11.2024,
Цією ухвалою клопотання слідчого СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , надіслане до суду через електронний кабінет та підписане прокурором ОСОБА_8 електронним підписом - повернуто особі, яка його подала.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, а своїм рішенням призначити новий розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 . При цьому, зазначає, що ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25.09.2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 22.11.2024 включно. 18.11.2024 слідчим складено та цього ж дня прокурором погоджено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 . У зв'язку з обмеженнями, встановленими Корольовським районним судом м. Житомира з прийняття клопотань та скарг з питань досудового розслідування (до 13 год. щоденно), стороною обвинувачення прийнято рішення про подання даного клопотання через систему "Електронний суд". Враховуючи викладене, виготовлено сканкопії клопотання (з підписами уповноважених осіб) та доданих до нього матеріалів, зокрема які підтверджують повноваження слідчого та прокурора, та через систему "Електронний суд" подано до суду з покладенням електронного цифрового підпису прокурора у кримінальному провадженні. Зазначає, що положення ст.132, ст.184, ч.3 ст. 199 КПК серед вимог до клопотання про продовження тримання під вартою взагалі не вимагають наявності підпису слідчого, прокурора. Наголошує, що в порушення ст. 199 КПК України, які чітко регулюють порядок розгляду клопотань щодо запобіжних заходів, слідчим суддею судове засідання з розгляду клопотання не призначено та не проведено, та прийнято не передбачене главою 18 КПК рішення про повернення клопотання особі, яка його подала, чим, зокрема, порушено ряд засад кримінального провадження. Зазначає, що прокурором подано сканкопію клопотання, з якого вбачається мета сторони обвинувачення зініціювати розгляд питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , і прокурор є суб'єктом для подання такого клопотання, що підтверджено самим слідчим суддею. Вважає, що будь-які неузгодженості чи неточності клопотання можливо усунути в процесі його розгляду, зокрема витребувати оригінал клопотання чи викликати слідчого для підтвердження справжності його підпису чи його волі. Водночас, рішення слідчого судді про повернення клопотання особі, яка його подала, не є вмотивованим, оскільки не зрозуміло, яких наслідків бажав досягти слідчий суддя при його ухваленні, оскільки строку на усунення недоліків клопотання ним не вказано. Окрім того, слідчим суддею не роз'яснено, у чому полягають істотність встановлених на його думку порушень вимог закону та чому вказані недоліки клопотання перешкодили йому провести розгляд клопотання та прийняти законне рішення.
Прокурором направлено до апеляційного суду клопотання про проведення судового розгляду без його участі та у письмовому провадженні. З урахуванням цього, виходячи з положень ч.4 ст.107, ст.406 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути вказане судове провадження в письмовому порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вважає апеляційний суд, зазначених вимог кримінального процесуального законодавства слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 було дотримано.
Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів провадження №296/10651/24, 18.11.2024 прокурором ОСОБА_5 надіслано, через електронний кабінет в ЄСІТС, до Корольовського районного суду м.Житомира клопотання слідчого СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06.12.2024 без визначення розміру застави (а.п.1-6).
19.11.2024 вказане клопотання було зареєстровано в Корольовському районному суді м.Житомира та на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 19.11.2024 у справі №296/10651/24 передано відповідному слідчому судді (а.п.7).
В подальшому, фактично в ході попереднього вивчення вище зазначеного клопотання слідчого (яке надіслано прокурором), слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6 підписано в електронному вигляді лише прокурором ОСОБА_8 , тобто особою, відмінною від автора відповідного клопотання та додатково не містить електронного підпису слідчого ОСОБА_6 , яким складено це клопотання.
Як наслідок, слідчим суддею із застосуванням норм ч.6 ст.9 КПК України, постановлено оскаржуване рішення про повернення клопотання прокурора, як поданих особою, яка не має права їх подавати (підписувати).
В свою чергу, згідно ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В даному випадку, апеляційні посилання прокурора зводяться до того шо, вимогами КПК України, не передбачено наявності підпису слідчого, прокурора у клопотанні про продовження тримання під вартою, те, що прокурор є суб'єктом для подання такого клопотання, крім того, не передбачено такої процесуальної процедури, як повернення клопотання про продовження міри запобіжного заходу.
Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу, що в даному випадку, як слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції, встановлено факт направлення клопотання слідчого СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6 прокурором ОСОБА_5 через електронний кабінет в ЄСІТС до суду першої інстанції, без підтвердження факту подання такого клопотання його автором - слідчим (відсутність електронного підпису слідчого). Належна копія зазначеного клопотання з наявністю підпису слідчого та прокурора до клопотання в електронному вигляді додана не була, а направлена до суду прокурором була лише20.11.2024 після прийняття оскарженої ухвали від 19.11.2024.
З урахуванням цього, апеляційні посилання прокурора на те, що підпис слідчого, прокурора у клопотанні про продовження тримання під вартою є необов'язковим, що прокурор є суб'єктом для подання такого клопотання, є безпідставними.
Крім того, дійсно нормами чинного КПК України не передбачено прямої процесуальної процедури щодо повернення клопотання про продовження міри запобіжного заходу, однак з урахуванням встановлених обставин (направлення клопотання не тією особою), застосування положень ч.6 ст.9 КПК України, як то зроблено слідчим суддею, є об'єктивно вірним та обґрунтованим.
Як вважає, суд апеляційної інстанції слідчий суддя правильно, зокрема в порядку п.3 ч.2 ст.304 КПК України (аналогія), дійшов висновку про повернення клопотання слідчого СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6
Постановлена ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19.11.2024, якою клопотання слідчого СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , надіслане до суду через електронний кабінет та підписане прокурором ОСОБА_8 електронним підписом, повернути особі, яка його подала, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :